26 листопада 2025 р.Справа № 520/28481/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/28481/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі №520/28481/24.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що на виконання судових рішень відповідач 10.06.2025 через систему дистанційного обслуговування "Клієнт Казначейства - Казначейство" УДКСУ у Золочівському районі добровільно здійснив перерахунок та виплату Позивачу грошового забезпечення та належних йому до виплати сум за спірний період у загальній сумі (після утримання податків) 118 832,00 грн. Вказане підтверджується розрахунком нарахування та виплати грошового забезпечення та належних сум за спірний період, здійсненого на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/28481/24 від 26.12.2024, а також платіжною інструкцією №1265 від 10.06.2025, копії яких додаються до цієї заяви.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 р. та постановити ухвалу, якою заяву задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №520/28481/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у заниженому розмірі з 14 серпня 2020 року по 14 січня 2022 року грошового забезпечення, та належних у вказаний період виплат, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, протиправною.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок ОСОБА_1 за період з 14 серпня 2020 року по 14 січня 2022 року грошового забезпечення та належних у вказаний період виплат, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 залишено без змін.
З метою виконання наведеного рішення суду 28.08.2025 Харківським окружним адміністративним судом виготовлено виконавчий лист.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив відсутності підстав, передбачених ч. 2 ст. 274 КАС України для задоволення заяви відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Згідно із частинами першою, другою цієї статті у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
При цьому рішення суду можуть виконуватися у добровільному або примусовому порядку. Особа може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
За правилами частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частин першої та другої статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Як випливає зі змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25 вересня 2015 року, що наведені в статті 369 Цивільного кодексу України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (які узгоджуються з підставами, зазначеними у статті 374 КАС України), можна поділити на дві групи: матеріально - правові і процесуально - правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що не підлягають виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь - яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами, за роз'ясненнями згаданого узагальнення, слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Тобто ключовим питанням в межах розгляду поданої апеляційної скарги є наявність або відсутність одного з вищенаведених критеріїв для вирішення питання про можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, в якості підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заявник зазначає про його добровільне виконання.
Колегією суддів встановлено, що виконавчий лист у справі №520/28481/24 виготовлено 18.08.2025 на вимогу представника позивача, який звернувся із заявою 14.08.2025. Тобто, виконавчий лист виготовлений в системі діловодства суду, проте відсутня відмітка про його видачу позивачу. Отже, позивачу не видався вищевказаний виконавчий лист.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що необхідність визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з його виконанням боржником виникає лише у разі, коли стягувач намагається пред'явити виконавчий лист до ДВС для його примусового виконання, після того, як боржник виконав свій обов'язок. Однак, доказів відкриття виконавчого провадження не подано.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по адміністративній справі №520/28481/24.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 по справі № 520/28481/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 27.11.2025 року