27 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/14035/24
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивачу максимальним розміром;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2021 на підставі довідок від 10.05.2024 №ФЧ48167/І, №ФЧ48167/ІІ та №ФЧ48167/ІІІ з урахуванням виплат як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (під час служби) та виплат за особливі заслуги (24%) та індексації, проведеної з 01.03.2024 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум (відповідно до уточнюючих позовних вимог).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №620/14035/24 позовні вимоги було задоволено частково. Зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.03.2024 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На адресу суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю, в якій позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, яка мотивована тим, що відповідач виплачує пенсію, з урахуванням пониження суми згідно постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025.
Вирішуючи вказану заяву, суд зважає на таке.
В силу ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій п.2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
На підставі аналізу ст.3, ст.8, ч.1 та ч.2 ст.55, ч.1 та ч.2 ст.129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в п.2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.14 та ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Аналіз положень ч.2 ст.382 КАС України свідчить про імперативний обов'язок суду зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення у разі отримання від позивача відповідної письмової заяви.
В той же час, як вбачається з поданої заяви остання мотивована тим, що відповідач виплачує пенсію, з урахуванням пониження суми згідно постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025.
З цього приводу суд зазначає, що вимоги заявника, в даному випадку, є безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи та предмету спору, правовідносини щодо використання відповідачем понижуючих коефіцієнтів, згідно постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 не були предметом спору.
При прийнятті рішення від 12.06.2025 у справі №620/14035/24 оцінка зазначеному нормативно-правовому акту та діям відповідача не надавалась. Крім цього, станом на момент звернення позивача до суду та виникнення спірних правовідносин (24.10.2024), постанова Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 ще не була прийнята, а отже дії відповідача щодо використання положень зазначеної постанови Кабінету Міністрів України не можуть бути предметом судового контролю в межах даної справи та складають окремий предмет позову.
Враховуючи наведене, у задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовити.
Керуючись статтями 167, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 12.06.2025 у справі №620/14035/24за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, передбачені ст.ст.295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О. Житняк