Номер провадження 2/754/9682/25
Справа №754/15572/25
Іменем України
06 листопада 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.
за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.
за участю представника позивача Рябого І.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, ціна позову 21 483,86 грн,
Стислий виклад позицій сторін
18 вересня 2025 року року Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (надалі - Позивач, ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ") звернувся до суду в системі "Електронний суд" з цим позовом.
Позивач просить стягнути з Відповідача 21 483,86 грн, яка виникла за період з 01.08.2019 по 30.06.2025. Крім того Позивач нарахував Відповідачці 250,36 грн - 3% річних, 820,66 грн - інфляційних втрат за період з 01.01.2024 по 30.06.2025.
Позивач мотивує позовні вимоги тим, що Відповідачка шляхом фактичного споживання електричної енергії приєдналася до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції для індивідуальних побутових споживачів. Позивач відкрив Відповідачці особовий рахунок споживача № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка своїм правом подання відзиву не скористалася, про розгляд справи була повідомлена надежним чином.
22 вересня 2025 року Суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та призначив судове засідання на 06 листопада 2025 року.
Після відкриття провадження у справі, 25 вересня 2025 року, представник Позивача засобами "Електронний суд" подав до Суду клопотання про витребування доказів, у якому просив витребувати:
у Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" правовстановлюючі документи на об?єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; за період з 01.08.2019 по теперішній час;
у Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації відомості про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 ; із зазначенням ПІБ, дати народження, РНОКПП, інших даних; за період з 01.08.2019 по теперішній час.
Клопотання обґрунтовано тим, що вказана інформація необхідна для повного та всебічного розгляду справи, однак Позива самостійно не може її отримати, оскільки така інформація віднесена до інформації з обмеженим доступом на підставі положень Закону України "Про інформацію".
У судовому засіданні представник Позивача підтримав це клопотання.
Порядок вчинення сторонами процесуальних дій під час вирішення питання про витребування доказів врегульований положеннями статті 84 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Зокрема, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини друга та третя статті 83 ЦПК України).
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо (частина третя статті 177 ЦПК України). У такому разі результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін, зазначається в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі (пнукт 7 частини другої статті 187 ЦПК України).
Отже, за загальним правилом позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. У цей же строк позивач має заявити клопотання про витребування доказів.
Водночас пізніше позивач має право заявити таке клопотання (тобто, не разом з поданням позовної заяви) лише, якщо обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У цій справі, Позивач звернувся до суду з позовною заявою 18 вересня 2025 року, клопотання про витребування доказів, зокрема, у Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" правовстановлюючих документів на об?єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не заявляв.
Клопотання заявлено з пропуском встановленого строку. Позивач у клопотанні не виконав вимоги частини першої статті 84 ЦПК України, не навів обґрунтування неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від позивача. Інформація про те, що доступ до даних БТІ та реєстру мешканців є обмеженим, була відома Позивачу на момент подання позову (18.09.2025). Жодних нових обставин, які виникли б у період з 18 по 25 вересня і перешкоджали б подати клопотання вчасно, Позивач не навів ні в тексті клопотання, ні в судовому засіданні.
Отже, Суд зобов'язаний застосувати наслідок, передбачений частиною першою статті 84 ЦПК України, залишити клопотання без задоволення. Суд не має права на власний розсуд ініціювати збір доказів у цивільному процесі (принцип змагальності), якщо сторона порушила порядок їх витребування.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ
Позивач за адресою: АДРЕСА_2 постачає електричну енергії (о/р) НОМЕР_1 . Позивач стверджує, що Відповідачка уклала з Позивачем договір у спосіб приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі - Закон про ЖКП) до житлово-комунальних послуг належить комунальна послуга - послуга з постачання електричної енергії.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону про ЖКП).
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (стаття 12 Закону про ЖКП).
Послуга з постачання електричної енергії надається згідно з умовами договору та вимогами правил, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (частина п'ята статті 20 Закону про ЖКП).
Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії (абзац 5 пункту 13 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії").
Згідно з пунктами 2, 7 постанови НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 N? 312 (далі за текстом - ПРРЕЕ) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови. Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448 цс 19)).
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, зважаючи на предмет доказування у справі, Позивач має довести, що між ним і Відповідачкою існують договірні відносини. Позивач мав довести, що Відповідачка набула статусу індивідуального споживача (власник, співвласник, або інша особа, що користується майном за згодою власника) та вчинила конклюдентні дії, які свідчать про приєднання до договору (фактичне споживання, оплата рахунків).
На підтвердження цих обставин Позивач повинен був подати докази разом з поданням позовної заяви (частини друга статті 83 ЦПК України).
У цій справі, згідно з витягом з Реєстру територіальної громади № 140003903 від 06.11.2025, що був сформований судом, у квартирі АДРЕСА_3 , за період з 01.08.2019 по 06.11.2025, ніхто не зареєстрований.
Натомість Відповідачка з 23.05.1997 має зареєстроване місце проживання за іншою адресою: АДРЕСА_4 (доказ - інформація про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи № 1373224223 від 19.09.2025). Доказів на підтвердження того, що Відповідачка є власником цієї квартири, або що вона за згодою власника користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб, не надано.
Представник Позивача стверджував, що Відповідачка є фактичним споживачем електричної енергії, оскільки відповідно до інформації щодо оплати боржником рахунків постачальника універсалальної послуги, 13.12.2019 вона фактично сплатила кошти у сумі 1000,00 грн.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України). Достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Суд, безпесередньо дослідивши в судовому засіданні, додану до позовної заяви "Інформацію щодо сплати боржником рахунків постачальника універсальної послуги" (а.с. 42, 43 том 1), з'ясував, що цей доказ містить інформацію про покази засобів комерційного обліку електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 , з відображенням дати подання показів, обсягів споживання; відомості щодо оплати рахунків постачальника універсальної послуги, зокрема зазначено здійснення платежу від 31.12.2019 на суму 1000,00 грн через АТ "ОТП Банк".
Наданий доказ ("Інформація щодо сплати...") є неналежним та достатнім доказом для ідентифікації Відповідачки. Він підтверджує лише факт руху коштів (що хтось заплатив за особовим рахунком), але не містить даних про те, хто саме це зробив (ПІБ платника відсутні). Позивач не надав належні докази (зокрема, виписка з банківського рахунку), які б підтверджувала, що кошти перерахувала саме Відповідачка. Клопотання про витребування цих доказів не заявляв.
Отже, оцінюючи докази у сукупності, ураховуючи те, що немає доказів, який б підтверджували правовий зв'язок Відповідачку з нерухомістю АДРЕСА_2 , факту оплати нею рахунків та вчинення інших конлюдетних дій, а також беручи до уваги факт реєстрації Відповідачки за іншою адресою, Суд визнав, що єдиний доказ Позивача ("Інформація щодо сплати боржником рахунків постачальника універсальної послуги"), є недостатнім для підтвердження обставин на які позивач посилається, як на підставу свої вимог.
У зв'язку з недоведеністю Позивачем обставин, які підтверджували б статус Відповідачки як споживача (зокрема, статусу власника майна, факту проживання, реєстрації чи здійснення оплати), Суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог та ухвалив рішення про повну відмову в їх задоволенні.
Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Повне рішення складено та підписано - 27 листопада 2025 року.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО