Справа № 554/8671/25 Номер провадження 22-ц/814/3683/25Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А.М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
19 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Обідіної О.І., Пікуля В.П., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтава від 04 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дітей ,-
Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дітей, в якому прохала стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати, пов'язані з хворобою, медичним діагностуванням та лікуванням сина ОСОБА_3 у розмірі 20 654,00 грн.; стягнути ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати, пов'язані з навчанням дітей, сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_3 у розмірі 7 749,00 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 13.06.2025 року було відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
09.07.2024 року до Шевченківського районного суду міста Полтави, через систему «Електронний суд», відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.07.2025 року, надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 04 вересня 2025 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні батька з дітьми.
З вказаною ухвалою не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 04 вересня 2025 року.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що судом було порушено судом першої норми процесуального права, оскільки в ухвалі про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви було зазначено, що остання оскарженню не підлягає.
Окрім того вказує, що висновки суду першої інстанції про те, що первісний та зустрічний позов повинні бути взаємопов'язаним між собою є необґрунтованими, оскільки зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної та зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.
Також зазначає, що первісний позов про стягнення додаткових витрат на дітей та зустрічний позов про усунення перешкод у спілкуванні батька з дітьми взаємопов'язані, оскільки випливають із спірних сімейних відносин стосовно участі у вихованні та навчанні малолітніх дітей.
Відзив на адресу Полтавського апеляційного суду не надходив.
Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи були присутні відповідач та представник позивача, інші особи, які брали участь в розгляді справи будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи, в судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції з посиланням на положення ст.193 ЦПК України, дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви як такої, що не є взаємопов'язана з первісною позовною заявою, а її задоволення не виключить повністю або частково задоволення первісних позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
У постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 904/6157/19 вказано, що взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємопов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.
Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 зазначено, що згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.
При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов'язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; - або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом доказування первісного позову є наявності особливих потреб у дитини (наприклад, хвороби, розвитку здібностей) та документальне підтвердження самих витрат (чеки, квитанції, договори), що свідчать про надання послуг або придбання товарів для дитини.
Предметом же доказування зустрічної позовної заяви є встановлення факту існування перешкод: докази, що підтверджують, як саме інший з батьків перешкоджає спілкуванню.
Отже, вимоги за первісним та зустрічним позовами є різними як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін спору, тобто не є взаємопов'язаними, що вірно констатував суд першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується віз висновком районного суду про недоцільність прийняття зустрічної позовної заяви та повернення зустрічного позову ОСОБА_1 , оскільки об'єднання вищевказаних позовів в одне провадження та спільний розгляд є недоцільним, адже позови містять різний предмет, зміст позовних вимог та обставини, які підлягають доказуванню.
Слід також зазначити, що ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до суду із самостійним позовом про усунення перешкод у спілкуванні батька з дітьми.
Також суд врахував, що спільний розгляд зустрічної позовної заяви з первісним позовом призведе до ускладнення та затягування розгляду справи, оскільки потребуватиме встановлення обставин, які не є необхідними для розгляду первісного позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було зазначено в резолютивній частині, що ухвала про повернення зустрічного позову підлягає скасуванню, є слушними, проте вказане не впливає на правильність постановлення ухвали, а тому не є підставою для її скасування.
Доводи апеляційної скарги про те, що первісний та зустрічний позови випливають із сімейних правовідносин , а тому наявні підстави для прийняття зустрічного позову не беруться до уваги, оскільки задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, а тому їх спільний їх розгляд є недоцільним в одному провадженні.
Інші доводи апеляційної саги не беруться до уваги, оскільки фактично ОСОБА_1 посилається на незгоду з первісним позовом по суті заявлених вимог, що не є предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала судді постановлена з дотриманням вимог закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 04 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2025 року.
Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: __________________ О.І. Обідіна _________________ В.П. Пікуль