Справа № 758/12072/25
26 листопада 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Якимець О.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 763421 від 29.11.2021 у розмірі 24 624,99 грн.
В обґрунтуванні позовних вимог вказується, що 29.11.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 763421.
Зазначається, що підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «Слон Кредит» (ліцензія на надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту від 25.10.2018 № 1819), в повному обсязі, з урахуванням паспорту споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, тарифів та складають договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено.
Наголошується, що відповідач погодила та зобов'язалася виконувати його умови.
Як стверджується у позові, ТОВ «Слон Кредит» виконало своє зобов'язання перед відповідачем, зокрема перерахувавши грошові кошти на картковий рахунок у розмірі 10 000,00 грн.
У позові звертається увага на те, що 03.08.2023 між ТОВ ««Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 0308-23, відповідно до якого, ТОВ «Слон Кредит» відступило право вимоги за кредитним договором № 763421 від 29.11.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача.
Позивач зазначає, що згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 24 624,99 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту становить 9 865,03 грн.; заборгованість за відсотками становить 14 759,96 грн.
Відповідачем не подано відзив на позов, який містив би заперечення на нього.
15 серпня 2025 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з без виклику сторін у справі.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України).
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 29.11.2021 між ТОВ «Слон Кредит» (товариство) та ОСОБА_1 (споживач) укладено договір про надання споживчого кредиту № 763421.
Відповідно до умов кредитного договору:
1.2. На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає 12 500,00 грн. Тип кредиту - кредит.
1.4. Строк кредиту 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 29.11.2024 (включно). Детальні терміни повернення кредиту, визначені в Графіку платежів, що є додатком № 1 до цього договору (далі - Графік платежів).
1.5. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить:
- за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних) (далі - проценти за перший день користування кредитом);
- за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних (далі - поточні проценти).
1.6. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
1.7. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 190,50% річних.
1.8. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 37 117,36 грн.
1.9. Обчислення орієнтовної реальної річної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту базується на припущенні, що договір залишається дійсним протягом погодженого строку та, що товариство і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені договором. Крім того, при обчисленні вказаних показників, не враховуються витрати споживача, обов'язковість сплати яких не передбачена цим договором та/або законодавством України та/або оплата яких здійснюється незалежно від походження коштів (власні, кредитні), в тому числі, але не виключно: витрати пов'язані з технічними, програмними і комунікаційними ресурсами, що необхідні споживачу для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту товариства https://sloncredit.ua, здійснені переказу коштів через третіх осіб в погашення заборгованості за Договором, з отриманням від третіх осіб інформаційних послуг (підбір кредитної пропозиції) та інше.
1.10. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави.
1.11. Укладення цього договору не потребує укладання договорів щодо супровідних послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.
1.12. Після укладення цього договору, товариство з використанням даних споживача, зазначених в цьому договорі, створює споживачу особистий кабінет в своїй інформаційно-телекомунікаційній системі, доступ до якої забезпечується споживачу через веб- сайт. Споживач після ідентифікації (правильного введення одноразового ідентифікатора надісланого на номер телефону споживача) може ввійти до особистого кабінету та ознайомитися з копіями документів, що пов'язані з наданням та обслуговуванням кредиту (в т.ч. сумою заборгованості за кредитом, строки погашення, новий графік платежів, інше) (далі - особистий кабінет).
2.1. Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): - у розмірі 10 000,00 гривень на користь споживача за реквізитами: НОМЕР_1 в AT «Банк Форвард», код банку 380418, призначання платежу: « НОМЕР_2 , кредитний договір №763421 від 29.11.2021, ОСОБА_1 (2579419269)» або за реквізитами поточного рахунку споживача та /або за реквізитами платіжної картки, дані яких (-го,-ої) споживач надав товариству в будь-який спосіб; - у розмірі 2 500,00 гривень на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5 договору.
2.2. Сума кредиту (його частина) перераховується (утримується) товариством протягом трьох робочих днів з моменту укладення цього договору. У випадку, якщо товариство здійснює перерахунок коштів не удень укладання договору, а у наступні календарні дні, Графік платежів не підлягає коригуванню, строк кредиту в днях зменшується, а кінцевий термін повернення залишається незмінним.
2.3. Товариство надає споживачу консультації з питань виконання договору, здійснює інформування, направляє різного роду повідомлення, в тому числі шляхом надання інформації та документів через особистий кабінет.
2.4. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту в порядку передбаченому п .2.1 договору.
2.5. Кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.
Також сторонами підписаний паспорт споживчого кредиту, та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Вказані документи, як і основний договір по споживчий кредит були засвідчені особистим підписом відповідача.
ТОВ «Слон Кредит» виконало своє зобов'язання перед відповідачем, зокрема перерахувавши грошові кошти на картковий рахунок у розмірі 10 000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 12362 від 29.11.2021, яка міститься в матеріалах справи.
Згідно з наданим позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 763421 від 29.11.2021 року становить 24 624,99 грн.
03.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 0308-23, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.
Згідно з копією витягу з додатку до договору факторингу № 0308-23 від 03.08.2023, залишок боргу ОСОБА_1 на момент відступлення права вимоги за кредитним договором № 763421 від 29.11.2021 складає 24 624,99 грн, з яких: 9 865,03 грн заборгованість за тілом кредиту; 14 759,96 грн заборгованість за відсотками.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За змістом ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки (див. постанову Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 916/1247/23).
Згідно з ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19; від 16.12.2020 у справі № 561/77/19 та від 22.11.2021 у справі № 234/7719/20.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсним.
При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вказано у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами першою, другою , третьою статті 83 ЦПК України передбачено подання доказів сторонами та іншими учасниками справи безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як встановлено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З наявних матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором становить 24 624,99 грн.
Відповідач доводів позивача про розмір такої заборгованості не спростував, контррозрахунку заборгованості не зробив, доказів її сплати суду не подав, як доказів і неотримання кредитних коштів, а отже не вчинив жодних дій на спростування правильність нарахованої суми боргу.
Зважаючи на викладене, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження та відповідачем не спростовані, суд дійшов до висновку, про задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості, яка становить 24 624,99 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається, суд зазначає про те, що відповідно до укладеної угоди адвокат надає позивачу правничу допомогу в обсязі та на умовах, визначених договором. За надання правової допомоги клієнт зобов'язується виплатити адвокатському об'єднанню гонорар винагороду).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надано:
- Договір № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Лівак І.М.;
- Додаткову угоду № 763421 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025;
- Акт № 763421 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 30.05.2025;
- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І. М. необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості від 30.05.2025;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 841.
З урахуванням наведеного, оцінюючи об'єктивно складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, задоволення судом позовних вимог, враховуючи, складання заяв по суті у цій справі; з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 2 000,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, а відтак заяву представника позивача задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355, Цивільного процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованості за кредитним договором у розмірі 24 624 (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять чотири) гривні 99 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду
Учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, код ЄДРПОУ 42649746;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О. І. Якимець