Справа № 758/12188/25
3/758/4554/25
24 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
27.07.2025 року, о 21 год. 30 хв., за адресою: м. Київ, вул. Новомостицька, 2-А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Hyundai Motor», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не був достатньо уважним, не скористався допомогою третіх осіб та здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить водію ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 та п. 2.3.б ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
27.07.2025 року, о 21 год. 30 хв., за адресою: м. Київ, вул. Новомостицька, 2-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai Motor», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: поведінка, яка не відповідає дійсності, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав. Вказав, що у той день він перебував у м. Київ, вдень, близько 14 год. керував автомобілем, після чого припаркував автомобіль. Ввечері автомобілем не керував. Коли він сидів на лавочці та слухав музику, під'їхав потерпілий та перекрив йому виїзд. На прохання відігнати автомобіль останній не відреагував та пішов. Перебуваючи на передньому сидінні, вирішив послухати музику, поставив телефон на зарядку, зачепив коробку передач і автомобіль скотився, внаслідок чого і відбулося зіткнення з транспортним засобом марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить водію ОСОБА_2 . Потім підійшов ОСОБА_3 , ключі від автомобіля були в нього і відігнав автомобіль на 2-3 метри.
Зазначив, що він не був водієм в розумінні ПДР, просив провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Нещерет О.С. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначив, що ОСОБА_1 27.07.2025 року, о 21 год. 30 хв., не керував транспортним засобом, він не виконував функції водія, а перебував в автомобілі в якості пасажира, а тому його не можна вважати водієм у розумінні п. 10.9 ПДР. Жодних доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 27.07.2025 року, о 21 год. 30 хв., транспортним засобом марки «Hyundai Motor», д.н.з. НОМЕР_1 , матеріали справи не містять. Відповідно відсутність даного статусу унеможливлює поширення на ОСОБА_1 обов'язків та відповідальності водія як учасника дорожнього руху.
Окрім того, захисник Нещерет О.С. звернув увагу суду на те, що своїми діями поліцейські порушили встановлений порядок огляду на стан сп'яніння. Так, усупереч положенням п. 2.5 ПДР та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015, поліцейські лише запропонували, а не висловили чітку вимогу до ОСОБА_1 про проходження огляду на стан сп'яніння. Зазначив, що постановка запитань, а не вимога поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння створює в особи, яка не розуміє реальних наслідків такої дії, уявлення про необов'язковість такої дії.
Потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у судовому засіданні пояснив, що залишив автомобіль «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 біля будинку в м. Києві по вул. Новомостицька 2А, на стоянці. Почув звук сигнализації. ДТП не бачив. Підійшов та побачив транспортний засіб «Hyundai Motor», д.н.з. НОМЕР_1 , на своєму автомобілі незначні пошкодження бампера і диску. До нього підійшов ОСОБА_1 та чоловік на ім'я ОСОБА_3 , сказали, що автомобіль скотився. Якщо з ОСОБА_3 можна було поговорити, то ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою. Зробив висновок, що хтось був за кермом. Хто був за кермом йому не відомо. ОСОБА_1 сказав, що він був на пасажирському сидінні, після чого автомобіль скотився. Вони вдвох говорили, що ОСОБА_3 відганяв автомобіль. Після чого викликав працівників поліції та перебував на місці події до їх приїзду.
Викликаний у судове засідання свідок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснив суду, що 27.07.2025 року, приблизно о 21 год. 30 хв., перебував за адресою: м. Київ, вул. Новомостицька 2А, на дитячому майданчику з друзями. ОСОБА_1 перебував в припаркованому автомобілі на пасажирському сидінні. Потім побачив, як «Hyundai Motor» скотився назад, у результаті чого здійснивши наїзд на припаркований позаду нього транспортний засіб «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 . Ключі від автомобіля були в нього. На прохання ОСОБА_1 відігнав транспортний засіб. Під час складання протоколу не казав працівникам поліції про те, що він відігнав автомобіль, оскільки його про це не питали.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_3 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Так, твердження ОСОБА_1 та його захисника Нещерета О.С. спростовуються дослідженими судом доказами, а саме:
- даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №404604 від 27.07.2025 року, ЕПР1 №404576 від 27.07.2025 року,
- схеми місця ДТП,
- Направленням на огляд водія від 27.07.2025 року з метою виявлення стану сп'яніння до КНП "КМНКЛ "Соціотерапія" від 27.07.2025 року о 23:15, виявлені наступні ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів;
- даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5331574 від 27.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
В письмових поясненнях від 27.07.2025 року ОСОБА_2 зазначив, що залишив свій автомобіль по вул. Новомостицька, 2а в м.Київ. Автомобіль марки «Hyundai Motor», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував поруч, наїхав на автомобіль марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодивши колесо та бампер, після чого від'їхав. Коли він підійшов, водій почав нецензурною лексикою до нього розмовляти. Викликав працівників поліції.
З даних, зафіксованих на диск з нагрудної камери поліцейського, який приєднаний до матеріалів справи та оглянутий судом, вбачається, бодікамера 473569, 27.07.2025 року о 22:06, як працівники поліції їдуть в патрульному автомобілі, розмова по телефону із заявником. Приїхавши на місце заявником виявився ОСОБА_2 , який повідомив, що " Пасажир в кущах, здавав назад, коцнув його машину, він неадекватний, чи п'яний". Потім вказана особа повідомляє, що "Мені сказали, що він вдарив і коли я підійшов, побачив пошкоджений бампер та диск, він нецензурно виражається". Потім підходить ОСОБА_1 , повідомляє, що "За кермом не був, він загородив мені дорогу, я просив відігнати автомобіль, просив його від'їхати, він цього не зробив". Після складання алдміністративних матеріалів повідомив, о 22:51 що автомобіль скотився, машину переставив його кум.
Згідно із положенням п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не був водієм в розумінні ПДР України не знайшли свого підтвредження.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Так, доводи ОСОБА_1 та покази свідка ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Лише після складання протоколу ОСОБА_1 вказав поліцейському, що автомобіль скотився, свідок жодної версії на відео не висловив.
Доводи сторони захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не знайшли свого підтвердження сукупністю досліджених судом доказів.
Долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудних камер працівників поліції є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини події 27.07.2025 року.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладає стягнення в межах санкції даної статті.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
На підставі ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. 36, 283, 284 КУпАП, суд,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчинених адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Л. В. Казмиренко