05 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 340/228/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Щербака А.А., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 р. (суддя Притула К.М.) в адміністративній справі №340/228/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління державної податкової служби України у Кіровоградській області від 09.12.2024 №748-О «Про припинення державної служби»; поновити її на посаді головного інспектора Світловодської державної податкової інспекції Головного управління державної податкової служби у Кіровоградській області; стягнути з Головного управління державної податкової служби України у Кіровоградській області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 16.12.2024 по день фактичного поновлення її на роботі, що станом на 14.01.2025 складає 46 616, 90 грн.
В обґрунтування позовних вимог, вказувалось на те, що 15.11.2024 позивачку було ознайомлено з попередженням про наступні звільнення та відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 87 Закону України «Про державну службу» запропоновано посаду головного державного інспектора відділу обліку платежів та зведеної звітності управління економічного аналізу Головного управління ДПС у Кіровоградській області (із закріпленням робочого місця за адресою 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55), від якої позивачка відмовилась. Протиправність свого звільнення позивачка пов'язує із порушенням її прав, у зв'язку із тим, що відповідач запропонував їй лише одну посаду, без пропозицій рівнозначних (нижчих) посад, чим порушив приписи ч.3 ст. 87 ЗУ «Про державну службу». Також, відповідачем, не враховано переважне право на залишення на роботі позивачки, якай має дослід роботи на державній службі у сфері податкового контролю майже 30 років.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував наказ Головного управління державної податкової служби України у Кіровоградській області від 09.12.2024 №748-О «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 », поновив ОСОБА_1 на посаді головного інспектора Світловодської державної податкової інспекції Головного управління державної податкової служби у Кіровоградській області з 16 грудня 2024 року, стягнув з Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 грудня 2024 року по 27 травня 2025 року на загальну суму 184640,04 грн.
У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що позивачці була запропонована рівнозначна вакантна посада, від якої вона відмовилась. При здійсненні заходів пов'язаних зі скороченням штатної чисельності працівників в ГУ ДПС у Кіровоградській області та під час прийняття рішення керівником щодо пропонування рівнозначної посади ОСОБА_1 з метою залишення її на роботі, роботодавцем було проведено аналіз відомостей про її освіту, про підвищення кваліфікації впродовж 2021-2024 років, стаж трудової діяльності, ставлення до виконання нею професійних обов'язків, якість виконання посадових обов'язків, про стан дотримання виконавської дисципліни, в тому числі щодо наявності заохочень та стягнень. Окремо враховано стаж трудової діяльності та період роботи в ГУ ДПС у Кіровоградській області ВП ДПС України. За фактом звільнення ОСОБА_1 , в зв'язку з її скаргою на дії ГУ ДПС у Кіровоградській області, Управлінням Держпраці у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з 11.02.2025 по 12.02.2025 була проведена перевірка щодо додержання вимог законодавства у сфері праці в Головному управлінні ДПС у Кіровоградській області ( в т.ч. з питань правомірності дій щодо звільнення) та складено акт від 12 лютого 2025 року №ПС/КР/4366/0520 відповідно до якого порушень вимог законодавства з питань які підлягали перевірці не встановлено. Вказаний акт було надано до суду але не прийнято ним до уваги.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Відповідачем не проводилась перевірка, оцінка у працівників, посади яких скорочувались їх кваліфікації та продуктивності праці, що свідчить про відсутність дослідження ГУ ДПС України у Кіровоградській області наявності переважного право залишення позивачки на роботі, що призвело до порушення приписів ч.3 ст. 87 ЗУ «Про державну службу». Також, відповідачем не враховано переважне право позивачки на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю, її кваліфікація, компетентність та досвід роботи в податковому секторі, про що по суті, і було зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, тому апеляційна скарга ГУ ДПС у Кіровоградській області задоволенню не підлягає.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:
ОСОБА_1 з 19 січня 2021 року займала посаду головного державного інспектора Світловодської ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області. 05 листопада 2024 року, в.о. Голови Державної податкової служби України, затверджено перелік змін №6 до організаційної структури Головного управління ДПС у Кіровоградській області. 06 листопада 2024 року, в.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області, винесено наказ №354 «Про введення в дію Переліку змін №6 до організаційної структури Головного управління ДПс у Кіровоградській області», відповідно до п. 2.28 якого, ліквідовано Світловодську ДПІ зі штатною чисельністю 4 одиниці. 15.11.2024 позивач була попереджена про наступне звільнення у зв'язку із скороченням чисельності державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури, штатного розпису Головного управління ДПС у Кіровоградській області, а саме: посади головного державного інспектора Світловодської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Кіровоградській області. Одночасно запропоновано іншу рівнозначну посаду державної служби, а саме: головного державного інспектора відділу обліку платежів та зведеної звітності управління економічного аналізу Головного управління ДПС у Кіровоградській області (із закріпленням робочого місця за адресою: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55). Позивачка від запропонованої посади відмовилась, що підтверджується її підписом на вказаному попередженні. В подальшому, Наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 09.12.2024 №748-О «Про припинення державної служби», припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 , головного інспектора Світловодської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Кіровоградській області, у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни організаційної структури та штатного розпису Головного управління ДПС у Кіровоградській області згідно з п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» 16 грудня 2024 року.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про що відповідачем порушено приписи ч.3 ст. 87 Закону України «Про державну службу», не запропоновано рівнозначних (нижчих) посад державної служби, відповідно до професійної підготовки та професійних компетентності позивачки.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин, які регулюються Законом України «Про державну службу» №889-УІІІ. (Закон № 889-УІІІ).
Згідно статті 87 Закону №889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу. Суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб'єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
У постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 640/15797/21 Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо питання застосування частини третьої статті 87 Закону № 889-VІІІ у редакції Закону № 1285-IX у системному зв'язку з положеннями частини п'ятої статті 22 Закону № 889-VІІІ. Так, у цій постанові Верховний Суд виснував, що приписи частини третьої статті 87 Закону № 889-VIIІ у редакції, чинній з 06 березня 2021 року, вже не дозволяють суб'єкту призначення альтернативної поведінки в цій ситуації (пропонувати вакантні рівнозначні посади чи ні). Тобто положення частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII у системному зв'язку з іншими положеннями цього Закону (зокрема статті 22) треба розуміти так, що в разі реорганізації (державного органу), що є підставою для звільнення державного службовця (у значенні пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII), суб'єкт призначення/керівник державної служби повинен запропонувати державному службовцеві, попередженого про звільнення, усі вакантні посади (за умови, що такі є), на які можна було б його перевести. Водночас приписи частини п'ятої статті 22 Закону № 889-VI дозволяють здійснити цю процедуру без обов'язкового проведення конкурсу. У подальшому застосування такого підходу щодо тлумачення частини третьої статті 87 Закону № 889-VIIІ у редакції Закону № 1285-ІХ знайшло відображення у низці інших постанов Верховного Суду, приміром у справах № 640/12871/21, № 340/1791/22, № 120/3712/21-а, № 640/12442/21, № 140/7340/22 та ін.
У постанові від 12 вересня 2024 року у справі № 380/9055/22 Верховний Суд зазначив, що судова практика Верховного Суду щодо питання застосування частини третьої статті 87 Закону № 889-VІІІ у редакції Закону № 1285-IX у контексті обов'язку суб'єкта призначення/керівника державної служби пропонувати державному службовцеві, попередженого про звільнення, усі наявні вакантні посади є сталою та послідовною.
Як встановив суд першої інстанції, позивачці, окрім посади головного державного інспектора відділу обліку платежів та зведеної звітності управління економічного аналізу Головного управління ДПС у Кіровоградській області, інших вакантних посад не пропонувалось. Причин, за яких інші вакантні посади позивачці не були запропоновані, відповідачем не було зазначено суду першої інстанції. Апеляційна скарга таких доводів також не містить.
Твердження скаржника/відповідача про необхідність врахування в якості доказу по справі результати перевірки Управління Держпраці у Кіровоградській області колегія суддів відхиляє, зважаючи на те, що в силу статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України суди першої та апеляційної інстанції зобов'язані застосовувати правові висновки Верховного Суду при вирішенні подібних спорів. У цій справі суд першої інстанції такого процесуального припису дотримався.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, оскаржене рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 р. в адміністративній справі №340/228/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 05 листопада 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя А.А. Щербак
суддя Н.І. Малиш