27 листопада 2025 р. Справа № 520/5391/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 (головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В.) по справі № 520/5391/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати у повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 таза період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з урахуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн. що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період 01.12.2015р. -28.02.2018р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення військовослужбовця за період 01.12.2015р. - 28.02.2018р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року з урахуванням раніше проведених платежів та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018р. - 31.12.2019р. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.03.2018р. - 31.12.2019р. у фіксованому розмірі 4.433,46 грн. щомісячно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078 з урахуванням раніше проведених платежів та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2020р. - 31.12.2020р. у фіксованому розмірі щомісячно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078, обчисленому з урахуванням розміру обчисленого у порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. № 704 грошового забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.102,00грн." з урахуванням раніше проведених платежів та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2021р. - 31.12.2021р. у фіксованому розмірі щомісячно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078, обчисленому з урахуванням розміру обчисленого у порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. № 704 грошового забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.270,00грн." з урахуванням раніше проведених платежів та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2022р. - 31.12.2022р. у фіксованому розмірі щомісячно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078, обчисленому з урахуванням розміру обчисленого у порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. № 704 грошового забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.481,00грн." з урахуванням раніше проведених платежів та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Позов у решті вимог - залишено без задоволення.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та невмотивованість, порушення норм матеріального, процесуального права, просив суд апеляційної інстанції його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що оскільки в період з 01.12.2015 по 01.03.2018 розміри тарифних окладів не змінювались, а зміна тарифних окладів, на яку посилається позивач відбулась в минулому - до 01.12.2015, підстави для зміни місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») є відсутніми.
Також вказує, що Порядок № 1078 ніколи не передбачав повернення до раніше встановлених «базових місяців», а передбачав лише поточну зміну «базового місяця» через зміну розмірів доходів.
Наголошує, що виплачена позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 5 219,55 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року. В свою чергу, нарахована позивачу до виплати у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 86,99 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року. Таким чином сума можливої індексації за березень 2018 року (4 463,15 грн) менша за розмір підвищення грошового забезпечення в березні (5 075,26 грн).
З урахуванням наведеного вище, на думку апелянта, підстави для зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 31.12.2019 у фіксованому розмірі 4.433,46 грн та за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 у фіксованому розмірі щомісячно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, обчисленому з урахуванням розміру обчисленого у Порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. № 704 грошового забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2020, 2021, 2022 року - відсутні.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., Калиновський В.А.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Подобайло З.Г., Бегунц А.О.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що заявник у спірних правовідносинах з 01.11.2003 року по 25.12.2024 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.12.2024р. № 856-ОС заявника звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 25.12.2024р. на підп. "б" п. 3 ч. 5 ст. 26 закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців).
Як зазначено заявником у позові, під час проходження військової служби відповідачем не було проведено нарахування та не виплачено індексацію грошовою забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2022 року у повному обсязі.
З метою проведення індексації грошового забезпечення в повному обсязі позивач звернувся до відповідача із заявою від 17.02.2025, у відповідь на яку листом від 03.03.2025 року № 09/Т-110/110 відповідачем відмовлено у перерахунку індексації на підставі того, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абз. 1 п. 5 Порядку № 1078, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
ОСОБА_1 нараховано та виплачено з 01.07.2015 по 28.02.2018 21.118,92 грн індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця листопад 2014, квітень 2017р.; з 01.01.2016 по 31.07.2022- індексацію грошового забезпечення починаючи з грудня 2018р. із застосуванням базового місяця березень 2018; з 19.07.2022 по 31.12.2022 індексацію грошового забезпечення у загальній сумі 7.807,03 із застосуванням базового місяця березень 2018 року, що вбачається з довідок про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025р. у справі № 520/5271/25 визнана протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не застосуванні з 29.01.2020 по 20.05.2023 при обчисленні ОСОБА_1 посадового окладу, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 20.05.2023 перерахунок грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення), виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням раніше виплачених сум.
Тож подія збільшення обчисленого у порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. № 704 грошового забезпечення у межах спірних правовідносин припадає на 29.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р., 01.01.2023р.
Не погоджуючись із розміром грошового забезпечення військової служби, у тому числі і невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення військовослужбовця, заявник звернувся до суду.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність не нарахування і не виплати індексації грошового забезпечення позивача з 01.12.2025 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяці січень 2008р. та з 01.03.2018 по 31.12.2019 у фіксованому розмірі за вирахуванням суми підвищення грошового забезпечення березня 2018р. порівняно із грошовим забезпеченням лютого 2018р.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за № 2011-XII (далі по тексту - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
У частинах 2, 3 статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Положеннями частини третьої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ.
Згідно статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Приписами статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно статті 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, що також має значення для розрахунку їх пенсії за вислугу років, оскільки забезпечує дотримання прав осіб, які проходили військову службу, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Таким чином, заробітна плата (грошове забезпечення) підлягає обов'язковій індексації як державна соціальна гарантія яка надається для соціальної підтримки населення в умовах зростання цін, а державні соціальні гарантії обов'язкові для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19, від 16.09.2020 у справі № 815/2590/18.
Крім того, відповідно до п. 5 Порядку № 1078 в редакції, що вступила в силу з 01.12.2015, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
На момент виникнення спірних правовідносин, визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294, якою затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
Вказана вище постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.
Тобто, з 01.12.2015 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Враховуючи вищевикладене, відповідач, здійснюючи нарахування індексації не має дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону.
Наявність саме у роботодавця, яким у даному випадку є відповідач, повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов'язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами.
Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
Таким чином, починаючи з грудня 2015 року повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені Порядком № 1078.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а зауважив, що "базовий" місяць для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).
Тому, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений "базовий" місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов'язати до її вчинення у судовому порядку.
Аналогічного висновку дійшов також Верховний Суд в постанові від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, в постанові від 10.05.2023 року по справі № 260/5461/21.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 мала здійснюватись відповідачем із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.
Судом встановлено, що відповідачем не здійснювалися нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, а тому правильним є висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період 01.12.2015р. -28.02.2018р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення військовослужбовця за період 01.12.2015р. - 28.02.2018р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року з урахуванням раніше проведених платежів та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Стосовно застосування норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 щодо підстав виплати та розміру так званої «фіксованої» індексації грошового забезпечення слід виходити з наступного.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Постановою Кабінету Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017, в редакції від 24.02.2018, яка набрала чинності з 01.03.2018, змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.
Відповідно до п. 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
Згідно офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%.
Отже, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% х 100,0% х 100,0% х 99,3% х 100,0% х 101,9% х 101,7% х 100) перевищено, отже у позивача виникає право на індексацію заробітної плати. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року.
Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.05.2022 у справі № 400/4491/20, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Згідно абзаців 3-5 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078 до визначеної (згідно абзаців 4 та 5 пункту 5 Порядку № 1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 відсотка).
З аналізу положень п. 1, абз. 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 слід дійти висновку про те, що нарахування і виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Верховний Суд у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21 зазначав, що з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
У цьому контексті Суд вказав, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 особа (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
З огляду на вказане, колегія суддів зазначає, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Отже, у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то в якій сумі.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Такі висновки враховано в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі № 825/694/17.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків, що передбачено положеннями абз.5 п.4 Порядку № 1078.
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.
При вирішенні питання про те, чи має позивач право на отримання індексацію-різниці з березня 2018 року, колегія суддів зазначає наступне.
З архівної відомості з січня 2018 року по грудень 2018 року (а.с. 21 звор. стор.) судом встановлено, що у лютому 2018 року останньому нараховане грошове забезпечення у загальній сумі 8 786, 24 грн, з якої: посадовий оклад - 1 200, 00 грн; оклад за військове звання - 135, 00 грн; надбавка за вислугу років - 465, 00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 180, 00 грн; надбавка за кваліфікацію - 66,00 грн; надбавка за ВОВЗ - 897, 75 грн; надбавка за ОУС-ризик для життя - 180, 00 грн; надбавка за ОРД - 360, 00 грн; преміювання - 5 220, 00 грн; ЩДГВ пкму № 889 - 86, 99 грн. У березні 2018 року грошове забезпечення позивача склало - 13 861, 50 грн, виходячи з такого розрахунку: посадовий оклад - 6 060, 00 грн; оклад за військове звання - 1 410, 00 грн; надбавка за вислугу років - 3 361, 50 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 909, 00 грн; надбавка за кваліфікацію - 424, 20 грн; преміювання - 1 696, 80 грн.
Колегія суддів приймає доводи апеляційної скарги, що нарахована до виплати позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 5 219, 55 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року. В свою чергу, нарахована позивачу до виплати у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 86, 99 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року.
Так, з 01.03.2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода позивачу не нараховувалась у зв'язку із втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій".
Нарахування та виплата щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України здійснюється у відповідності до Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 року № 73.
Згідно з п. 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 року № 73 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.
Враховуючи наведене вище, нарахована та виплачена позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 5 219,55 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року а, нарахована та виплачена у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 86,99 грн має входити до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року.
Таким чином, розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року, яке підлягає індексації складає 8 786, 24 грн (1200,00 + 130,00 + 465,50 + 180,00 + 66,00 + 897,75 + 180,00 + 360,00 + 5220,00 + 86,99), а розмір грошового забезпечення за березень 2018 року становить 13861,50 грн (6060,00 + 1410,00 + 3361,50 + 909,00 + 424,20 + 1696,80).
Суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року колегія суддів визначає як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 %.
У березні 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін - 253,30 %.
Відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділений на 100: 1762,00 грн х 253,30 % / 100 = 4463,15 грн.
Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становила 4463,15 грн.
З наведеного вбачається, що у місяці підвищення посадового окладу ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ № 704, тобто у березні 2018 року розмір її грошового забезпечення збільшився у порівняні з розміром грошового забезпечення лютого 2018 року на 5 075, 26 грн (13861,50 - 8786,24) і ця сума перевищує суму можливої індексації, визначеної в цьому місяці (4 463, 15 грн), у зв'язку з чим, підстави для індексації грошового забезпечення позивача, з урахуванням абзаців 3, 4 п. 5 Порядку № 1078, з березня 2018 року відсутні.
Отже, розмір підвищення доходу в березні 2018 року є більшим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, а тому у позивача відсутнє право на отримання щомісячної суми індексації-різниці грошового забезпечення.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що у цій частині спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, у задоволенні позовних вимог у відповідній частині слід відмовити.
Суд першої інстанції наведеного не врахував, невірно встановивши розмір грошового забезпечення позивача у лютому та березні 2018 року, з огляду на що необґрунтовано зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4 433, 46 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078.
При цьому, в контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4 433, 46 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 та за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 у фіксованому розмірі щомісячно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078, обчисленому з урахуванням розміру обчисленого у порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. № 704 грошового забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний рік з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 по справі № 520/5391/25 - скасувати в частині визнання протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018 - 31.12.2019 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078 та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.03.2018 - 31.12.2019 у фіксованому розмірі 4.433,46 грн. щомісячно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078 з урахуванням раніше проведених платежів та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2020 - 31.12.2020 у фіксованому розмірі щомісячно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078, обчисленому з урахуванням розміру обчисленого у порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. № 704 грошового забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.102,00грн." з урахуванням раніше проведених платежів та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44; зобов'язаня ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2021р. -31.12.2021р. у фіксованому розмірі щомісячно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078, обчисленому з урахуванням розміру обчисленого у порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. № 704 грошового забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.270,00грн." з урахуванням раніше проведених платежів та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2022р. - 31.12.2022р. у фіксованому розмірі щомісячно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078, обчисленому з урахуванням розміру обчисленого у порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. № 704 грошового забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.481,00грн." з урахуванням раніше проведених платежів та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
В іншій рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 520/5391/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді З.Г. Подобайло А.О. Бегунц