27.11.2025 Справа № 756/15547/25
Унікальний номер 756/15547/25
Провадження номер 2-з/756/177/25
про забезпечення позову
27 листопада 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Лисенко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - нотаріус Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Тютюн Інна Миколаївна про визнання договору дарування недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання права власності на квартиру,
У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між сторонами 19 квітня 2025 року; скасувати рішення нотаріуса Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Тютюн І.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 78487029 від 19 квітня 2025 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 жовтня 2025 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2025 року відкрито загальне провадження по справі та призначено справу до підготовчого розгляду на 24 листопада 2025 року.
26 листопада 2025 року від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що предметом розгляду в даній справі є оскарження договору дарування квартири АДРЕСА_1 , який вчинений нею під впливом обману зі сторони доньки, а також подальше визнання за нею право власності.
Посилаючись на те, що з метою перешкод в подальшому виконання судового рішення відповідач може здійснити відчуження квартири на користь третіх осіб, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 листопада 2025 року заяву передано для розгляду раніше визначеному складу суду Шролик І.С .
Сторони в судове засідання не викликалися у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Як визначено у ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію викладену в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Відповідно до Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відтак, суд вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову.
Як вбачається з договору дарування від 19 квітня 2025 року ОСОБА_1 подаруала своїй дочці ОСОБА_2 , належну їй на праві власності трикімнатнуквартиру АДРЕСА_1 , договір посвідчено державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Тютюн І.М.
Враховуючи, що предметом заявленого позову є визнання недійсним оскаржуваного договору дрування та повернення квартири у власність позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, з накладенням арешту на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпорядження (відчуження), що буде відповідати меті забезпечення, є співмірним засобом забезпечення із заявленими вимогами.
В задоволенні вимог заяви про заборону іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири ОСОБА_1 слід відмовити через їх не конкретизацію та відсутність доказів, що будь-які особи вчиняють будь-які дії щодо спірної квартири.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом заборони розпорядження (відчуження).
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 27 листопада 2025 року.
Суддя І.С. Шролик