Номер провадження 1-кс/754/3660/25
Справа № 754/18838/25
Іменем України
06 листопада 2025 року Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Антрацит, Луганської області, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100030002293 від 10.08.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України
Слідчий СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з першим заступником керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , звернулась до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що строк запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_5 у виді тримання під вартою закінчується 13.11.2025 року, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо та існують обгрунтовані ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та у подальшому суду, а також незаконного впливу на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто існують реальні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.08.2025, близько 11.50 год, за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виник словесний конфлікт з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у приміщенні кухні вказаної квартири, у ході розвитку якого у ОСОБА_5 виник протиправний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Так, ОСОБА_5 у вказані дату, час та місці, реалізуючи свій протиправний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, взяв предмет зовні схожий на ніж, та утримуючи в невстановленій досудовим розслідуванням руці вказаний предмет, наніс ОСОБА_8 один удар в область черевної порожнини ліворуч, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого сліпого колото-різаного поранення живота з ушкодженням брижі тонкого кишечника та лівої нирки, від якого 10.08.2025 настала смерть ОСОБА_8 у приміщенні КНП «КМКЛ ШМД», за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3.
Слідчий зазначає, що у кримінальному провадженні за №12025100030002293 від 10.08.2025 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
13.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 13.08.2025 підозрюваному ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 11.10.2025.
Постановою керівника Деснянської окружної прокуратури м. Києва від 06.10.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 13.11.2025.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 06.10.2025 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 13.11.2025 включно.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 06.11.2025 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк досудового розслідування до 13.01.2026.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просила його задовольнити та продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, оскільки закінчити досудове розслідування до вказаного строку неможливо, через необхідність зібрання достатніх доказів для остаточного та беззаперечного доведення вини підозрюваного та відповідно у провадженні необхідно виконати ряд слідчих (розшукових) дій та процесуальних рішень.
Захисник заперечував проти продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, посилаючись на недоведеність ризиків щодо неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, тому просив обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав доводи свого захисника та заперечував проти продовження йому строку тримання під вартою, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню за таких підстав.
За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення,а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний,обвинувачений,засуджений може здійснити такі дії:1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити,сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів,які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Так, СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100030002293 від 10.08.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
13.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 13.08.2025 підозрюваному ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 11.10.2025.
Постановою керівника Деснянської окружної прокуратури м. Києва від 06.10.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 13.11.2025.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 06.10.2025 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 13.11.2025 включно.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 06.11.2025 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк досудового розслідування до 13.01.2026.
При цьому слідчий суддя вважає доведеними ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 3 ст. 197 КПК України).
При цьому клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей,зазначених у статті 184цього Кодексу,повинно містити: 1)виклад обставин,які свідчать про те,що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 3 ст. 199 КПК України).
Так, про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протокол обшуку від 10.08.2025; протокол огляду місця події від 10.08.2025; протокол огляду речей від 11.08.2025; протоколи допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 від 10.08.2025; протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 від 10.08.2025; протоколи додаткового допиту свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 від 11.08.2025; протокол допиту потерпілої ОСОБА_17 від 11.08.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 11.08.2025; протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 від 12.08.2025; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 13.08.2025; протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 від 13.08.2025, висновок експерта № 091-323-2025 від 20.10.2025; висновок експерта № 081-575-2025 від 22.10.2025; висновком експерта № 091-322-2025; висновок експерта №081-576-2025; висновком експерта № 071-25-2025 від 20.10.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Відтак, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Ураховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_9 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Також прокурор у судовому засіданні довів існування обставин, які свідчать про те, що ризики, для запобігання яким ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід, не зменшились та продовжують існувати і надалі.
Ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушень, яке є тяжкими кримінальними правопорушеннями, за яке передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу, не зменшився.
Так само і ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження. Указане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваної, відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. Також підозрювана особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на свідків у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в її користь. За таких обставин ризик впливу на свідків не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом.
При цьому доведено і ризик того що підозрюваний ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, не зменшився та продовжує існувати. Такий ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , офіційно не працевлаштований та не має постійного доходу, в подальшому може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Відтак слідчий суддя встановив, що ризики, визначені ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 06.10.2025, на даний час не зменшились та продовжують існувати, що дає підстави продовжити строк запобіжного заходу для стримування таких ризиків.
Крім цього, прокурор довів, що закінчити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про обрання ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу неможливо внаслідок необхідності проведення належного проведення ряду слідчих дій направлених на повне, об'єктивне, всебічне та неупереджене розслідування зазначеного кримінального провадження.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а відтак і наявність підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Так, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Доводи сторони захисту щодо відсутності заявлених ризиків слідчий суддя вважає безпідставними та недоведеними у судовому засіданні.
При цьому жодний інший більш м'який запобіжний захід не зможе перешкодити підозрюваному вчинити дії з метою переховування від слідства чи впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_9 в разі визнання її винною, слідчий суддя не вбачає беззаперечних та обґрунтованих підстав для застосування до ОСОБА_5 будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, який би запобіг встановленим ризикам, а також вважає, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відтак слідчий суддя доходить висновку, що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 може бути продовжений в межах строку досудового розслідування, тобто до 05.01.2026. Таке продовження строку запобіжного заходу необхідне для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 184, 197, 199, 205, 309, 369-372, 376, 379, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100030002293 від 10.08.2025 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою застосований до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 05 січня 2026 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1