ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12675/25
провадження № 2/753/9024/25
29 жовтня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Розумієнком І. П., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 , до Київської міської ради, треті особи: Восьма київська державна нотаріальна контора, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,,
У червні 2025 р. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Київської міської ради (далі також - відповідач) про визнання права власності на квартиру,розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 , спадкодавець).
Позов обґрунтований такими обставинами. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_6 . На момент смерті ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом належала квартира,розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі також спірна квартира, спадкове майно). Позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_6 за законом. З метою оформлення своїх спадкових прав позивач звернувся до нотаріуса, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, оскільки Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (далі також - КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації») повідомило про реєстрацію права власності на успадковане майно за сторонніми особами, а саме: за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Причиною описаної ситуації стала технічна помилка в адресі об'єкта житлової нерухомості (номері будинку), допущена при оформленні для вказаних осіб свідоцтва про право власності на житло. Незважаючи на те, що у подальшому зазначену помилку було виправлено у встановленому законом порядку, відповідні зміни до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вносились.
Ухвалою суду від 30.06.2025відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі як третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (далі також - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи) та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
15.07.2025 від Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшли пояснення на позовну заяву, за змістом яких вбачається, що при оформленні Забаштами свідоцтва про право власності на житло було допущено технічну помилку в номері будинку, яку в подальшому було виправлено шляхом внесення відповідних змін до свідоцтва про право власності на житло на квартиру АДРЕСА_1 . Розгляд справи просили проводити за відсутності представника з урахуванням поданих пояснень та у відповідності до вимог законодавства України.
21.07.2025 від Київської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив розглянути справу за відсутності його представника на підставі поданих позивачем доказів та ухвалити рішення згідно норм чинного законодавства.
23.09.2025 від представника позивача - адвоката Журова Є. Є. надійшла заява про розгляд справи без його участі та закриття підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 23.09.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні.
29.10.2025 від третьої особи ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує.
Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставинита визначені відповідно до них правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_6 , що засвідчується свідоцтвом про смерть, виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис про смерть № 1556 від 17.07.2025.
На момент смерті ОСОБА_6 належала квартира,розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
1/3 частка цієї квартири належала ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації 17.11.2003 (розпорядження № 35067), а 2/3 - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Восьмої київської державної нотаріальної контори Остролуцькою О. М. за номером 2-62 від 09.02.2018.
Право власності ОСОБА_6 на квартиру було зареєстроване у встановленому законом порядку, про що свідчать реєстраційний запис на свідоцтві про право власності на житло за № НОМЕР_1 від 17.11.2003 та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, індексні номери витягів 113490948 та 113491392.
За даними технічного паспорта, виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризаціїстаном на 31.01.2017, та довідки про показники об'єкта нерухомого майна від 28.02.2017 КВ-2017 № 2696 спірна квартира має загальну площу 74,5 кв.м., житлову площу - 47,1 кв.м. і складається з чотирьох жилих кімнат та місць загального користування: кухні, вбиральні, ванної кімнати, коридору.
За приписами статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (частина перша статті 1220 ЦК України).
Стаття 1217 ЦК України закріплює існування двох видів спадкування: за заповітом або за законом.
Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_6 не залишив, а тому відповідно до положень частини другої статті 1223, статей 1258, 1261 ЦК України право на спадкування усього його майна одержав єдиний спадкоємець за законом першої черги - позивач ОСОБА_1 .
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємців посвідчується свідоцтвом про право на спадщину (стаття 1296 ЦК України, стаття 66 Закону України «Про нотаріат»), отримання якого є правом спадкоємця, водночас норма частини першої статті 1297 ЦК України зобов'язує спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Покладаючи на спадкоємців обов'язок отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, законодавець тим самим забезпечує їх можливістю реалізовувати набуте право власності щодо успадкованого нерухомого майна
Позивач звернувся до Восьмої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, на підставі якої було заведено спадкову справу № 339/2024.
З метою підтвердження реєстрації права власності спадкодавця на спадкове майно державний нотаріус звернувся до КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» з відповідним запитом.
На запит нотаріуса КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» повідомило, що за даними реєстрованих книг Бюро квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 (первісними власниками квартири) в рівних долях на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17.11.2003.
Водночас за вказаною адресою проведено також реєстрацію права власності за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11.10.2004.
З наведеної підстави 07.05.2025 державний нотаріус Восьмої київської державної нотаріальної контори Кузьменко С. І. прийняла постанову № 455/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація повідомила, що при оформленні родині ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на житло на квартиру АДРЕСА_1 було допущено технічну помилку у номері житлового будинку, а саме вказано номер житлового будинку АДРЕСА_1 .
У подальшому на підставі заяви ОСОБА_3 сектором (органом) приватизації державного житлового фонду управління житлово-комунального господарства Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації було видано наказ від 16.01.2015 № 3/38288 «Про внесення змін у «Свідоцтво про право власності на житло» за адресою: АДРЕСА_1 » було внесено відповідні зміни до свідоцтва про право власності на житло на квартиру
АДРЕСА_1 державна адміністрація як третя особа підтвердила у заяві по суті справи - поясненнях щодо позову.
Отже сукупність установлених фактів і обставин дає достатні та обгрунтовані підстави для висновку, що реєстрація права власності на спадкове майно за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була проведена помилково.
У зв'язку із законодавчими змінами з 01.01.2013 бюро технічної інвентаризації втратили повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що унеможливлює виправлення допущених помилок в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У статтях 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплене право кожного на захист свого цивільного (особистого немайнового або майнового) права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі судовий.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 5 ЦПК України визначає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).
Отже ураховуючи, що позивач ОСОБА_1 після смерті батька успадкував спірну квартиру, але не може отримати правовстановлюючий документ на неї, і, відповідно, реалізувати набуте право власності щодо успадкованого нерухомого майна, а іншим шляхом захистити його право на отримання спадщини неможливо, його порушене право підлягає судовому захисту шляхом визнання права власності на успадковане майно.
З огляду на характер спірних правовідносин суд не здійснює розподіл судових витрат між сторонами.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )право власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_3 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:
Повне рішення складене 18.11.2025.