Справа №:755/22237/25
Провадження №: 1-кс/755/4424/25
м. Київ "22" листопада 2025 р.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42025102040000037 від 22 травня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, працюючого начальником Дарницького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину2020 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч. 3 ст. 369-2, ч.2 ст.369-2 КК України,-
слідчий за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва - ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановленому місці та час, але не пізніше червня 2025 року, ОСОБА_4 , будучи державним службовцем та обіймаючи посаду начальника Дарницького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, вступив у попередню змову з ОСОБА_8 та іншими невстановленими в цей час особами, а також сформував злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди в грошовій формі в середньому від 5 до 10 тисячі доларів США за вплив на прийняття рішення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо систематичного незаконного сприяння та створенні штучних умов для бажаючих осіб мобілізаційного віку в оформленні відстрочок, бронювань під час мобілізації.
Так, 09 червня 2025 року, близько 13 год. 29 хв., у своєму службовому кабінеті за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 9-В, ОСОБА_4 зустрівся із громадянином ОСОБА_9 . Під час вказаної зустрічі ОСОБА_4 як державний службовець створив враження та запевнив останнього, що може вирішити питання в органах ІНФОРМАЦІЯ_2 та допомоги йому з оформленням відстрочки по догляду за матір'ю за грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США. Також в ході розмови ОСОБА_4 повідомив, що якщо у ОСОБА_9 є знайомі, яким необхідна допомога зі зняттям з розшуку по ІНФОРМАЦІЯ_2 та подальшого бронювання, то щоб він звертався до нього особисто, а розмір неправомірної вигоди в кожному окремому випадку буде обговорено додатково.
Зокрема, 01 липня 2025 року ОСОБА_8 , діючи за попередньою вказівкою ОСОБА_4 , зустрівся біля Київської міської лікарні швидкої медичної допомоги по вул. Братиславська, 3 в м. Києві з ОСОБА_10 . В ході даної зустрічі ОСОБА_8 повідомив останньому, що має зв'язки серед лікарів у медичних закладах та роз'яснив ОСОБА_10 механізм протиправної схеми ухилення від мобілізації, який полягав в подальшому проведенні йому потрібним лікарем операції, навіть без медичних показників, хірургічного втручання, внаслідок якого буде встановлена тимчасова непрацездатність, а ОСОБА_11 в свою чергу забезпечить та організує збір і отримання всіх відповідних фіктивних консультативних та медичних висновків, обстежень, подальшу подачу документів на комісію ВЛК та для прийняття рішення про оформлення відстрочки в органи ІНФОРМАЦІЯ_2. Також ОСОБА_8 вказав ОСОБА_10 на необхідність проходження ним зараз в цій лікарні МРТ дослідження хребта, результати якого за вказівкою ОСОБА_8 цього ж дня ОСОБА_10 скинув йому у месенджері «Вотсап».
Також 04 вересня 2025 року за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3 ОСОБА_8 , продовжуючи свої злочинні наміри, спрямовані на сприяння в ухиленні особам від мобілізації за неправомірну вигоду, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , зустрівся з ОСОБА_10 . В ході даної зустрічі ОСОБА_8 на підтвердження своїх намірів допомогти в ухиленні від мобілізації та дієвості схеми, передав копії фіктивних медичних документів на ім'я ОСОБА_10 з потрібними діагнозами, в тому числі виписки про перебування на стаціонарному лікуванні, де останній в дійсності не перебував, та запевнив, що його скоро знімуть з розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 та про необхідність передачі йому копій особистих документів.
В ході подальшої зустрічі, 08 вересня 2025 року неподалік Київської міської лікарні швидкої медичної допомоги по вул. Братиславська, 3 в м. Києві, ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_10 копії документів, що засвідчують особу та запевнив останнього про досягнуті раніше з ОСОБА_4 домовленості в знятті з розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 та навіть з військового обліку
Крім того, 12 листопада 2025 року близько 16 год. 00 хв., начальник Дарницького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 зустрівся біля адміністративної будівлі вказаної установи із громадянином ОСОБА_9 . Під час вказаної зустрічі ОСОБА_4 як державний службовець створив враження та запевнив останнього, що може вирішити питання в органах ІНФОРМАЦІЯ_2 та допомоги йому з оформленням відстрочки по догляду за його матір'ю за грошові кошти в розмірі від 7 000 до 10 000 доларів США. Також в ході розмови ОСОБА_4 повідомив, що якщо у ОСОБА_9 є знайомі, яким необхідна допомога зі зняттям з розшуку по ІНФОРМАЦІЯ_2 та подальшого бронювання, то щоб він звертався до нього особисто, а розмір неправомірної вигоди в кожному окремому випадку буде обговорено додатково.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник повідомив, що клопотання не обґрунтоване, ризики не підтверджені належними доказами, просив відмовити у задоволенні клопотання, або обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.
За вказаним фактом, 22.05.2025 року відомості про вчинення злочину внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102040000037 за ч.2 ст.28, ч. 3 ст. 369-2, ч.2 ст.369-2 КК України.
21.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч. 3 ст. 369-2, ч.2 ст.369-2 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, слідчим у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч. 3 ст. 369-2, ч.2 ст.369-2 КК України. Інкриміновані підозрюваному кримінальні правопорушення є тяжкими, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Таким чином, наявні ризики дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, зокрема шляхом примушування осіб, які приймали участь у негласних слідчих діях, та були заулчені для співробітництва, вчинити інші правопорушення, а особливо уникати від органу досудового розслідування та суду, що було доведеним прокурором в судовому засіданні тому, слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину розмір застави становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Слідчий суддя, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 заставу в розмірі ста п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на думку суду є достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 182-183, 176-178, 186, 193-196, 206, 208, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Клопотання - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України строком на 60 діб.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 21 листопада 2025 року.
Взяти ОСОБА_4 , під варту в залі суду та помістити до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Визначити ОСОБА_4 , заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири двісті) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
1)не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
2)повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
3)утримуватись від спілкування зі свідками у даному провадженні, в межах строку досудового розслідування.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов'язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: