печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52358/25-ц
пр. № 2-9976/25
25 листопада 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Литвинової І. В.,
за участю секретаря судового засідання Когут Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд", третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
22 жовтня 2025 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано 23 жовтня 2025 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
23 жовтня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного провадження без виклику сторін у судове засідання.
Разом із позовною заявою, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу - Горай О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 42440 від 08 жовтня 2020 року, за виконавчим провадженням № НОМЕР_1, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В.
В обґрунтування заяви вказує, що предметом позову є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів. Таким чином, у разі ухвалення рішення на користь позивача, виконавчий документ буде визнано таким, що не підлягає виконанню, а цей захід забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів з його доходів та усуне перешкоди у користуванні його майном.
Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За частиною першою статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Враховуючи положення частини першої статті 153 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви у судовому засіданні без повідомлення учасників справи.
Як вбачається спір у сторін виник у зв'язку із тим, що приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. видав ТОВ «ФК «Аланд» виконавчий напис, зареєстрований за № 42440, який заявник просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню.
Заявник вказує, що на підставі виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення коштів.
Пунктом 6 частини першої ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такі висновки також сформовані колегією суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (6-846цс16).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника), покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із вимогою майбутнього позову, суд приходить до висновку про доцільність задовольнити заяву про забезпечення позову, а саме вжити захід забезпечення позову, передбачений пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє здійснення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа до розгляду питання по суті.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 1-6, 15, 19, 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження», суд,
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд", третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу - Горай О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 42440 від 08 жовтня 2020 року, за виконавчим провадженням № НОМЕР_1, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, її оскарження не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду для виконання направити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Малковій Марії Вікторівні (вул. Вінстона Черчиля, 42, оф. 329, м. Київ, 02094).
Ухвала суду може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя І. В. Литвинова