Справа № 755/21133/25
Провадження №: 3/755/6990/25
"25" листопада 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
Як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 23.10.2025 серія ГП №109815, ОСОБА_1 ухилялась від виконання батьківських обов'язків, відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 06.10.2025 року об 11год. 16 хв. разом з однокласником зірвали шеврон із зображенням прапору України з рюкзака ОСОБА_3 та буцали ногами в приміщенні ліцею №42, що в місті Києві, вул. Хорольська, 19, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 надала пояснення, у яких зазначила, що її сина у ліцеї постійно ображають інші діти іноді самі вчителі виражаються у його бік нецензурно. Також вона, щоб не травмувати дитину іноді залишає його на домашнє навчання, що значно погіршує стан дитини під час навчання. З приводу даної події провела профілактичну бесіду з сином.
Заслухавши думку особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали, приходжу до наступного.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Вчителі несуть відповідальність за безпеку, охорону життя та здоров'я учнів під час навчального процесу, за реалізацію навчальних програм, а також за дотримання прав і свобод учнів. Відповідальність може бути дисциплінарною, адміністративною або кримінальною залежно від серйозності проступку. Вчителі повинні реагувати на випадки булінгу, надавати необхідну допомогу постраждалим та повідомляти про них уповноважені органи.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст. 184 КУпАП.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, зокрема у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, виходячи з аналізу вказаного вище законодавства, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, вказана норма матеріального права застосована не була, оскільки не було конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї неповнолітньої дитини та яких саме обов'язків така особа не виконала, що прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у рішеннях ЄСПЛ (п.31 по справі «Ракевич проти Росії» та п.109 по справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови»), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Виходячи з положень ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
В даному випадку в протоколі про адміністративне правопорушення не визначено, які саме неправомірні діяння ОСОБА_1 вказують на її неналежне виконання батьківських обов'язків. У цьому конкретному випадку слід звернути увагу на кваліфікацію вчителів та їх участь у забезпеченні навчального процесу.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту працівників поліції, не підтверджують факт неналежного виконання передбачених законодавством обов'язків або їх невиконанням щодо її неповнолітнього сина.
Таким чином, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не підтверджена наявними доказами, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.7,184 ч.1, 245, 247, 256, 278, 280 КУпАП суд, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 10 днів з моменту винесення.
Суддя: