26.11.2025 Справа № 756/5251/25
Справа №756/5251/25
Провадження №2/756/6974/25
26 листопада 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Діденка Є.В.,
за участю секретаря судового засідання Павлишина О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітні 2025 року Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом до Відповідача, в якому просить стягнути з неї заборгованість за спожиті послуги в загальному розмірі 185565,54 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. Отже, з 01.05.2018 надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води здійснює КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». На виконання вимог Закону КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 №34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Відповідно до норм Цивільного Кодексу України встановлено, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг Позивача. Відповідач від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).
Отже, виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Відповідно до ст. 20 Закону, п.п.18,20,30 Правил, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з центрального опалення та/або постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач своєчасно не сплачує за спожиті послуги з центрального опалення та/або постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 28.02.2025 року складає 185 565,54 грн. та складається з: заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 12 623,57 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 1 641,06 грн., 3% річних у розмірі 408,80 грн.; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 20 504,99 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2 665,65 грн., 3% річних у розмірі 664,02 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. по 31.10.2021 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 17 145,06 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2 228,86 грн., 3% річних у розмірі 555,22 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. по 31.10.2021 р. послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 42 203,53 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 5 486,46 грн., 3% річних у розмірі 1 366,70 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 р. послуги з постачання теплової енергії у розмірі 28 468,59 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 3 045,03 грн., 3% річних у розмірі 750,20 грн., пеню у розмірі 439,56 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 р. послуги з постачання гарячої води у розмірі 37 498,28 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 4 147,29 грн., 3% річних у розмірі 999,61 грн., пеню у розмірі 614,65 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 317,68 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 689,15 грн.; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 101,57 грн.
Розрахунок заборгованості на послуги з центрального опалення і постачання гарячої води, здійснюється за тарифами, які закріплені Розпорядженням КМДА, інформація про які є загальнодоступною та загальновідомим фактом, офіційно опублікована.
Отже, згідно із зазначеними нормами законодавства відповідач зобов'язаний оплатити спожиті послуги з центрального опалення та постачання гарячої води.
У зв'язку із вищевикладеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача на його користь заборгованість за спожиті послуги в загальному розмірі 185 565,54 грн. і судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Заочним рішенням від 19.06.2025 р. позов задоволено повністю.
Ухвалою суду від 12.08.2025 року скасовано заочне рішення, справа призначена до розгляду на 07.10.2025 року.
30.09.2025 року надійшов відзив на позов, у якому Відповідач позов не визнала. Зазначила, що вона за адресою зареєстрованого місця проживання не мешкає, жодних договірних відносин між нею і Позивачем не існує, квартира не належить їй на праві власності, а лише факт реєстрації не створює обов'язків споживача послуг. Також вказує, що за цією адресою зареєстровано ще 4 осіб, а тому є явно не справедливим стягнення лише з неї всієї заборгованості. Просить застосувати позовну давність до позовних вимог.
Позивач в судове засідання не прибув, від представника надійшла заява про розгляд справи без участі, позов підтримує.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Після дослідження доказів, суд перейшов на стадію ухвалення рішення.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи із такого.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що за розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже, з 01.05.2018 надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води здійснює КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».
З 01.05.2019 введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189. Відповідно до ч.1 ст.12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» цього з закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього закону (тобто до01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Договір за правилами такого Закону між позивачем та відповідачем не укладався, а тому на теперішній час договір укладений до 01.05.2019.
Відповідно до абзацу 10 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-ІV комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведення, газопостачання, опалення, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч.7 статті 26 вказаного Закону, договір про надання послуг з центрального опалення, послуг з центрального постачання холодної води, послуг з центрального постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Правовідносини з постачання фізичними особами центрального опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 (далі Правила).
Відповідно до п.8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі договору про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води.
На виконання вимог Закону КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 №34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Відповідно до норм Цивільного Кодексу України встановлено, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої воли свідчить про надання послуг позивача.
Відповідач від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).
Отже, виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Відповідно до ст.20 Закону, п.п.18,20,30 Правил, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідач є споживачем послуг з центрального опалення та/або постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , її місце проживання зареєстроване за вказаною адресою.
Відповідач своєчасно не сплачує за спожиті послуги з центрального опалення та/або постачання гарячої води, у результаті чого утворилась заборгованість.
Згідно розрахунку заборгованості наданого Позивачем та перевіреного судом вбачається, що Відповідач має заборгованість за спожиті послуги з центрального опалення в розмірі 185 565, 54 грн., яка складається з: заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 12 623,57 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 1 641,06 грн., 3% річних у розмірі 408,80 грн.; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 20 504,99 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2 665,65 грн., 3% річних у розмірі 664,02 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. по 31.10.2021 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 17 145,06 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2 228,86 грн., 3% річних у розмірі 555,22 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. по 31.10.2021 р. послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 42 203,53 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 5 486,46 грн., 3% річних у розмірі 1 366,70 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 р. послуги з постачання теплової енергії у розмірі 28 468,59 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 3 045,03 грн., 3% річних у розмірі 750,20 грн., пеню у розмірі 439,56 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 р. послуги з постачання гарячої води у розмірі 37 498,28 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 4 147,29 грн., 3% річних у розмірі 999,61 грн., пеню у розмірі 614,65 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 317,68 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 689,15 грн.; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 101,57 грн.
Розрахунок заборгованості на послуги з центрального опалення і постачання гарячої води, здійснюється за тарифами, які закріплені Розпорядженням КМДА, інформація про які є загальнодоступною та загальновідомим фактом, офіційно опублікована.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Отже, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.
Відповідно до ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Зважаючи на те, що Відповідач є споживачем послуг та повинен був здійснювати оплату таких послуг на рахунок ПАТ «Київтеплоенерго», однак, вчасно та регулярно платежі на оплату послуг не вносив, що призвело до утворення заборгованості, а тому така заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.
Суд відхиляє доводи Відповідача щодо не проживання квартирі, оскільки доказів цього суду не надано, та Відповідач не подавала у встановленому порядку Позивачу заяву про своє непроживання для зменшення обсягу нарахування послуг.
В силу ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зареєстровані у житлі особи несуть відповідальність за оплату послуг.
Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплати фактично наданих послуг.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17 зазначено, що надавач послуг опублікував в газеті у якості пропозиції (оферти) для підписання споживачами публічний договір про надання комунальних послуг, а тому з огляду на те, що відповідач протягом місяця з дня публікації не направив свою письмову відмову укласти договір, то він вважається таким, що прийняв пропозицію позивача про укладення договору. При цьому Верховний Суд керувався тим, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов'язок укласти договір та вносити плату за користування послугами, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про надання послуг або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.
Встановлено, що відповідачка від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялася (не відключалася).
Посилання відповідачки на те, що в квартирі зареєстровані інші особи, не звільняє її від виконання обов'язку щодо оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку кредитор має право вимагати виконання зобов'язання як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, як повністю, так і частково. Отже, надавач послуг вправі обрати, до кого саме він звертається з вимогою про стягнення заборгованості, і наявність інших зареєстрованих осіб чи фактичних користувачів не обмежує цього права.
Відтак, доводи відповідачки про те, що одночасна реєстрація інших осіб у квартирі звільняє її від обов'язку сплати є помилковими, оскільки сам факт множинності споживачів не припиняє та не змінює її зобов'язання перед кредитором.
Разом з тим, відповідачка не позбавлена в подальшому можливості звернутися з регресною вимогою до інших осіб, які фактично проживали у житлі та користувалися послугами. Такий підхід відповідає усталеній судовій практиці. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 21.10.2020 у справі № 613/1212/19 наголосив, що особа, яка виконала спільний обов'язок, має право регресної вимоги до інших осіб, однак такі вимоги підлягають розгляду в межах окремого судового спору.
З огляду на наведене вище, наявність у квартирі інших зареєстрованих чи фактичних користувачів не звільняє відповідачку від відповідальності перед надавачем послуг, а питання подальшого розподілу витрат може бути вирішене нею самостійно шляхом пред'явлення регресних вимог.
Надаючи оцінку доводам відповідачів щодо застосування позовної давності, суд зазначає таке.
Відповідно до положень ст.ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки обов'язок щодо сплати за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води виникає у споживача кожного місяця, позовна давність підлягає застосуванню до кожного з платежів окремо.
30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, яким було визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14 травня 2025 року.
Відтак, КП «Київтеплоенерго» в межах строку позовної давності мало право на стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, яка утворилася, починаючи з 02 квітня 2017 року.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, за послуги з централізованого опалення заборгованість утворилась з 2015 року, з централізованого постачання гарячої води - з серпня 2016 року.
Станом на березень 2017 року заборгованість з централізованого опалення складала 7871,82 грн., з постачання гарячої води - 8800,71 грн.
Отже, суд Позивачем заборгованість у вказаній частині заявлено до стягнення з пропуском строку позовної давності, а тому вказані суми стягненню не підлягають.
Таким чином, заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення, яка підлягає стягненню, становить 4751,75 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого гарячого водопостачання - 11 704,28 грн.
Враховуючи, що окремого розрахунку 3 % річних та втрат від інфляції на залишки заборгованості Позивачем не надано, слід також відмовити у стягненні інфляційної складової і втрат від інфляції за період до 01.05.2018 року, за недоведеністю.
Таким чином, суд вважає, що з Відповідача підлягає стягненню заборгованість за спожиті послуги та абонентської плати у загальному розмірі 163513,48 грн.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням часткового задоволення позову, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору пропорційно до задоволених вимог в розмірі 2664,64 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 638, 642 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 89, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», що знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5 (ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення, з централізованого постачання гарячої води та з постачання теплової енергії в сумі 165513 грн. 48 коп., а також судовий збір 2664 грн. 64 коп., а всього 168178 грн. 12 коп.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Є.В. Діденко