27 листопада 2025 року справа №200/2909/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Казначеєва Е.Г., Гаврищук Т.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі № 200/2909/25 (головуючий І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності і стягнення заборгованості,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2024 по 31.03.2025; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 за період з 01.07.2024 по 31.03.2025 нараховану, але не виплачену пенсію у розмірі 28511,17 грн. (двадцять вісім тисяч п'ятсот одинадцять гривень 17 коп.).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду 30.10.2024 у справі №200/5601/24 позивачу здійснено перерахунок пенсії. Проте, на виконання зазначеного рішення суду утворилась заборгованість за період з 01.07.2024 по 31.03.2025 в розмірі 28511,17 грн. Відповідач зазначив, що виплата нарахованих сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання суду. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства (п.п. 20, 24, 29 ч.1 ст.116 БК України). Отже, виплата коштів на виконання рішення суду буде проведена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі № 200/2909/25 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати заборгованості по пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2024 по 31.03.2025. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за період з 01.07.2024 по 31.03.2025 у розмірі 28511 (двадцять вісім тисяч п'ятсот одинадцять) гривень 17 копійок.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обґрунтовано відзив на позовну заяву.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_1 .
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 13486010, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, організаційно-правова форма - орган державної влади.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2023 року у справі №200/4757/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 27.07.2023 № 057050008381; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 25.07.2023 року про перерахунок пенсії із зарахуванням до страхового стажу період унавчання з 21.11.1986 року по 29.06.1987 року, періодів роботи з 15.08.1987 року по 23.06.1988 року, з 22.08.1989року по 01.09.1989 року, з 20.10.1989 року по 27.06.1991 року з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
15.07.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії - зміна періоду 60 місяців заробітна плата до 01.07.2000).
Рішенням відповідача від 22.07.2024 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, з посиланням на те, що в ході розгляду наданих документів до заяви встановлено, що заявник надав довідки про заробітну плату видані підприємством, яке розташоване на території, тимчасово непідконтрольній українській владі та не несуть юридичної сили.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.10.2024 по справі №200/5601/24, яке набрало законної сили 04.03.2025, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.07.2024№057050008381 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від15.07.2024 року з врахуванням довідки від 04.06.2024 № 290, що видана філією “Шахта імені В.М. Бажанова»; довідки№03/41 від 18.04.2002, що видана Макіївським шахтобудівельним управлінням ПАТ “Донбасшахтобуд»; довідки від03.05.2024 № 3027, що видана філією “Шахтоуправління “Калинівська-Східна»; довідки від 03.05.2024 № 3028, щовидана філією “Шахтоуправління “Калинівська-Східна»; довідки від 31.05.2024 № 285, що видана філією “Шахта іменіВ.М. Бажанова»; довідки від 31.05.2024 № 286, що видана філією “Шахта імені В.М. Бажанова», з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Представником ОСОБА_1 , адвокатом Чумаком Р.В., 06.03.2025 було подано до ГУ ПФУ в Донецькій області відповідний запит.
Листом від 21.03.2025 № 6625/02-16 відповідачем було повідомлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у справі №200/5601/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було повторного розглянуто заяву позивача та здійснено перерахунок пенсії з 01.07.2024 врахування зазначених вище довідок та висновків суду, викладених в обговорюваному рішенні.
Було зазначено, що борг по перерахунку на виконання рішення суду за період з 01.07.2024 по 31.03.2025 нараховано у сумі 28511,17 грн.
У якості програми виплати даної заборгованості пенсійний орган послався на постанову Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165, якою затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території (далі -Порядок).
Таким чином, кошти, нараховані на виконання рішення суду обліковані в головному управлінні, включені до переліку (далі - Перелік) отримувачів станом на 31.12.2025 та будуть виплачені на умовах окремого Порядку після затвердження відповідних бюджетних призначень на 2026 рік.
На переконання відповідача, пенсійні виплати за минулий період, які включені до Переліку станом на 31 грудня 2025 року, виплачуються одержувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 14 КАС України).
Заборгованість з пенсії нарахована позивачу та ця сума не є спірною між сторонами.
Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон №1058-IV).
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
В цій справі нараховані суми пенсії, не отримані позивачем саме з вини пенсійного органу, тому виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
За ч. 1 ст. 47 Закону № 1058 пенсії виплачуються щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема, в інших випадках, передбачених ч.1 ст. 49 цього Закону.
Позивачу не виплачено нараховану пенсію за період з 01.07.2024 по 31.03.2025 у розмірі 28511,17 грн.
Зазначені обставини вказують на допущення відповідачем порушення вимог ст.49 Закону №1058, яка визначає вичерпний перелік підстав для припинення виплати пенсії.
За ст. 46 Закону 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Ст.1 Першого протоколу до Конвенції визначено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Так, у рішеннях "Кечко проти України" (заява № 63134/00) і "Ромашов проти України" (заява № 67534/01) ЄСПЛ зазначив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
Зокрема, у справі "Кечко проти України" ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява № 70297/01) і у справі "Бакалов проти України" (заява № 14201/02) ЄСПЛ також зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, обмежене фінансування відповідача жодним чином не може впливати на право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, у тому числі з виплатою позивачу заборгованості з пенсії, що утворилася внаслідок її перерахунку.
Наявність у позивача права на отримання відповідних виплат встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили. Вказане право не заперечується відповідачем. Тому це право не може бути скасоване з підстав відсутності фінансування такого виду виплат з державного бюджету.
Враховуючи, що пенсія, яка призначена позивачу є виплатою довічною та постійною, суд прийшов до висновку про порушення відповідачем вимог Конституції України та Закону 1058-IV.
Враховуючи викладене, суд вважає протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу заборгованості з пенсії за віком за період з 01.07.2024 по 31.03.2025 у розмірі 28511,17 грн.
Відповідачем розраховано заборгованість з пенсійних виплат, тому в даному випадку відсутнє втручання суду в дискреційні повноваження відповідача.
Ст.13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Враховуючи викладене, обраний позивачем спосіб захисту порушених прав позивача шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.07.2024 по 31.03.2025 у розмірі 28511,17 грн є ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі № 200/2909/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі № 200/2909/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 27 листопада 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
Е.Г. Казначеєв