23 жовтня 2025 року м.Дніпросправа № 160/25911/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 160/25911/24 (суддя Тулянцева І.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0534882408 від 21.08.2024 року, якою контролюючий орган вимагає сплатити недоїмку зі сплати ЄСВ в сумі 421 646,01 грн.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач) №0535002408 від 21.08.2024 року, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції за несплату ЄСВ в розмірі 59 566,00 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , виключивши недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 421 646,01 грн.
В обґрунтування позовної заяви позивач вказала, що відповідач за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки дійшов помилкових висновків про порушення позивачем вимог п. 4 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 ЗУ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено єдиний податок на суму 421646,01 грн.. Так, позивач зауважує, що 17.03.2022 року набрав чинності Закон України від 05.03.2022 року №2120-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Цим Законом, зокрема, розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено п.9-19, яким було встановлено, що всі підприємці мають право не нараховувати, не обчислювати і не сплачувати ЄСВ за себе з 01.03.2022 року і протягом усього часу до припинення/скасування воєнного стану в Україні, а також протягом 12 місяців після припинення/скасування воєнного стану. Позивач сплачувала ЄСВ у мінімальному розмірі. При цьому суми доходу, на які нараховувався єдиний внесок у розмірі 22 % до мінімальної заробітної плати, відображені позивачем у додатках ЄСВ 1 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022-2023 роки, а всі вказані звіти були прийняті ГУ ДПС у Дніпропетровській області без зауважень. Також на переконання позивача, відповідачем було незаконно нараховано їй штрафні санкції за період з 1 березня 2022 року по 1 серпня 2023 року, оскільки у цей час діяв мораторій на штрафні санкції відповідно до Закону України від 30.06.2023 №3219-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025р. адміністративний позов позивача задоволено у повному обсязі. Так, суд:
- визнав протиправною та скасував вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровської області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0534882408 від 21.08.2024 року в розмірі 421646,01 грн.;
- визнав протиправним та скасував рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0535002408 від 21.08.2024 року в розмірі 59566,00 грн., прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровської області;
- зобов'язав Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 421 646,01 грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, порушення судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що згідно пункту 9-19 розділу VIIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені в пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану та не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого пункту 9-19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, на який нараховується єдиний внесок встановлено його заниження на 1 916 573,45грн., у т.ч. у 2022 на 790 973,45грн., у 2023 на 1 125 600,0грн., що призвело до заниження єдиного соціального внеску у розмірі 421 646,01грн., у т.ч. по періодам: у 2022 на 174 014,01грн.; у 2023 на 247 632,0грн., в порушення п. 4 ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 ЗУ від 8 липня 2010 року №2464-УІ.
ФОП ОСОБА_1 у періоді з 01 березня 2022 по 31 грудня 2023 не використала право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе, згідно п. 9-19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464, у зв'язку з поданою податковою декларацією про майновий стан і доходи. При цьому, враховуються місяці, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток), згідно з п.п. 4 п. 2 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (із змінами та доповненнями).
Тобто, ФОП ОСОБА_1 у періоді з 01 березня 2022 по 31 грудня 2023 повинна обчислювати суми єдиного внеску на підставі даних річної податкової декларації про майновий стан і доходи, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Відповідач наполягає, що ним законно прийнято спірне рішення про нарахування позивачу штрафних санкцій і у суду були відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Позивач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористалася.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа - підприємець 03.11.2010 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - номер запису: 2 224 000 0000 074827, перебуває на обліку як платник податків та зборів в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Новокодацька ДПІ (Новокодацький р-н м.Дніпра). Основний вид діяльності: 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.
На підставі п.п.191.1.1 п. п.191.1 ст. 191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1., п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82, п.69.35 п.69 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), та п.2 ч.1 ст.13, п.п.923 п.9 розділу VІІІ “Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 31.05.2024 №2123-п, від 01.07.2024 №2686-п та плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2024 рік, проведена документальна планова виїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 31.12.2023.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 22.07.2024 р. №2074/04-36-24-08/ НОМЕР_1 , відповідно до висновків якого, зафіксовано встановлені під час перевірки порушення ФОП ОСОБА_1 , зокрема, вимог п. 4 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 ЗУ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в результаті чого занижено єдиний податок на загальну суму 421 646,01 грн., у тому числі по періодам: у 2022 на 174 014,01, у 2023 на 247 632,0 грн.
На підставі висновків акта перевірки від 22.07.2024 р. №2074/04-36-24-08/ НОМЕР_1 , Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено:
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0534882408 від 21.08.2024 року, відповідно до якої за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 21.08.2024р. обліковується борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску на загальну суму 421646,01 грн.;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0535002408 від 21.05.2024 року, яким на підставі п.3 ч.11 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було нараховано штрафні санкції в розмірі 59566,0 грн.
Позивач, не погоджуючись з рішеннями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, звернулася до суду з позовом про їх скасування.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що позивач є платником єдиного податку, що перебуває на загальній системі оподаткування, вона має право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 01.03.2022, однак даних обставин податковий орган не врахував, а тому безпідставно здійснив нарахування ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2022-2023 роки в сумі 421646,01 грн, у зв'язку з чим вимога вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0534882408 від 21.08.2024 на суму 421646,01 грн є протиправною та підлягає скасуванню.
Зважаючи на Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» та враховуючи положення пп. 9 прим. 21 та 9 прим. 22 розд. VIII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, якими встановлено кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій - 01.08.2023, контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), вчинені в період з 24.02.2022 по 31.07.2023 на підставі зазначених пунктів, та припиняється нарахування пені.
Також, з урахуванням встановленої судом протиправності вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0534882408 від 21.08.2024 та її скасування, з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважав за необхідне зобов'язати відповідача привести інтегровану картку платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивача у відповідність шляхом виключення з такої інтегрованої картки відомостей щодо недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 421646,01 грн., оскільки саме така сума боргу з ЄСВ нарахована позивачу до сплату за спірний період відповідно до оскаржуваних вимог.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України щодо відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону України від 10.12.2020 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464-VI), яким визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; а недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно статті 2 Закону №2464-VI, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з статтею 3 Закону № 2464-VI збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов'язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали загальну систему оподаткування.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно до частини дванадцятої статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону №2464-VI, що діють з 01.01.2017, зокрема, щодо обов'язковості визначення бази нарахування ЄВ у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.
Фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
В частині сьомій статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (абзаци третій, п'ятий частини 8 статті 9 №2464-VI).
Відповідно до частини 11 статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з частиною третьою статті 14 Закону №2464-VI податкові органи зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.
Заходи впливу та стягнення передбаченні статтею 25 Закону України №2464-VI.
Відповідно до частин другої, третьої статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску (абзац перший частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).
Згідно з частиною десятої статті 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до пункту другого частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно з частиною тринадцятої статті 25 Закону №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів.
Згідно з частиною п'ятнадцятою статті 25 Закону №2464-VI рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
Частиною шістнадцятою статті 25 Закону №2464-VI визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Відповідно до п.п. 2 п. 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, зі змінами та доповненнями (далі - Інструкція № 449), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому, складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційно-комунікаційної системи. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє на час вирішення спірних правовідносин.
17.03.2022 набрав чинності Закон України від 05.03.2022 № 2120-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким зокрема розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено п. 9-19 наступного змісту:
“Тимчасово, з 01.03.2022 до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у п. 4, 5 та 51 ч. 1 ст. 4 цього Закону, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому, положення абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 цього Закону щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
При цьому, такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.».
З матеріалів справи встановлено і це не заперечує позивач, суми доходу, на які вона нараховувала єдиний внесок у розмірі 22 % до мінімальної заробітної плати, відображені нею у Додатках ЄСВ 1 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022-2023р.р.. Тобто, обчислення і нарахування внеску позивач здійснила сама.
Відповідно до банківських виписок, які містяться в матеріалах справи, ФОП ОСОБА_1 сплачувався ЄСВ:
1) за 2022 рік:
- в сумі 1474,00 грн., що підтвержується документами №1205 від 28.12.2022, №1179 від 30.11.2022, №1161 від 31.10.2022;
- в сумі 2860,00 грн., що підтвержується документом №1109 від 31.08.2022;
- в сумі 5718,02 грн., що підтвержується документом №1063 від 30.06.2022;
- в сумі 12630,00 грн., що підтвержується документом №1018 від 19.04.2022;
2) за 2023 рік:
- в сумі 2948,00 грн., що підтвержується документами №1490 від 30.11.2023р., №1405 від 31.08.2023, №1367 від 29.06.2023, №1283 від 31.03.2023;
- в сумі 4422,00 грн., що підтвержується документом №1337 від 31.05.2023р.;
- в сумі 1474,00 грн., що підтвержується документом №1230 від 31.01.2023р.
Суд вірно вказав, що законодавець вказаною нормою встановив, що всі підприємці мають право не нараховувати, не обчислювати і не сплачувати ЄСВ за себе з 01.03.2022 і протягом усього часу до припинення/скасування воєнного стану в Україні, а також протягом 12 місяців після припинення/скасування воєнного стану. При цьому, згадане послаблення є саме звільненням від сплати.
Позивач є платником єдиного податку, перебуває на загальній системі оподаткування, і вона мала право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 01.03.2022, однак, протягом 2022 та 2023року декларувала, нараховувала та частково сплачувала такий внесок.
Тобто, своїм правом на тимчасове звільнення від сплати ЄСВ у визначеному Законом № 2120-IX періоді, позивач не скористалася, а тому податковий орган обгрунтовано здійснив донарахування ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2022-2023 роки в сумі 421 646,01 грн..
Спірна податкова вимога Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0534882408 від 21.08.2024 на суму 421646,01 грн є законною і підстави для її скасування відсутні.
Відповідно, не підлягали задоволенню і позовні вимоги про зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 , виключивши суму недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 421646,01 грн..
Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року №5 (далі Порядок №5).
Згідно п. 2 розділу І Порядку №5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників.
Відповідно до п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Пунктом 1 глави 4 розділу V Порядку №5 встановлено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Оскільки за висновками суду апеляційної інстанції, контролюючий орган правомірно сформував та виставив позивачу податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0534882408 від 21.08.2024, відсутні і підстави вносити зміни до інтегрованої картки позивача як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином в цій частині суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області також було винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0535002408 від 21.05.2024 року, яким на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ФОП ОСОБА_1 було нараховано штрафні санкції в розмірі 59566,0 грн.
Відповідно до пунктів 9-11.1, 9-11.2 Перехідних положень Закону № 2464-VI тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):
- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
- несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) року, не застосовується.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Відповідно до пунктів 9.21, 9.22 Перехідних положень Закону № 2464-VI тимчасово за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до 1 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються, а платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.
Зважаючи на Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» та враховуючи положення пп. 9.21 та 9.22 розд. VIII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, якими встановлено кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій - 01.08.2023, контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), вчинені в період з 24.02.2022 по 31.07.2023 на підставі зазначених пунктів, та припиняється нарахування пені.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в спірному випадку відповідачем протиправно винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0535002408 від 21.05.2024 року в розмірі 59 566,00 грн., без урахування положень пунктів 9.21, 9.22 Перехідних положень Закону № 2464-VI.
Оскільки доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження, рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровської області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0534882408 від 21.08.2024 року в розмірі 421646,01 грн. та в частині зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 421 646,01 грн., та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. В решті рішення суду слід залишити без змін.
Відповідно до ч.6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З урахуванням вимог ч.3 та ч.6 ст.139 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір лише в сумі 2413,34 грн., з урахуванням часткового задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 311, п.2 ч.1 ст.315, п.3, 4 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №160/25911/24 - скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровської області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0534882408 від 21.08.2024 року в розмірі 421646,01 грн. та в частині зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровської області внести зміни до інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 421 646,01 грн., та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
Змінити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №160/25911/24 в частині розподілу судових витрат, виклавши п'ятий абзац резолютивної частини в наступній редакції:
«Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2413,34 грн. (дві тисячі чотириста тринадцять гривень тридцять чотири копійки).»
В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №160/25911/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, вона може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак