Справа №:755/22070/25
Провадження №: 2/755/15552/25
про залишення позовної заяви без руху
"27" листопада 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мужейдова Тетяна Олександрівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Назарчук Оксана Миколаївна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання права власності на спадкове майно,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мужейдова Т.О., Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Назарчук О.М., про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання права власності на спадкове майно.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить:
1)Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини
ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
2)Встановити факт прийняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_4 , на частку квартири АДРЕСА_2 ;
3)Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на
частку квартири АДРЕСА_2 , належну
ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , але не оформила спадкових прав.
Статтею 175, 177 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Так частиною четвртою статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України від
08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028 гривень.
При цьому частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як уже зазначалося раніше позовна заява ОСОБА_1 містить декілька самостійних вимог немайнового та вимогу майнового характеру.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Зокрема, позивачем заявлено дві самостійні вимоги немайнового характеру: 1) про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини; 2) про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме частку квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом другим пункту другого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при поданні позовної заяви за кожну вимогу немайнового характеру позивачеві слід було сплатити 968,96 грн (розраховано з урахуванням коефіцієнту пониження, застосовуваного за умови подання позовної заяви в електронній формі), що разом складає - 1 937,92 грн.
Стосовно вимоги про визнання права власності на частку у праві власності на квартиру суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17).
Підпунктом першим пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із пунктом другим частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
На виконання вимог пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позивачем визначено ціну позову - 901 000,00 грн.
Таким чином, сума судового збору за вимоги майнового характеру, що підлягала сплаті позивачем у відсотковому співвідношенні до зазначеної позивачем ціни позову становить 7 208,00 грн, що не перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає 12 122,00 грн (розраховано з урахуванням коефіцієнту пониження, застосовуваного за умови подання позовної заяви в електронній формі).
Отже, загальна сума судового збору, що підлягала сплаті позивачем при зверненні з вказаним позовом до Дніпровського районного суду міста Києва складає 9 145,92 грн (розраховано з урахуванням коефіцієнту пониження, застосовуваного за умови подання позовної заяви в електронній формі).
До матеріалів справи позивачем долучено квитанцію про сплату від 10 листопада 2025 року на суму 8 176,96 грн.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. А відповідно до частини другої цієї статті суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3», судом отримано підтвердження щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України щодо кожної платіжної інструкції, про що свідчать виписка, що містяться в матеріалах справи.
Таким чином, сума недосплаченого судового збору складає 968,96 грн.
Отже, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачу слід доплатити різницю між фактично сплаченою сумою судового збору та визначено сумою судового збору, що становить 968,96 грн та надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA 478999980313141206000026005, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Відповідно до роз'яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від
21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Вказаний висновок також підтверджено постановою Київського апеляційного суду від 05 травня 2020 року у справі № 755/3288/20, та постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 755/3292/20.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мужейдова Тетяна Олександрівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Назарчук Оксана Миколаївна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - два дні з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова