Справа № 712/16290/25
Провадження № 1-кс/712/5645/25
27 листопада 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Макарів Бучанського району Київської області, українця, громадянина України, військовослужбовця призваного на військову службу за мобілізацією, що перебуває на посаді командира взводу охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «молодший сержант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого),
підозрюваного у кримінальному провадженні № 62025100140003735 від 25.11.2025 року за ч. 3 ст. 406 КК України, -
27.11.2025 року до Соснівського районного суду м. Черкас звернувся слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_6 , із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що 24.10.2022 ОСОБА_4 призвано на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69 від 24.02.2022.
У подальшому, ОСОБА_4 проходив військову службу у різних військових частинах, поки 30.11.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 360, його було призначено на посаду солдата резерву вказаної військової частини, зараховано до списків особового складу та всі види забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 22 від 20.01.2025, молодшого сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду командира відділення охорони взводу охорони військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 41-РС від 07.04.2025 молодшого сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду командира взводу охорони військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 29 від 25.01.2025 року молодшого сержанта ОСОБА_7 призначено на посаду інструктора взводу інструкторів вказаної військової частини.
За даними досудового розслідування, 25.11.2025 року приблизно о 01 год. 00 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 перебували у тимчасовому місце розташуванні військової частини НОМЕР_1 та території дитячого табору « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_2 , а саме у будинку АДРЕСА_3 .
Слідчий та прокурор зазначають, що перебуваючи на той час у вказаному будинку, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що порушує закріплений у військових статутах порядок взаємовідносин між військовослужбовцями, бажаючи в такий спосіб довести свою уявну перевагу над співслужбовцем та підвищити свій уявний авторитет в колективі, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово-виниклого неприязного ставлення до ОСОБА_7 , в порушення вказаних вимог Статутів Збройних Сил України, взяв до рук особисту табельну зброю «пістолет Макарова ПМ 9мм.», № НОМЕР_2 1981 року випуску, який був споряджений магазином із набоями калібру 9 мм. у кількості 8 штук, після чого здійснив один постріл у бік ОСОБА_7 , спричинивши йому вогнепальне проникаюче поранення черевної порожнини з пошкодженням кишківника та зачеревного простору та втратою крові.
Безпосередньо після вчинення злочину, 25.11.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося у вчиненні іншого насильства із застосуванням зброї, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 406 КК України.
Щодо ризиків, то слідчий посилається на те, що підозрюваний, усвідомлюючи свою вину та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину, може ухилятись від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, зокрема військовослужбовців в/ ч НОМЕР_1 , які надали викривальні покази щодо вчиненого ним злочину, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду.
На думку слідчого та прокурора, наявним є й ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, що може виразитися у створенні ним штучних доказів та підбурюванні осіб із числа військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним захисних версій.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, то сторона обвинувачення обґрунтовує його тим, що підозрюваний є військовослужбовцем, призваним за мобілізацією, тому у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - може продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, а також може бути передислокований разом з частиною до іншого місця служби з урахуванням воєнного стану в країні, що унеможливіть виконання ним покладених на нього обов'язків у кримінальному провадженні та порушить принципи визначені ст. 2 КПК України і розумні строки досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 підтримав клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти своєї причетності до інкримінованого йому злочину. Пояснив, що тривалий час проживав із потерпілим у кімнаті і ніяких конфліктів між ними ніколи не було. Коли 25 листопада 2025 року вночі він зайшов до кімнати, то показував потерпілому що пістолет розряджений, але випадково стався постріл. Просив застосувати менш обтяжливий запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив та просив застосувати більш м'який запобіжний захід, оскільки ризики необгрунтовано.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з практикою ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).
Слідчим суддею встановлено, що 25.11.2025 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 3 ст. 406 КК України (провадження № 62025100140003735), відповідно до яких 25.11.2025 приблизно о 01:00 командир взводу охорони ВЧ НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_4 , перебуваючи на території ВЧ НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 здійснив постріл з пістолета ПМ у живіт потерпілому т.в.о. командира взводу інструкторів ВЧ НОМЕР_1 сержанту ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
25.11.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося у вчиненні іншого насильства із застосуванням зброї, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 406 КК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується матеріалами досудового розслідування, а саме: витягами з наказів в/ч НОМЕР_1 про призначення ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на посади; повідомленням про вчинення злочину; протоколом огляду місця події; протоколом затримання та особистого обшуку; протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; висновком №1079 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_4 на стан сп'яніння; іншими матеріалами кримінального провадження.
З огляду на викладене, підозра ОСОБА_4 у вчиненні ним інкримінованого йому злочину за ч. 3 ст. 406 КК України є обґрунтованою, проти чого не заперечував і сам підозрюваний.
Щодо наведених прокурором ризиків, то ризик продовження вчинення підозрюваним аналогічного кримінального правопорушення прокурором не обгрунтовано, враховуючи що підозрюваний раніше не судимий.
Водночас, ураховуючи ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваного злочину та суворість можливого покарання за нього, на думку слідчого судді, прокурором доведено ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування з метою уникнення відповідальності.
Крім того, враховуючи, що в кримінальному провадженні не допитано потерпілого, який перебуває в медичному закладі в тяжкому стані, а інші свідки є співслужбовцями підозрюваного та потерпілого, враховуючи також зміст показань допитаних на досудовому розслідування свідків та перебування деяких з них у підпорядкуванні підозрюваного, то ризик можливого чинення підозрюваним тиску на свідків з метою зміни показань чи відмови від показань - є дуже високим.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, а відтак до нього може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Застосування до підозрюваного менш обтяжливих запобіжних заходів, як домашній арешт чи особисте зобов'язання, особливо на початковому етапі досудового розслідування, не дозволить мінімізувати вищевказані ризики, тому підстави для цього відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За змістом п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Враховуючи що злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , вчинено із застосуванням насильства, слідчий суддя не знаходить підстав для визначення розміру застави на початковому етапі досудового розслідування.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 183, 184, 194, 196, 309, 372 КПК України, -
Клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Строк тримання під вартою рахувати з 25 листопада 2025 року по 23 січня 2026 року включно.
Для утримання під вартою підозрюваний підлягає направленню до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному та його захиснику після проголошення ухвали.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1