Справа №752/10110/25
Провадження № 2/752/6180/25
Іменем України
27.11.2025 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
за участі секретаря судового засідання Пастух З.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення аліментів
1.Описова частина
У квітні 2025 року ОСОБА_3 (надалі за текстом також - позивач) звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом про стягнення з ОСОБА_2 (надалі за текстом також - відповідач) аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 45 000,00 гривень (еквівалент 1 000,00 Євро), щомісяця з індексацією суми відповідно до закону, починаючи з дати подання позовної заяви до суду.
1.1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
01.03.2008 між сторонами був зареєстрований шлюб у якому народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
10.12.2013 шлюб між сторонами розірваний.
Позивач стверджує, що після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з нею; на цей час позивач та її діти проживають у Великобританії, а відповідач проживає у Сполучених Штатах Америки.
Позивач стверджує, що зі слів відповідача, останній у США має гарно оплачувану роботу та житло, його щоденний дохід становить 500 доларів США. Перший час після переїзду до США відповідач допомагав утримувати двох спільних дітей, переказував позивачу кошти на картковий рахунок для оплати навчання та додаткових занять дітей.
Позивач зазначає, що в середньому відповідач переказував позивачу грошові кошти у розмірі 1 000,00 Євро на місяць на утримання двох дітей, проте починаючи з грудня 2024 року відповідач припинив надсилати грошові кошти на утримання дітей.
Витрати позивача на дітей, в середньому становить 3 500,00 фунтів, еквівалентом яких є 171 500,00 гривень.
Враховуючи викладене позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 45 000,00 гривень, щомісяця.
Відповідач відзив на позов не подав.
1.2.Процесуальні дії у справі
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 головуючим суддею у справі визначений суддя Чекулаєв С.О.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.04.2025 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Сторони належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи.
2.Мотивувальна частина
2.1.Фактичні обставини, встановлені судом
01.03.2008 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 укладено шлюб про що Донецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області в Книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за №116 та видане Свідоцтво серії НОМЕР_1 .
Прізвище дружини змінено з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
Батьками дітей вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 10.12.2013 у справі №255/9930/13-ц шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 розірвано.
2.2. Застосовані норми права
Конституційним правом неповнолітньої дитини, закріпленим статтею 51 Конституції України є право на утримання батьками до досягнення нею повноліття. Крім того, обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття передбачено статтею 180 Сімейного кодексу України (надалі за текстом - СК України).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначено статтею 181 СК України.
З аналізу вказаної норми вбачається, що у випадку відсутності спору батьки самостійно за взаємною домовленістю між собою визначають способи (зокрема, розмір, порядок та форму) надання утримання своїм неповнолітнім дітям. Сімейне законодавство виходить із того, що подружжя, батьки дитини, батьки та діти, відносини між якими регулюються нормами СК, вправі врегулювати свої відносини за усною домовленістю або договором, якщо це не буде суперечити вимогам СК, інших законів та моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 9 СК України). При цьому, домовленість між батьками дитини про виконання ними їх обов'язку щодо утримання дитини може міститися у договорі, умови якого, у тому числі щодо розміру аліментів, строків їх присудження та виплати, не повинні порушувати права дитини, встановлені СК.
При відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, аліменти стягуються у судовому порядку, відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якою проживає дитина.
Зазначені положення відповідають вимогам, передбаченим статтями 183, 184 СК України.
Наведене узгоджується і з роз'ясненнями наведеними у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частиною третьою статті 183 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
2.3. Мотиви, з яких виходить суд
Суд встановив, що батьками неповнолітніх: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Шляб між батьками дітей розірваний згідно рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 10.12.2013.
Суд зазначає, що національне законодавство закріплює обов'язок обох батьків брати участь в утриманні дітей незалежно від того, чи перебували батьки у шлюбі між собою.
Водночас, суд звертає увагу, що законодавство наділяє правом на стягнення аліментів того з батьків, з ким проживає дитина.
Тобто, умовою стягнення аліментів є проживання дітей разом з особою, яка просить присудити їй аліменти. Якщо ця умова не дотримана, то відповідно в особи немає права на стягнення аліментів.
Відповідно до частин першої та третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона, в тому числі і у справах про стягнення аліментів, повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина щоста статті 81 ЦПК України).
Таким чином, позивач, звертаючись до суду із позовом про стягнення аліментів має довести, що діти, на утримання яких позивач просить стягувати аліменти проживають саме із ним.
На обгрунтування своїх вимог позивач надала до суду: копії паспортів позивача та відповідача, копії довідок про присвоєння ідентифікаційного номера, копію Свідоцтва про шлюб, копії Свідоцтв про народження дітей, копію рішення суду про розірвання шлюбу, копії виписок за банківських рахунків та копію переписки у мобільному застосунку.
Жодних доказів того, що неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають разом із ОСОБА_9 матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов'язковим реквізитом електронного документа, оскільки в такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.
Суд також зазначає, що Виписка із банкіського рахунка (Account details * НОМЕР_4 за період з 22.03.2024 по 22.03.2025) викладена іноземною мовою з якою неможливо встановити, що цей рахунок належить саме позивачу, а грошові кошти, рух яких відображений у Виписці витрачалися саме на утримання дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Таким чином, враховуючи, що позивач не довела належними та допустимими того, що діти, на утримання яких вона просить стягувати з відповідача аліменти, проживають з нею та перебувають на її утриманні суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
3. Висновки суду
За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволенню не підлягає, оскільки позивач не довела виникнення у неї такого права.
Керуючись ст.ст. 4, 10-12, 76-89, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355, Цивільного процесуального кодексу України, суд,
у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 27.11.2025.
Суддя С. О. Чекулаєв