Номер провадження 2/754/5635/25
Справа №754/8166/25
Іменем України
26 листопада 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Скрипки О.І.
при секретарі Моторенко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Деснянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 2019 року він спільно проживав однією сім'єю з відповідачем ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 , він (позивач) як батько був присутній у пологовому будинку при народженні дитини. Оскільки він та відповідач на час народження дитини не перебували у шлюбі, то при реєстрації народження дитини запис про батька був зроблений зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. При цьому відповідач категорично відмовлялась подавати спільну заяву про визначення походження дитини, мотивуючи це тим, що так вона зможе отримувати соціальну допомогу як мати-одиначка.
Як зазначає заявник, з часом їх з відповідачем стосунки погіршувались, у травні 2024 року він пішов від відповідача і став проживати окремо. При цьому, відповідач привозила йому сина та залишала приблизно на 2 тижні. У липні 2024 року його матері зателефонував хтось із сусідів відповідача та повідомив, що дитина ходить голодна, відповідач за ним не доглядає, не піклується. Його (позивача) мати поїхала до відповідача, дитина дійсно була брудна та голодна і після розмови відповідач добровільно віддала дитину бабусі, яка забрала дитину, і з того часу відповідач сином не цікавилась. Дитина проживає разом з ним та забезпечена усім необхідним.
Посилаючись на вказані обставини, а також на результати дослідження ДНК, та з підстав, передбачених ст.126 СК України, позивач просить суд визнати його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також зобов'язати Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису від 20.10.2022 року № 1014 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши його батьком дитини, а прізвище дитини змінити з « ОСОБА_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та видати відповідне свідоцтво про народження.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 28.05.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 05.08.2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, надавши заяву, в якій просить розглядати справу в її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час розгляду справи повідомлялась належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України, про причину неявки суд до відома не поставила, правом на подання відзиву не скористалась. Судові повістки, що направлялися на його адресу за зареєстрованим місцем проживання, поверталися до суду без вручення з відмітками поштового відділення про відсутність адресата.
Порядок вручення судових повісток визначено ст.ст.128, 130 ЦПК України, а також п.п.99, 100, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року.
Таким чином, повідомлення відповідача про час розгляду справи за адресою зареєстрованого місця проживання здійснювалося відповідно до вимог закону.
Крім того, Верховний Суд у постанові № 922/1714/18 від 17 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, зазначив, що дії відповідача, направлені на неотримання судової кореспонденції, яка направлялася йому судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, є свідомими, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.
Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним, а тому за даних обставин суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи за правилами Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України, проти чого не заперечувала представник позивача.
Представник відповідача Деснянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) в судове засідання не з"явился, повідомлявся належним чином. Суд вважав за можливе провести розгляд справи без участі представника.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого відповідно до свідоцтва про народження та актового запису про народження № 1014 від 20.10.2022 року є: мати ОСОБА_2 , батько ОСОБА_7 , відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 СК України.
У статті 51 Конституції України, частинах другій, третій статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 121 СК України, права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду (частина перша статті 128 СК України).
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає особливостей предмету доказування у цій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення від 07 травня 2009 року в справі Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34).
Верховний Суд в постановах від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23) виснував, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.
На підтвердження того, що він є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачем було надано копію висновку за результатами дослідження ДНК на встановлення біологічного батьківства № 1616 від 24.05.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 з імовірністю 99,999999% є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З матеріалів справи також вбачається, що дитина проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з бабусею, батьком та тіткою, відвідує дитячий садочок та перебуває під наглядом лікарів, дитиною опікуються батько та бабуся.
Враховуючи зміст висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження та наявні письмові докази щодо проживання дитини з позивачем та його матір'ю, суд вважає, що факт того, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
У позовній заяві позивач також просить зобов'язати Деснянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) вчинити певні дії, зокрема, внести зміни до актового запису про народження дитини.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Положеннями частини четвертої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Згідно з п. 20 Глави 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Статтею 134 СК України визначено, що на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
З огляду на зазначене, у зв'язку із задоволенням позовних вимог про встановлення батьківства, суд вважає за необхідне зобов'язати Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі викладеного, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 200, 206, 258, 259, 265, 273, 280-289, 354 ЦПК України та ст. ст. 125, 126, 128, 134, 135, 180, 182, 191 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 14.08.2014 року Борзнянським РС УДМСУ в Чернігівській області, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису № 1014 від 20.10.2022 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 14.08.2014 року Борзнянським РС УДМСУ в Чернігівській області, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , а прізвище дитини змінити з « ОСОБА_2 » на « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та видати відповідне свідоцтво про народження.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: