Житомирський апеляційний суд
Справа №285/1528/25 Головуючий у 1-й інст. Літвин О. О.
Номер провадження №33/4805/837/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
26 листопада 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 27 травня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 27 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 10.03.2025 о 20 год 24 хв в с Киянка Звягельського району Житомирської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер та в найближчому закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Вважає, що рішення суду не ґрунтується на належних та допустимих доказах, його вина у вчиненні правопорушення не доведена. Зокрема, вказав, що матеріали справи не містять доказів факту порушення Правил дорожнього руху, керування ним транспортним засобом за обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, та здійснення його зупинки. Відеозапис підтверджує, що він не керував транспортним засобом і його зупинка не здійснювалась. Крім того, відеозаписом доводиться, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Після пропозиції працівників поліції пройти огляд, він попросив надати докази керування транспортним засобом, яких йому надано не було, а його прохання було прийнято як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння. Отже, вважає, що висновки суду про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на неналежних та недопустимих доказах і не відповідають стандарту доказування «поза розумним сумнівом». Судом першої інстанції не враховано практику Європейського суду з прав людини про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 10.03.2025 о 20 год 24 хв в с Киянка Звягельського району Житомирської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер та в найближчому лікувальному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№268048 від 10.03.2025(а.с.2); розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.5); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.6); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.7); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 645532 від 10.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.8); відеозаписом фіксації обставин події (а.с.10).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі з відеореєстратора службового автомобіля та з нагрудної камери працівника патрульної поліції об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 беззаперечно ухилився від виконання обов'язку, передбаченого п. 2.5 ПДР, не зважаючи на те, що йому були роз'яснені наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності зафіксованого відеозаписом факту керування ним транспортним засобом не виключають наявності в його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Суд першої інстанції надав правильну і неупереджену оцінку доказам, а також твердженням апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, яка обґрунтовано викладена у мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.
Невизнання вини ОСОБА_1 суд правильно оцінив як обрану ним позицію захисту, що має на меті уникнення відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, факт керування транспортним засобом підтверджується рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 10.07.2025 у справі №285/1527/25, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Житомирській області про скасування постанови серії ББА № 645532 від 10.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП Зазначене рішення залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025.
Порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 та ст.266 КУпАП, працівниками поліції не допущено.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Інші доводи апеляційної скарги та пояснення ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32)
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 не має.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 27 травня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич