18.11.2025 Справа № 756/2390/25
Унікальний №756/2390/25
Провадження №2/756/2739/25
18 листопада 2025 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.,
за участю секретаря Загороднюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Оболонський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить виключити з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про нього як про батька дитини з підстав того, що позивач не є біологічним батьком дитини.
Вимоги позову обґрунтовує тим, що 13.01.2015 сторонами укладено шлюб, до укладення якого сторони мали тривалі стосунки та проживали разом, на момент знайомства відповідач вже була вагітною.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , актовий запис про його народження був внесений у порядку ст. 126 СК України на підставі спільної заяви позивача та відповідача, оскільки на час народження дитини сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі.
Спільне життя з відповідачем не склалося, і рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11.05.2016 розірвано шлюб між сторонами.
В подальшому, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26.04.2019 з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 26.10.2018 і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач увесь час своєчасно сплачував аліменти, заборгованості по ним не має, при цьому знаючи, що він не є біологічним батьком дитини, проте оспорити своє батьківство можливості не мав, оскільки з 2014 року перебуває у лавах Збройних сил України.
На підставі викладеного позивач просив суд виключити відомості про нього як батька з актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26.02.2025 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29.04.2025 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання чи є позивач батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження у справі зупинено.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28.07.2025 провадження у справі поновлено у зв'язку із надходженням висновку експерта.
Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 18.11.2025, підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, відзиву на позовну заяву не надала, причини неявки не повідомила, в минулих судових засіданнях не заперечувала проти задоволення позовних вимог, вказувала, що позивач дійсно не є біологічним батьком дитини, оскільки на момент знайомства з ним, відповідач вже була вагітною про що позивачу було достеменно відомо.
Третя особа явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про що у матеріалах справи містяться відповідні документи, подала до суду заяву про розгляд справи у відповідності до вимог чинного законодавства без присутності представника їхнього відділу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 17.01.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_1 записаний батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_2 - матір'ю останньої (а.с.8).
Як убачається з висновку експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи №103-83-2025 від 24.07.2025, молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 , народженої ОСОБА_2 , виключається (а.с. 78-80).
Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Відповідно до ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з ч. 2 ст. 136 СК України у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Водночас, відповідно до вимог ч. 5 ст. 136 СК України, не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.
З огляду на положення вказаної статті Закон позбавляє можливості оспорювати батьківство того, хто знав, що не є батьком дитини, але за його згодою був зареєстрований ним. Неможливість у такому разі оспорити батьківство стимулює до виваженості, чіткого усвідомлення правових наслідків такого запису.
З урахуванням викладеного, на позивача покладається тягар доведення того, що він не є біологічним батьком дитини, а відповідач у справі повинна довести належними та допустимими доказами, що позивач в момент реєстрації себе батьком дитини знав, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не міг про це не знати.
Як убачається з матеріалів справи та не заперечувалося позивачем у позовній заяві, в момент реєстрації позивача батьком дитини він знав про те, що він не є батьком цієї дитини.
Крім того, у ході судового розгляду справи судом встановлено, що 13.01.2015 сторони у справі на підставі ст. 126 СК України (визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка) добровільно, за власним рішенням подали до органу реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про визнання батьківства.
Суд звертає увагу також на те, що сторонами було зареєстровано шлюб лише 13.01.2015, тобто після більше ніж сім років після народження дитини.
Додатково суд звертає увагу на те, що з актового запису про народження від 14.12.2007 відомості про батька дитини були вказані за вказівкою заявника. В подальшому, на підставі спільної заяви батьків від 13.01.2015 були внесені відповідні зміни про батька дитини, що додатково підтверджує той факт, що позивач знав про те, що він не є біологічним батьком дитини.
Відтак, позивач достовірно знав, що не є батьком дитини, а тому, перед тим як подати відповідну заяву, у нього було достатньо часу, щоб врахувати всі можливі правові наслідки визнання батьківства як для себе, так і для дитини.
Отже, беручи до уваги те, що позивач завідомо знав, що він не є батьком дитини, особисто виявив бажання, щоб запис щодо батьківства був здійснений державними органами, тому в силу вимог ч. 5 ст. 136 СК України він не вправі оспорювати запис про своє батьківство, оскільки жодного порушення його прав не було.
Суд звертає увагу на те, що положення ч. 5 ст. 136 СК України захищають законні інтереси дитини, а тому подальша зміна позивачем свого первинного рішення про визнання батьківства не допускається незалежно від мотивів такої зміни. Це відповідає принципу правової визначеності як складової верховенства права, що вимагає забезпечення стабільного правового становища дитини.
З рахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про виключення відомостей з актового запису про народження дитини задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа: Оболонський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 26089032, м. Київ, просп. Оболонський, 28-д) про виключення відомостей про батьківство з актового запису про народження дитини- залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складено 18.11.2025.
Суддя: Олексій ДИБА