27 листопада 2025 р. Справа № 480/11212/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета) від 14.08.2025 по справі № 480/11212/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 15.10.2024 № 184150014503 про відмову у призначенні пенси за віком на пільгових умовах;
зобов'язати ГУ ПФУ в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу період роботи трактористом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві, визначений п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України "Про пенсійне забезпечення" з квітня 1987 року по вересень 1987 року, з лютого 1990 року по 16 листопада 2009 року, з 06 лютого 2010 року по 1 грудня 2012 року, з 21 березня 2013 року по 09 січня 2014 року, з 21 березня 2014 року по 27 лютого 2020 року;
зобов'язати ГУ ПФУ в Житомирській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 08.10.2024 із зарахуванням до пільгового стажу роботи вищезазначених періодів.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 частково задоволено вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Визнано протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 15.10.2024 № 184150014503 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенси за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 підрахунок загального та пільгового стажу згідно наданих довідок ТОВ «Ряснянське» № 32 та № 33 від 03.10.2024, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти відповідне рішення по суті заяви.
У задоволенні інших вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Житомирській області суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що правомірно прийняв рішення про відмову в проведенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. До загального страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи на посаді тракториста-машиніста, оскільки у наданій довідці № 33 від 03.10.2024 не зазначено дати та накази про прийняття на посаду, звільнення, переведення. Зазначено, що трудова книжка позивачем не надана. Також до уваги не прийнято довідку за № 32 від 03.10.2024, оскільки не підтверджено первинними документами.
Позивач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 звернувся до територіального органу ПФУ із заявою від 08.10.2024 про призначення пенсії.
Рішенням відповідача від 15.10.2024 № 184150014503 було відмовлено у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного стразового та пільгового стажу.
Так, зазначено, що страховий стаж позивача становить 26 років 01 місяць 03 днів. Пільговий стаж відсутній. Вік заявника 55 років. До страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи на посаді тракториста-машиніста не зараховано періоди трудової діяльності, зазначені у наданій довідці № 33 від 03.10.2024, враховуючи те, що відсутні дати та накази про прийняття, звільнення, переведення. Зазначено, що трудова книжка позивачем не надана. Також до уваги не прийнято довідку за № 32 від 03.10.2024 про заробітну плату, оскільки не підтверджена первинними документами.
Позивач, не погодившись із вищевказаним, звернувся до суду з позовом в цій справі.
Частково задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з визнання протиправності рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 15.10.2024 № 184150014503 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенси за віком на пільгових умовах.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 підрахунок загального та пільгового стажу згідно наданих довідок ТОВ «Ряснянське» № 32 та № 33 від 03.10.2024, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти відповідне рішення по суті заяви.
Відмовляючи у задоволенні позивних вимог до ГУ ПФУ в Житомирській області зобов'язати зарахувати позивачу до пільгового стажу період роботи трактористом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві, визначений п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України "Про пенсійне забезпечення" з квітня 1987 року по вересень 1987 року, з лютого 1990 року по 16 листопада 2009 року, з 06 лютого 2010 року по 1 грудня 2012 року, з 21 березня 2013 року по 09 січня 2014 року, з 21 березня 2014 року по 27 лютого 2020 року, суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги є передчасними.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "По загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд першої інстанції відмовив у її задоволення у зв'язку з тим, що призначення, перерахунок та виплата пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058-ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання. Тобто, якщо колгоспник не виробив обов'язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 17 Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду першої інстанції на підтвердження роботи в спірні періоди надано копію трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 (а.с. 6-10).
Проте, як встановлено у суді першої інстанції такий документ не надано було до територіального органу пенсійного фонду.
Таким чином позивач не позбавлений права надання до територіального органу пенсійного фонду трудової книжки, для врахування та дослідження під час розгляду питання щодо призначення пенсії позивачу.
Разом із тим, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії було надано довідки ТОВ «Ряснянське», а саме № 32 (а.с. 14) та № 33 (а.с.15) від 03.10.2024, які відповідачем не взято до уваги.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, страховий стаж підтверджується записами у трудовій книжці, і лише у випадку їх відсутності встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи та архівними установами, зокрема довідками, які містять відомості про періоди роботи.
Враховуючи зазначене, матеріали справи підтверджує бездіяльність відповідача та не вчинення жодних дій, які свідчили про отримання відповідачем даних чи додаткових документів, на підставі яких можливо було достеменно пересвідчитися у достовірності наданих документів, в т.ч. і довідки № 32 та№ 33 від 03.10.2024 на підтвердження загального трудового та пільгового стажу позивача.
Так, Пенсійний фонд, керуючись частиною 3 статті 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Таким чином законодавець не тільки наділив відповідача правом на перевірку відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а й зобов'язав витребувати в установленому законодавством порядку відомості, необхідні для здійснення, покладених на Головне управління Фонду завдань та сприяти особам, що звернулись за призначенням пенсії, в одержанні відсутніх у них документів для призначення пенсії.
Отже, у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було недостатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставин, запропонувати позивачу надати інформацію щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, відповідно до якої на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Також, згідно із частиною першою статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Верховним Судом у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
В той же час, відповідач не надав жодних доказів, що ним були здійсненні дії спрямовані на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити вказаний вище стаж, зокрема, матеріали справи не містять доказів, що відповідачами було надіслано запити на підприємство, де працював позивач для підтвердження спірного стажу останнього.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості та достовірності таких документів, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.
Відтак, суб'єктом владних повноважень, у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо зарахування спірного періоду роботи позивача, не вжито заходи з метою перевірки відповідних відомостей.
Натомість відповідачем покладено тягар негативних наслідків із необґрунтованих підстав виключно на позивача.
Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини, що мають значення для справи з урахуванням встановлених та доведених фактів із наведенням належних висновків та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для визнання протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 15.10.2024 № 184150014503 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенси за віком на пільгових умовах та зобов'язання ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 підрахунок загального та пільгового стажу згідно наданих довідок ТОВ «Ряснянське» № 32 та № 33 від 03.10.2024, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти відповідне рішення по суті заяви.
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в оскаржуваній відповідачем частині.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
З огляду на результат апеляційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 по справі № 480/11212/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов