27 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/4652/22
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльність та дії, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, В/ч НОМЕР_1 ) в якому просить:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо проведення виплати індексації грошового забезпечення без застосування місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 та відмови у проведенні розрахунку, нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 позивачу;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) при проведенні розрахунку, нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та відмови у проведенні розрахунку, нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивачу;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести розрахунок, нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням виплаченої суми;
визнати протиправними бездіяльність та дії Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведения розрахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із застосуванням приписів абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за період з 01.03.2018 по 27.12.2018 та відмови у проведенні розрахунку, нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в частині виконання приписів абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 за період з 01.03.2018 по 27.12.2018 позивачу;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести розрахунок, нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 27.12.2018 із застосуванням приписів абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплаченої суми.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 у справі №620/4652/22 позовні вимоги було задоволено повністю та, зокрема, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та здійснити перерахунок та доплату з урахуванням раніше виплачених сум індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 27.12.2018 у відповідності до вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та з урахуванням висновків суду, зазначених у даному рішенні
Рішення суду від 01.09.2022 набрало законної сили 06.09.2023.
Зважаючи на те, що рішення суду відповідачем по даний час не виконано, до суду подано до суду заяву про встановлення судового контролю.
Вирішуючи вказану заяву, суд зважає на таке.
В силу ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій п.2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
На підставі аналізу ст.3, ст.8, ч.1 та ч.2 ст.55, ч.1 та ч.2 ст.129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в п.2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.14 та ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком. Таке формулювання обумовлює необхідність доведення наявність підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Тобто встановлення судового контролю залежить від обставин, зокрема, наявності суттєвих перешкод у реалізації виконання судового рішення.
За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач має навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
З матеріалів заяви вбачається, що судове рішення тривалий час залишається невиконаним. Наведене підтверджується, зокрема, доданими до заяви постановами про відкриття виконавчого провадження та листом Білоцерківського відділу державної виконавчої служби №159009. Доказів, які б свідчили про нарахування та виплату позивачу належних йому коштів матеріали справи не містять.
Враховуючи наведене та констатуючи факт тривалого невиконання рішення суду, суд вважає, що за відсутності такого заходу судового контролю, як зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, рішення суду залишиться невиконаним на невстановлений термін, що буде призводити до продовження порушення прав позивача.
Враховуючи наведене, заяву слід задовольнити.
Керуючись статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про встановлення судового контролю - задовольнити.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 у справі №620/4652/22, у двомісячний строк з дня набрання чинності цією ухвалою.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Житняк