справа № 704/809/25
27 листопада 2025 р. м. Тальне
Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Дьяченко Д.О.
з участю секретаря судового засідання Табачківської М.М.
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 20947 грн. 06 коп. за договором позики № 79182868 від 21.07.2024 року, судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.07.2024 року між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів», право вимоги від якого перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 79182868 на підставі якого відповідачеві було надано позику в розмірі 7000 грн. на строк 29 днів.
На даний час відповідач має заборгованість по сплаті даного кредиту, яка відповідно до наданого позивачем розрахунку становить 20947 грн. 06 коп., з яких 7000 грн. - сума основного боргу; 528,06 грн. - сума заборгованості за відсотками, 13419 грн. - сума заборгованості за пенею.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Тальнівського районного суду Черкаської області Дьяченка Д.О. від 09.07.2025 року справу прийнято до свого провадження та призначено розгляд по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою судді Тальнівського районного суду Черкаської області Дьяченка Д.О. від 30.09.2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» про визнання вимог позивача необгрунтованими повернуто позивачу у зв'язку із невиправленням недоліків.
ОСОБА_1 надіслав до суду клопотання про врахування його інтересів як військовослужбовця та надав докази перебування на військовій службі.
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, дійшов до наступних висновків:
Згідно з договором позики № 79182868 від 21.07.2024 року, укладеного між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , відповідач отримав позику в розмірі 7000 грн. на строк 29 днів. Денна процентна ставка 0,83% в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70% в день. Пеня 2,7% в день.
Згідно з договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р. та реєстру боржників №38 від 26.11.2024 р. право вимоги за договором позики № 79182868 від 21.07.2024 року перейшло від ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК "Європейська агенція з повернення боргів».
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості ОСОБА_1 має заборгованість на загальну суму 20947 грн. 06 коп., з яких 7000 грн. - сума основного боргу; 528,06 грн. - сума заборгованості за відсотками, 13419 грн. - сума заборгованості за пенею. Розрахунок періоду нарахування заборгованості розпочинається з 26.11.2024 року та закінчується 30.04.2025 р.
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін
Вказані правові відносини регулюються Цивільним кодексом України.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом суд враховує правову позицію, зазначену в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №910/1238/17 касаційний суд, формуючи практику, дійшов такого висновку: «проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування». За логікою Верховного Суду, після закінчення строку дії кредитного договору або у разі пред'явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов'язання. У такому випадку нарахування штрафних санкцій можливе не на підставі умов договору, а на підставі ст. 625 ЦК України (3% річних).
Велика Палата Верховного Суду дійшла до вказаного висновку з тих мотивів, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст. 1048 та ст. 625 ЦК України. Банки, фінансові установи, реалізуючи своє право на касаційне оскарження, обґрунтовують підстави для оскарження з посиланням на необхідність відступлення від сформованого вже правового висновку. Проте Верховний Суд поки що не вбачає підстав для відступлення від сформованого вище правового висновку, що підтверджується Постановою Верховного Суду від 27.07.2021 р. за №910/18943/20.
Велика Палата зазначила, що правовідносини стосовно здійснення права позикодавця на визначену договором плату за користування позикою за час, на який він її надав, та правовідносини щодо здійснення позикодавцем права на проценти внаслідок невиконання позичальником обов'язку повернути кошти до визначеного терміну є різними за змістом. Адже в першому випадку мова йде про можливість боржника правомірно не сплачувати кредиторові борг протягом певного часу, передбаченого ст. 1048 ЦК України, а в другому - про наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, передбачені ст. 625 ЦК України.
Також судом встановлено, що згідно із записами у військовому квитку ОСОБА_1 був призваний у Збройні Сили України по мобілізації з 21.05.2022 р. по теперішній час.
Відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Таким чином, судом встановлено, що оскільки відповідач є діючим військовослужбовцем, то відповідно до п. 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вимоги позивача про стягнення з нього процентів та пені задоволенню не підлягають, а тому позов підлягає до часткового задоволення в частині стягнення з відповідача тіла кредиту (позики), що становить 7000 грн. 00 коп.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Оскільки, суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову (33% від заявлених вимог), то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, що становить 999 грн. 24 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 530, 625, 633, 634 ЦК України, ст. 274-279 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), 29.09.1995 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №79182868 від 21.07.2024 р. в розмірі 7000 грн. 00 коп., що становить тіло кредиту (позики).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), 29.09.1995 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по платі судового збору в розмірі 999 грн.24 коп.
Решту частину позовних вимог залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Д.О. Дьяченко