Номер провадження 2/754/5831/25
Справа №754/8594/25
Іменем України
27 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В. В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Местпром" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Местпром" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги мотивують тим, що відповідач ОСОБА_1 є власником та зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються ОК "Житлово-будівельний кооператив "Местпром", як організацією, що здійснює обслуговування будинку по АДРЕСА_1 . Відповідач не виконує належним чином своїх обов'язків, не своєчасно та не в повному обсязі сплачує житлові послуг, в наслідок чого має заборгованість в загальному розмірі 16090,85грн, інфляційних витрат 2031,15грн, 3% річних в розмірі 514,28грн. На підставі наведеного просять стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 18636,29грн та судові витрати.
04.06.2025 ухвалою Деснянського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Суд направляв позивачу копію ухвалу про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками до неї.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін за адресою зазначеною в позовній заяві та яка є адресою його реєстрації, що підтверджується відомостями Відділу з питань реєстрації міця прожання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА (м. Київ, вулиця Кубанської України, буд. 39, кв. 123). Однак, станом на 11.07.2025 повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу в матеріалах справи відсутнє.
Тому, суд повторно повідомляв відповідача про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін для надання можливості надати пояснення та докази щодо справи. До суду повернулись конверти із копією ухвали про відкриття провадження та позовною заяву з додатками до неї, адресованою для відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.
Станом на 27.11.2025 закінчились строки для подання відзиву, додаткових документів/доказів, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та їм правовідносини.
Відповідно до ордеру на житлове приміщення від 06.04.1971, виданого Виконавчим комітетом Київської міської ради, ОСОБА_1 видано квартиру АДРЕСА_3 .
Згідно із відомостей Відділу з питань реєстрації міця прожання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Местпром" здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 .
Згідно із п. 1.6 Статуту "Житлово-будівельний кооператив "Местпром" діє виключно для обслуговування, ремонту та реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території за кошти членів кооперативу і за рахунок пасивних доходів та фінансової допосоги від добровільних внесків або дотацій держави.
Відповідно до п. 6.2.3 Статуту, член кооперативу зобов"язаний своєчасно здійснювати оплату внесків за спожиті житлово-комунальні послуги, вносити платежи на розрахунковий рахунок кооперативу.
Суд установив, що Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Местпром" належним чином виконує свої зобов'язання шляхом утримання будинку кооперативу.
Відповідно до витягу із протоколу № 10 загальних зборів членів ЖБК "Местпром" від 18.12.2017, було затверджено суму внесків на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 6,77грн/м2 для 2-9 поверхів, 5,73грн/м2 для 1 поверху з 01.01.2018.
Згідно із витягу із протоколу № 01 загальних зборів членів ЖБК "Местпром" від 15.01.2022, було затверджено суму внесків на утримання (управління) будинку та прибудинкової території в розмірі 8,00грн/м2 для 2-9 поверхів, 7,10грн/м2 для 1 поверху з 01.02.2022.
Відповідно до витягу із протоколу № 01 загальних зборів членів ЖБК "Местпром" від 14.04.2024, було затверджено суму внесків на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі9,00грн/м2 для 2-9 поверхів, 8,10грн/м2 для 1 поверху з 01.04.2024..
Відповідач ОСОБА_1 , як власник квартири АДРЕСА_1 , неналежно виконує свої зобов'язання перед позивачем, у зв"язку з чим станом на день подачі позову у нього виникла заборгованість у розмірі 16090,85грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію», кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Згідно із ст. 6 Закону України «Про кооперацію», кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.
За приписами положень ст. 12 Закону України «Про кооперацію» основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (введений в дію з 01 травня 2019 року, крім: ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3-7, 9, 11, 12, ч. 2 ст.26, ст. 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), ч. 2 ст. 2, ч. ч. 3 та 4 ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 10, ст. 15, ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 16, ст. 18, ч. 5 ст. 28, які введені в дію 10 червня 2018 року).
Суб'єктами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV).
Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Частиною 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV та ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Водночас такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV та п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Цим Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.
Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ч. 1 ст. статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 68 ЖК України, плата за комунальні послуги у жилому приміщенні, що належить громадянинові, береться, крім квартирної плати, за затвердженими у встановленому порядку тарифами, у строки, визначені угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Оскільки відповідач офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся від послуг, які надаються позивачем, то в нього виник обов'язок сплатити ці послуги.
Відповідно до 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. За таких обставин, вбачається, що відповідач зобов'язаний сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Відповідно до ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Розрахунок суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції провадиться шляхом помноження суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.
Розрахунок трьох процентів річних провадиться по формулі: сума заборгованості помножити на кількість днів прострочення.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань відповідачем ОСОБА_1 , у нього виникла заборгованість зі сплати послуг з утримання будинків і споруд в розмірі 16090,85грн, інфляційних витрат в розмірі 2031,15грн та 3% річних в розмірі 514,284грн.
Указаний розмір заборгованості відповідає нормам закону та підтверджений наданими до суду розрахунками.
Оскільки відповідачем вказаний розрахунок жодними доказами не спростований, суду не надано своїх розрахунків погашення заборгованості які б свою чергу мали противагу розрахункам позивача. Також відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання своїх зобов"язань.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.
У зв'язку з задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028,00грн, відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача ОСОБА_1 .
Керуючись Житлового кодексу України, статтями 319, 322, 509, 526, 625 ЦК України, Законом України "Про кооперацію", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", статтями 10, 12, 19, 81, 133-137, 141, 263-265, 268 ЦПК України -
Позов Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Местпром" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Местпром" заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 16090,85грн, інфляційних витрат в розмірі 2031,15грн та 3% річних в розмірі 514,284грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Местпром" витрати по сплаті судового збоу в розмірі 3028,00грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Позивач: Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Местпром", Код ЄДРПОУ 22865315, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вулиця Кубанської України, буд. 39.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2025.
Суддя В. В. Бабко