Справа № 755/8283/24
"27" листопада 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Гончарука В.П., з секретарем Оніщуком Р.О.., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивач, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва», звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість по сплаті житлово - комунальних послуг в сумі 35 695,24 грн., а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 ., та є також споживачами послуг. За квартирою закріплений особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) .
Відповідачі користуються комунальними послугами, отримує в повному обсязі послуги з утримання будинку та прибудинкової території, які їм надаються. Позивач стверджує, що відповідачі з 01 червня 2015 року по 01 лютого 2024 року оплату за спожиті послуги не здійснють, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яку просить стягнути з відповідача.
16 травня 2024 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.
26 берзня 2025 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 березня 2025 року, дану справу передано в провадження судді Дніпровського районного суду м. Києва Гончаруку В.П.
Копію вказаної ухвали позивачем було отримано.
Відповідачами копію ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами не було отримано, що підтверджується реєстрами поштових відправлень.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень подано не було, відповідачами не використано право подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 13 лютого 2015 року № 61 за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» закріплено на праві господарського відання об'єкти житлового та нежитлового фонду територіальної громади міста Києва переданого до сфери управління Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації. Зокрема, будинок АДРЕСА_2 .
Пунктом 4 розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації 13 лютого 2015 року № 61 за комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва», забезпечує належне утримання та експлуатаційне обслуговування житлового і нежитлового фонду та елементів зовнішнього благоустрою.
Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_3 ,та є також споживачами послуг. За квартирою закріплений особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) .Відповідачі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 .
Отже, як власник та споживач житлово-комунальних послуг, згідно ст. 156, 162 ЖК України, відповідач зобов'язаний не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.
Позивач надає послуги утримання вказаного будинку та прибудинкової території, нараховує та збирає квартирну плату з мешканців на обслуговуючій території й збір з власників квартир за відшкодування експлуатаційних втрат утримання будинку та прибудинкової території.
Згідно з розрахунком позивача, відповідачі не сплачують за надані їм житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим за нею утворилась заборгованість, що становить 35 695,24 грн.
Відповідно до положень ст.322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово- комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Системний аналіз положень ст. ст. 2, 9, 10, 189, 190 ЖК Української PCP дає підстави для висновку про те, що правовідносини, пов'язані з несвоєчасною оплатою житлово-комунальних послуг, за своєю правовою природою не є житловими.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в межах даного спору Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» правомірно пред'явлено вимоги до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 35 695 грн, яка нарахована позивачем за період з 01 червня 2015 року по 01 лютого 2024 року.
Крім того, відповідно до вимог ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а також боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем також до сплати відповідачами розраховано 3 % річних у розмірі 1 564,65 гривень та інфляційну складову у розмірі 2 914,34 гривень, за період з з 01 червня 2015 року по 01 лютого 2024 року., які також підлягають стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідачів на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі по 3028,00 грн., з кожного, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 68 Житлового кодексу Української РСР, ст. 322 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 526, 610, 612, 625, 638, 642,Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 177,209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» заборгованість по сплаті житлово - комунальних послуг в сумі 8 785,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» судові витрати по сплаті судового збору в сумі по 3 028,00 грн., з кожного.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Київського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 27 листопада 2025 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва»,(02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, код ЄДРПОУ 39606435).
Відповідачі:
ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія : НОМЕР_3 . зареєстрован та проживає за адресою: АДРЕСА_4 );
ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 . зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 ).
Суддя: