Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/14109/25
24 листопада 2025 рокуслідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва - ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №1201500000000890 від 19.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №1201500000000890 від 19.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України
В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження від 19.05.2015 №12015100000000890 за ч. 4 ст. 190 КК України (раніше кримінальна справа №18-336 за ч. 1 ст. 358 КК України порушена 26.10.2007).
В рамках даного кримінального провадження накладено арешт на нежилі приміщення площею 111,30 м2, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та нежилі приміщення площею 154,40 м2, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .
Постанову про арешт винесено слідчим 17.01.2008 року, тобто на підставі норм КПК України в редакції 1960 року.
Передумовою накладення арешту стали такі обставини: 23.08.2017 між ТОВ «Комерційний банк «Експобанк» та Дочірнім підприємством Акціонерного товариства «Рігонда-Сервіс» Український регіональний техно -торгівельний центр «Рігонда» укладено іпотечний договір, відповідно до якого забезпечується іпотекою виконання Іпотекодавцем зобов'язань за договором кредиту. За умовами Договору кредиту Іпотекодавець, зокрема, зобов?язаний повернути Іпотекодержателю кредит у розмірі 750 000 доларів США до 22 серпня 2010 року. Для забезпечення своїх зобов'язань за Договором кредиту Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку наступне майно: нежилі приміщення N? 1, 2, 3 (групи приміщень N? 45 (в літ. А) загальною площею 11,30 кв.м. та нежилі приміщення N? 1, 2, 3 (групи приміщень N? 50), з N? 1 по N? 12 (групи приміщень N? 51) (в літ. Б) загальною площею 154,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара будинок 74.
У зв'язку з великою заборгованістю по кредиту рішенням Господарського суду м. Києва від 11.05.2010 у справі №33/477 звернуто стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору, посвідченого 23.08.2007 нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , зареєстрований в реєстрі за N? 4932 на нежилі приміщення N?N? 1-7 групи приміщень N? 45 (в літ. А) загальною площею 111,30 кв. м. та нежилі приміщення N?N? 1, 2, 3 (групи приміщень N? 50), з N? 1 по N? 12 (групи приміщень N? 51) (в літ. Б) загальною площею 154,40 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (сімдесят чотири) для задоволення грошових вимог Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» за договором кредитної лінії №29_КЛ-2007 від 23.08.2007 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк» та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 , ідент. Код 1893303596) у частині заборгованості за кредитом у сумі 750 000, 00 доларів США (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 6 005 100 ).
Постановою державного виконавця від 17.02.2016 відкрито виконавче провадження №50196207 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до постанови в.о. начальника відділу примусового виконання рішень від 03.06.2021 замінено сторону виконавчого провадження з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» на ТОВ «ФК «Астер-Фінанс».
Між ТОВ «Фінансова компанія «Астер-Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» 14.03.2025 укладено договір №199 купівлі-продажу (відступлення) права вимоги (далі - Договір). Відповідно до п. 1.1 Договору ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» отримала право вимоги до Позичальника/Боржника ОСОБА_6 по договору 29/КЛ-2007 від 23.08.2007, заборгованість 23 731 184,52 грн., поручитель Укр. РТТЦ «Рігонда»; забезпечення нежилі приміщення N?N? 1, 2, 3 (групи приміщень N? 45 (в літ. А), заг. площею 111, 30 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. О. Гончара, 73 та нежилі приміщення N?N? 1,2 3 (групи приміщень N? 50), з N? 1 по N? 12 (групи приміщень N? 51) (в літ Б), заг площею 154,40 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. О. Гончара, 74.
Таким чином, відповідно до договору про відступлення права вимоги та норм цивільного законодавства України, ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» набула статусу та всіх прав Іпотекодержателя щодо нежилих приміщень NeN? 1, 2, 3 (групи приміщень N? 45 (в літ. А), заг. площею 111, 30 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. О. Гончара, 73 та нежилих приміщень NeNo 1,2 3 (групи приміщень N? 50), з N? 1 по N? 12 (групи приміщень N? 51) (в літ Б), заг площею 154,40 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. О. Гончара, 74.
У клопотанні про скасування арешту ТОВ ФК «Маніту» вказує, що наявність такого обтяження як арешт майна, накладеного постановою слідчого від 17.01.2008, обмежує права Іпотекодержателя, адже іпотечний договір є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (стаття 37 Закону України «Про іпотеку»). Підставою для передачі предмета іпотеки іпотекодержателю є задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зважаючи на ту обставину, що накладення арешту на іпотечні приміщення має своїм наслідком заборону відчуження арештованого майна, чим у даному випадку порушується право іпотекодержателя - ТОВ «Фінансова компанія «Маніту», у зв'язку із невиконанням боржником зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки не може.
Заявник вказує, що кримінальне провадження перебуває у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУ НП у м. Києві за відомості про нього внесені в ЄРДР 19.05.2015 за №12015100000000890 за ч. 4 ст. 190 КК України. Вказана кримінальна справа перебувала в провадженні Подільського районного суду м. Києва, однак 02.09.2015 року була направлена прокурору м. Києва для організації проведення додаткового розслідування. Таким чином, кримінальна справа після надходження на додаткове розслідування перебуває у провадженні вже більше 10-ти років, а загалом більше 18 років. Іпотека на приміщення була зареєстрована 23.08.2007.
Заявник зазначає, що нежитлові приміщення згідно постанови слідчого були арештовані у кримінальній справі №18-336, яка розслідувалась за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, з метою забезпечення можливого цивільного позову та можливої конфіскації майна.
Втім, на даний час, як зазначає представник заявника - адвокат ОСОБА_3 , підстави враховані слідчим при прийнятті процесуального рішення щодо арешту майна на цей час відсутні, а також обставини справи свідчать про відсутність законних підстав для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження та безумовно доводять те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Так, відповідно до ст. 126 КПК України 1960 року (в редакції, чинній на 17.01.2008 тобто станом на момент накладення арешту на майно), забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.
Разом з цим, ст. 358 КК України, чинна станом на момент накладення арешту на майно, не містила та й на цей час не містить додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
Більш того, як вбачається із витягу з ЄРДР із кримінального провадження N?12015100000000890, воно на цей час розслідується за ч. 4 ст. 190 КК України, про те, що протягом серпня 2007 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заволоділи чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а саме грошовими коштами, що належали ВАТ «КБ «Експобанк» (на момент вчинення злочину ТОВ «КБ «Експобанк» (МФО 320597), а також ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Санкція даної статті також не містить додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
Отже, як зазначає у своєму клопотання про скасування арешту майна представник заявника, із викладеного вбачається, що виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, як підстава для накладення арешту на цей час відпала і не може бути застосована у цьому кримінальному провадженні.
Також, у постанові від 17.01.2008 слідчий вказує як підставу для накладення арешту на приміщення, забезпечення цивільного позову. Разом з цим, на цей час така підстава, як забезпечення цивільного позову для арешту майна у даному кримінальному провадженні відпала.
Із викладеного вбачається, що як КПК 1960 так і КПК 2012 року передбачали можливість пред'явлення цивільного позову лише до підозрюваного та обвинуваченого. Проте із наявної інформації вбачається, що у кримінальному провадження №12015100000000890 підозра чи обвинувачення нікому не пред'являлись, я тому позов у кримінальному провадженні, в якому відсутній підозрюваний чи обвинувачений не може бути підставою для арешту майна. З викладеного вбачається, що на даний час відсутні законні підстави для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна та в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Окрім цього, як зазначає представник ТОВ ФК «Маніту», кримінальне провадження у якому накладено арешт на майно підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Так, санкція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Відтак, просив слідчого суддю скасувати арешт майна, накладений на нежитлове приміщення площею 111,30 кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та на нежиле приміщення площею 154,40 м2, яке знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , накладений постановою від 17.01.2008 слідчого з ОВС СУ ГУ МВС України в м. Києві у кримінальній справі N? 18-336.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 в інтересах товариства «Фінансова компанія «Маніту» вимоги клопотання підтримав, просив арешт скасувати з підстав, викладених у клопотанні. Долучив до матеріалів справи інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої вбачається, що дійсно за об'єктами нерухомого майна значяться обтяження, відомості про які внесено на підставі постанови слідчого від 17.01.2008 слідчого з ОВС СУ ГУ МВС України в м. Києві у кримінальній справі №18-336.
Представник заявника стверджував, що до ТОВ «ФК «Маніту» перейшло право вимоги іпотекодержателя та у зв'язку з наявністю накладеного арешту, компанія не може перереєструвати право власності на об'єкти нерухомого майна в порядку звернення стягнення на нього. Вказував на те, що об'єкти нерухомого майна не можуть забезпечувати майбутнє покарання у вигляді конфіскації майна, адже у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру. Також у кримінальному провадженні немає цивільного позову, а відтак накладений арешт не забезпечує будь-яких вимог.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти скасування арешту, посилаючись на те, що об'єкти нерухомого майна були арештовані як безпосередні предмети злочинних дій. На даний час кримінальне провадження триває, а відтак звільнення майна з-під арешту призведе до невідворотних наслідків у вигляді переходу права власності на об'єкти нерухомого майна до третіх осіб.
На питання суду, чи зверталася до слідчого ТОВ «ФК «Маніту» із заявою про визнання їх потерпілими, прокурор повідомила, що не зверталася. Також повідомила, що лише включена до групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, а відтак, має намір дати процесуальні вказівки та вплинути на рух кримінального провадження. До вирішення процесуальних питань у даному кримінальному провадженні, вважала скасування арешту буде передчасним.
Вислухавши заявника та прокурора, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали додані до нього, слідчий суддя дійшов наступного.
Судом встановлено, що кримінальне провадження було зареєстровано за КПК України 1960 року за фактом того, що протягом серпня 2007р. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заволоділи чужим майном шляхом обману та зловживання довірою за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а саме заволоділи грошовими коштами банку «Експобанк» та ОСОБА_8 .
Зокрема, встановлено, що невстановлені слідством особи, достовірно знаючи, що дочірнє підприємство «Рігонда-Сервіс» в особі ОСОБА_8 згідно договору купівлі-продажу придбало нежитлові приміщення, підробили печатку цього підприємства, підробили підпис директора підприємства, звільнили директора і призначили на вказану посаду ОСОБА_7 . Перебуваючи на посаді, ОСОБА_7 сприяв тому, що вивів нежитлові приміщення з балансу даного підприємства.
17 січня 2008р. постановою про накладення арешту на майно слідчого в особливо важливих справах Слідчого управління ГУ МВС України в місті Києві було накладено арешт на нежитлові приміщення щодо яких вчинялися злочинні дії. Зокрема, у своїй постанові слідчий зазначав, що підставою накладення арешту є необхідність забезпечення цивільного позову, конфіскації майна, сприяння повному та всебічному розслідуванню злочину.
Як не заперечувалася прокурором, кримінальне провадження направлялися до суду з обвинувальним висновком, втім, поверталося на стадію досудового розслідування. Після повернення на стадію досудового розслідування матеріали кримінального провадження до суду не надходили, відомості про кримінальне провадження внесено в ЄРДР за номером провадження №12015100000000890 від 19.10.2015.
Кримінальне провадження станом на день розгляду даного клопотання триває.
Представник, звертаючись до слідчого судді із заявою про скасування арешту зазначає, що до нього перейшло право вимоги за договором іпотеки, де спірні приміщення були предметом іпотеки. Так, для забезпечення вільного володіння даними приміщеннями та здійснення перереєстрації права власності на дані приміщення, виникла необхідність у скасування арешту майна.
Слідчий суддя, керуючись висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року по справі №727/2878/19 (провадження № 14-516ЦС19), відповідно до якого: «Якщо арешт накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, розпочатого в період дії КПК України 1960 року і такого, що триває, а кримінальне провадження не передане до суду на час набрання чинності КПК України 2012 року, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року», вважає за можливе розглядати питання про скасування арешту майна за КПК України 2012 р.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
В судовому засіданні встановлено, що СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у №12015100000000890 від 19.10.2015.
Фактично у кримінальному провадженні арештовані безпосередні об'єкти кримінально протиправних дій.
На думку слідчого судді, заявником не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Слідчий суддя вважає, що вищевказане майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, досудове розслідування по якому ще не закінчено, а арешт майна обумовлений його подальшим збереженням та запобіганню можливості його відчуження.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №1201500000000890 від 19.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити як у такому, що заявлене передчасно.
Керуючись ст. 110, 131, 132, 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №1201500000000890 від 19.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1