Справа № 758/11144/24
Категорія 35
(ЗАОЧНЕ)
03 березня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., розглянувши цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію, -
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (надалі за текстом - позивач) звернулось до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що представниками позивача у квартирі відповідача за адресою АДРЕСА_1 (надалі за текстом - квартира) було виявлено самовільне підключення струмоприймачів до електромережі, що не є власністю оператора системи розподілу, з огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 166,70 грн.
Ухвалою Суду від 09.09.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
У судове засідання представники сторін не прибули.
Від відповідача до суду відзив не надходив.
Позивач у заяві від 15.10.2024 не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, наявні передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України підстави для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
У відповідності до Закону України «Про ринок електричної енергії» учасниками ринку електричної енергії є виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які проводять свою діяльність па ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.
Судом встановлено, що позивач є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав і обов'язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, в тому числі і в частині використання ліцензій та тарифів виданих та встановлених для ПАТ «Київенерго».
Відповідно до ліцензії з розподілу електричної енергії, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.11.2018р. № 1411 позивач є оператором системи розподілу електричними мережами та здійснює провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території ліцензованої діяльності.
Отже, позивач є правонаступником ПАТ «Київенерго» та є постачальником житлово - комунальних послуг та, зокрема, здійснює постачання електроенергії за адресою квартири.
Відповідно до пункту 3.1.1 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Постанова), визначено, що постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії».
П. 1.1.2 Постанови визначено поняття споживача електричної енергії як фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, або юридичної особи, що купує електричну енергію для власного споживання.
Водночас, зі змісту інших положень постанови, зокрема з п. 1.1.2 вбачається, що дане визначення необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові ВСУ від 16.05.2011 № 3-38гс11, в якій зазначено, що вирішуючи спори, пов'язані з постачанням і використанням електричної енергії, судам слід врахувати те, що дія ПКЕЕ, поширюється на осіб, які використовують електричну енергію на підставі договору, так і на тих осіб, які в порушення цих ПКЕЕ споживають електричну енергію в позадоговірному порядку внаслідок самовільного підключення до електромереж.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 776515 від 09.09.2024 року власником частини квартири є відповідач.
Відомості щодо власника іншої частини квартири в матеріалах справи відсутні.
Інформація про зареєстрованих осіб у квартирі в матеріалах справи відсутня.
В той же час, позивачем присвоєно наступний код енергетичної ідентифікації точки комерційного обліку відповідача - 62Z71689559618534, о/рНОМЕР_2.
В пункті 5.5.5 ПРРЕЕ визначено обов'язки споживача електричної енергії, згідно яких останній зобов'язаний:
- користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів) (підпункт 1);
- узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності (підпункт 10);
- оперативно повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, електропостачальпика та оператора системи, а також тих учасників роздрібного ринку, які зареєструвались в адміністратора комерційного обліку як постачальники послуг комерційного обліку, відповідно до їх повноважень про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів комерційного обліку, що належать споживачу за ознакою права власності (користування) або встановлені на території споживача (абзацу 1 підпункту 25).
Отже, відповідач є споживачем послуг, які надаються позивачем, а, відтак, зобов'язаний виконувати обов'язки визначені ПРРЕЕ.
Відповідно до п. 8.2.4. ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 ПРРЕЕ.
Крім того, п. 8.2.5. ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
Згідно п. 8.4.12. ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
06.11.2023 року за адресою квартири було зафіксовано: порушення п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 5.5.5. ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електромережі, що не є власністю оператора системи розподілу (ОСР). Самовільне підключення виконано кабелем АПВ 2х2,5 мм2 з клем магістральних мереж і заходило в кв. АДРЕСА_1 . На підставі виявленого було складено Акт про порушення № 003483 від 06.11.2023 року.
Відповідно до пп. 6 п. 8.4,2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
Згідно з п. 8.2.6 ПРРЕЕ па підставі Акта, уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення (далі - комісія) визначається обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 розділу ПРРЕЕ та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до п. 8.2.6. споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
14.11.2023 позивачем було надіслано повідомлення про місце, час і дату засідання комісії (докази направлення містяться в матеріалах справи).
26.12.2023відбулося засідання комісії з розгляду вказаного акту, про що складено протокол № 1229.
Відповідно до згаданого протоколу комісією на засіданні було прийнято рішення здійснити нарахування за необліковану електричну енергію згідно з п. 8.4.13 та за формулою 8 визначеного главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії. Потужність 3,960 квт., тривалість роботи 8 год. Період нарахування з 21.09.2023 до 05.11.2023.
Обсяг необлікованої електричної енергії, донарахованої споживачу, склав 1457,28 кВт*год на суму 10 166,70 грн. з ПДВ, що підтверджується розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку за Актом про порушення.
27.12.0223 на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено лист від 26.12.2023 до якого були додані в копіях протокол засідання комісії з розгляду акту порушення, розрахунок по акту про порушення та рахунок на оплату недоврахованої електричної енергії по акту про порушення (докази направлення містяться в матеріалах справи).
Однак, лист позивача залишився без відповіді та реагування та повернувся на адресу позивача.
Пунктом 8.4.11. ПРЕЕ визначено, що 8.4.12. У разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою W доб.с.п. = P с.п. х t вик.с.п. (формала №8).
Період нарахування визначено згідно пп. 2 п. 8.4.8 ПРРЕЕ, в якому зазначено, якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії.
Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (п. 2 ч. 2 цієї статті); крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що вказані розрахунки здійснено належно, визначені позивачем періодом нарахування є обґрунтованими.
В той же час, як встановлено судом вище, відповідачу належить частка квартири, за адресою розташування якої було зафіксовано порушення та нараховано до стягнення заборгованість за не обліковану електричну енергію.
Статтею 355 ЦК України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Згідно ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
У разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної або спільної часткової власності, позовні вимоги мають бути пред'явлені до кожного з них про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у праві спільної сумісної/часткової власності на квартиру. Крім тих випадків, коли між співвласниками досягнуто домовленості щодо утримання квартири і визначено уповноваженого власника квартири (Постанова ВСУ від 04.11.2015 року у справі 6-734цс15, Постанови ВС від 20.09.2018 року у справі № 522/7683/13-ц, від 01.09.2020 року у справі № 352/2163/13-ц).
Проте, в матеріалах справи відсутні відомості щодо права власності іншого співвлісника квартири, за адресою розташування якої було зафіксовано порушення та нараховано до стягнення заборгованість за не обліковану електричну енергію.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до комунальних послуг, зокрема, відносяться послуги з постачання електричної енергії.
Положеннями ч. 1 ст. 48 ЦПК України визначено, що сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.
На позивача покладений обов'язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов'язаний виконати покладений на нього законом або договором обов'язок.
Законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів.
Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згоден, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
Згідно з ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 року), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону№ 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 року). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред'явити позов до належного відповідача.
Від позивача у справі клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів (інших співвласників квартири, за якою обліковується заборгованість за надані послуги) - не надходило.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості пропорційно його частці власності на квартиру (1/2) а саме у сумі 5088,35 грн (10 166,70 грн /2) - за необліковану електричну енергію.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-
Позов приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію - задовольнити частково;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» кошти в загальній сумі 5 088 (п'ять тисяч вісімдесят вісім) гривень 35 копійок та судовий збір у розмірі 1514 (одній тисячі п'ятсот чотирнадцять) гривень;
В іншій частині позов залишити без задоволення;
Учасники справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (адреса: Новокостянтинівська, 20, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 41946011);
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду;
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення;
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення;
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя В.В. Гребенюк