26 листопада 2025 р. Справа № 520/24896/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національного університету цивільного захисту України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, повний текст складено 07.10.25 по справі № 520/24896/25
за позовом Національного університету цивільного захисту України
до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправною та скасування постанови,
Національний університет цивільного захисту України (далі по тексту - НУЦЗ України, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - ВПВР у Черкаській області, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксани Василівни про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн від 28.08.2025 у виконавчому провадженні № 78809736;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, що є суб'єктом владних повноважень, на користь позивача понесені судові витрати.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 по справі №520/24896/25 позовну заяву Національного університету цивільного захисту України (Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Онопрієнка 8,18034 ЄДРПОУ 08571363) до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (просп. Хіміків, буд.50,м. Черкаси, Черкаський р-н, Черкаська обл.,18028) про визнання протиправною та скасування постанови - залишено без руху.
Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку.
Роз'яснено позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду, НУЦЗ України 03.10.2025 за допомогою засобі підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надало до суду першої інстанції докази сплати судового збору.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 по справі № 520/24896/25 позовну заяву Національного університету цивільного захисту України (Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Онопрієнка 8,18034 ЄДРПОУ 08571363) до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (просп. Хіміків, буд.50, м. Черкаси, Черкаський р-н, Черкаська обл.,18028) про визнання протиправною та скасування постанови - повернуто позивачу.
Роз'яснено позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення судом норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 по справі №520/24896/25 повністю та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про безпідставне повернення позовної заяви судом першої інстанції з підстав не усунення її недоліків, оскільки позивач виконав вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у встановлений судом десятиденний строк з дня отримання ухвали суду шляхом направлення 03.10.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів сплати судового збору та 08.10.2025 заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Переконував, що приписами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не передбачено, що позивач по справі усуваючи недоліки зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, має вчиняти такі дії одним процесуальним документом, відтак, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви станом на 07.10.2025 є передчасними.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою суду від 29.09.2025 позовна заява НУЦЗ України була залишена без руху та надано строк на усунення недоліків десять днів з моменту отримання ухвали шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку.
03.10.2025 до суду від представника позивача надійшло клопотання на виконання ухвали суду від 29.09.2025, в якому він просив приєднати до матеріалів справи докази сплати судового збору, однак заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, надано не було.
Оскільки НУЦЗ України не усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 29.09.2025, у встановлений судом строк, суд першої інстанції, на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України вважав наявними підстави для повернення її позивачу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 161 КАС України визначено документи, що додаються до позовної заяви
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з приписами частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку її подання.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Виходячи з викладеного, підставою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі частини четвертої статті 169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, установлений судом.
З комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», колегією суддів встановлено, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 про залишення позовної заяви НУЦЗ України без руху з наданням 10-денного строку на усунення недоліків доставлена в електронний кабінет позивача 29.09.2025 21:30, тобто у неробочий час, що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.
За приписами частини 6 статті 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З урахуванням викладеного, днем вручення позивачу ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 про залишення позовної заяви без руху слід вважати 30.09.2025 (наступний робочий день).
Частинами першою та шостою статті 120 КАС України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Таким чином, строк на усунення недоліків позовної заяви у даному випадку спливав 10.10.2025.
Матеріалами електронної справи підтверджено, що на виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 позивачем було направлено до суду першої інстанції за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 03.10.2025 - докази сплати судового збору, а 08.10.2025 заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Наведене свідчить, що позивач в межах встановленого ухвалою суду першої інстанції від 29.09.2025 строку надіслав до суду матеріали на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, однак суд першої інстанції 07.10.2025, тобто, передчасно (строк на усунення недоліків закінчувався 10.10.2025) повернув позовну заяву з підстав неусунення недоліків.
З огляду на це, висновок суду про невиконання у встановлений строк вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та повернення апеляційної скарги, є помилковим, що зумовлює прийняття рішення про задоволення вимог апеляційної скарги та направлення справи на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що “надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах “Zubac v. Croatia», “Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та “Walchli v. France», №35787/03, п. 29).
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється “право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати “вирішення» спору судом (рішення у справі “Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).
З урахуванням викладеного, колегія суддів констатує, що судом першої інстанції здійснено поверхневий підхід до вирішення питання щодо неусунення позивачем недоліків позовної заяви, визначених ухвалою суду апеляційної інстанції про залишення її без руху, чим порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали про повернення позовної заяви, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Водночас, враховуючи відсутність надання судом першої інстанції оцінки поданій позивачем заяві про поновлення строку звернення до суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність направлення справи до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду саме зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Відповідно до статті 320 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Приписами статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
З огляду на вищевикладене та те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви у зв'язку із неусуненням недоліків, що в свою чергу, позбавило позивача права на судовий захист, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 по справі № 520/24896/25 підлягає скасуванню з направленням справи на продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 326-329, 353 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Національного університету цивільного захисту України - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 по справі № 520/24896/25 - скасувати.
Справу № 520/24896/25 за позовом Національного університету цивільного захисту України до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови - направити до Харківського окружного адміністративного суду на продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко