11 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 340/1149/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 р. (суддя Петренко О.О.) в адміністративній справі №340/1149/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, про визнання протиправними та скасування рішень, -
ОСОБА_1 , який має статус фізичної особи-підприємця, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 08.11.2024 №0000173540902, яким застосовано штрафні санкції у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 21 300 грн.; податкове повідомлення-рішення від 08.11.2024 №0000173520902, яким застосовано штрафні санкції у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 21 300 грн.; податкове повідомлення-рішення від 08.11.2024 №0000173550902, яким застосовано штрафні санкції у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 94 680,00 грн.; податкову вимогу від 09.12.2024 №0016039-1303-1128.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що не має відношення до приміщення, де проводилась фактична перевірка, оскільки згідно договору суборенди господарську діяльність там здійснював ФОП ОСОБА_2 .
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративний позов задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що частина нежитлового приміщення, розташованого за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 4,00 кв.м. використовувалось на праві користування позивачем та відносилось до його об'єктів оподаткування з 13.02.2024 та лише 24.09.2024 ФОП ОСОБА_2 було подано повідомлення про об'єкти оподаткування, яким зазначене приміщення було вже включено до його об'єктів Проте, подача такого повідомлення жодним чином не свідчить про те, що ОСОБА_1 припинив здійснювати свою діяльність за вказаною адресою. Також, перевірку було проведено в присутності продавця ОСОБА_3 , з якою позивач уклав трудовий договір. Будь-яких зауважень від вказаної особи стосовно того, що за адресою яка зазначена в матеріалах перевірки, діяльність здійснює не ФОП ОСОБА_1 , а - ФОП ОСОБА_2 не надходило.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:
На підставі рішення керівника ГУ ДПС у Кіровоградській області, оформленого наказом від 24.09.2024 року №701-п на підставі ст.19-1, п.п.20.1.2, 20.1.4, 20.1.6, 20.1.8 - 20.1.13, 20.1.17 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп. 80.2.3, 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, спеціалістами ГУ ДПС у Кіровоградській області було проведено фактичну перевірку магазину за адресою: АДРЕСА_1 . В ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 адреса діяльності: АДРЕСА_1 , магазин, не має діючих станом на 27.09.2024 року ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та/або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах чим порушено вимоги част. 1 ст. 23 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817- IX "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (із змінами та доповненнями). Результати перевірки оформлені актом №14318/11-28-09-02/ НОМЕР_1 від 01.10.2024 (а.с.18-19). На підставі Акту перевірки прийняті спірні податкові повідомлення-рішення: від 08.11.2024 №0000173540902, яким застосовано штрафні санкції у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 21 300 грн.; №0000173520902, яким застосовано штрафні санкції у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 21 300 грн.; №0000173550902, яким застосовано штрафні санкції у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 94680,00 грн.
Позивач оскаржив в судовому порядку наведені податкові повідомлення-рішення.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, станом на момент проведення ГУ ДПС у Кіровоградській області податкової перевірки (27 вересня 2024 року) господарську діяльність у приміщенні за адресою АДРЕСА_1 здійснював ФОП ОСОБА_2 , а не позивач.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, які врегульовані Податковим кодексом України.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п. 75.1.3 ст. 75 ПК України).
Суд першої інстанції при розгляді справи здійснив перевірку доводів сторін щодо того, чи є місце проведення фактичної перевірки місцем фактичного провадження позивачем господарської діяльності.
Судом було встановлено, що згідно договору суборенди нежитлового приміщення №29/05/2023-КП від 29 травня 2023 року Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРСОНАЛ-ПРО» та Суборендар - ФОП ОСОБА_2 передав у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею - 4,00 кв.м. (а.с.13-15). Додатковою угодою до Договору суборенди від 29.05.2023 року №29/05/2023-КП від 30 серпня 2024 року сторони вирішили продовжити строк дії Договору по 31 серпня 2025 року включно (а.с.28). Плата за користування приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 здійснювалась ФОП ОСОБА_2 у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендаря, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних інструкцій: №1 від 02 січня 2024 року; №4 від 28 січня 2024 року; №14 від 08 березня 2024 року; №17 від 03 квітня 2024 року; №19 від 02 травня 2024 року; №26 від 13 червня 2024 року; №139 від 28 серпня 2024 року та №47 від 09 жовтня 2024 року (а.с.29-32).
Отже, у зазначеному приміщенні за адресою АДРЕСА_1 здійснювалася підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_2 , а не позивачем.
В апеляційній скарзі скаржник/відповідач підтвердив ту обставину, що ФОП ОСОБА_2 24.09.2024 подав повідомлення про об'єкти оподаткування, яким зазначене приміщення було вже включено до його об'єктів. Враховуючи те, що фактична перевірка проводилась з 27.09.2024 по 30.09.2024, тобто після подання ФОП ОСОБА_2 повідомлення про об'єкти оподаткування, виявлені та зафіксовані в акті перевірки порушення не мають ставитись у провину ФОП ОСОБА_1 , тобто позивачу. Як наслідок, застосування штрафних санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями не може вважатись правомірним, тому суд першої інстанції обґрунтовано скасував їх, а також і податкову вимогу.
Доводи скаржника/відповідача про те, що доказом здійснення підприємницької діяльності позивачем за вказаною адресою є робота продавця, з якою ним укладений трудовий договір, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки питання працевлаштування особи не входить до предмету перевірки. Визначальною є саме та обставина, що на момент проведення перевірки контролюючий орган був обізнаний про включення зазначеного приміщення до об'єктів оподаткування іншого, ніж позивач, суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, оскаржене рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, скасуванню не підлягає.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 р. в адміністративній справі №340/1149/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 11 листопада 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш