27 листопада 2025 р.Справа № 520/4048/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шрамко Ірини Сергіївни про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 по справі № 520/4048/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Чернівецькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Чернівецькій області), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 13 серпня 2024 року №000009464/ж10/24-13-07-04.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 по справі № 440/3581/25 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, буд 200А, 61057, код ЄДРПОУ 44057187) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 13 серпня 2024 року №000009464/ж10/24-13-07-04.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, буд 200А, 61057, код ЄДРПОУ 44057187) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 12112,00 грн. (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025 по справі № 520/4048/25 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишено без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 по справі № 520/4048/25 залишено без змін.
04.11.2025 до Другого апеляційного адміністративного суду від представника позивача адвоката Шрамко І.С. надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій остання просить суд стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява підлягає залишенню без розгляду, з таких підстав.
Відповідно до статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Разом з тим, за приписами частини третьої статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (частина 5 цієї статті).
З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов'язкову наявність у кожній справі.
За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.
Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).
Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 340/2823/21 зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до стадії ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.
Проте, підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
Колегія суддів зазначає, що, згідно з матеріалами справи, заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, не була подана до суду апеляційної інстанції в межах строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України.
Так, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу разом з доказами на їх підтвердження представник позивача звернулась лише 03.11.2025, тобто після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції від 29.10.2025 по справі № 520/4048/25.
Як було зазначено вище, відповідно до позиції об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 340/2823/21, саме своєчасне звернення сторони з заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.
Наведене дає підстави для висновку, що заява представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції подана з порушенням вимог, установлених частиною сьомою статті 139 КАС України, а отже, підлягає залишенню без розгляду.
Як вже вказувалося вище, відповідно до позиції об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про їх розподіл. При цьому зазначення у прохальній частині адміністративного позову узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань, суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №990/99/22 (провадження №11-127заі22), а також в ухвалі від 18 січня 2024 року у справі №9901/97/21 (провадження №11-140заі22).
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 4, 132, 139, 243, 250, 252, 310, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шрамко Ірини Сергіївни про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.
Головуючий суддя Жигилій С.П.
Судді Макаренко Я.М. Перцова Т.С.