Справа № 697/2177/25
Провадження № 2/697/1044/2025
(ЗАОЧНЕ)
27 листопада 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Деревенського І.І.,
за участю секретаря судового засідання Задорожнього К.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Канівського міськрайонного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») через систему «Електронний суд» звернулось до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №3375612 від 21.12.2020 у розмірі 19680 грн. та понесених судових витрат.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.12.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №3375612, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 6000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а відповідач зобов'язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені договором.
Позивач зазначає, що кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі. Також, те, що товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеним умовами кредитного договору. Відповідач не виконав умов кредитного договору.
В порушення вимог ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання - не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв'язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.
Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена.
Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 19680 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6000 грн.; заборгованість за відсотками - 13680 грн.
21.09.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит- Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № ККАУ-21092021.
Згідно Договору факторингу №ККАУ-21092021, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №3375612 від 21.12.2020.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 19680 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 6000 грн., заборгованість за відсотками 13680 грн. та судові витрати по справі, які складаються з судового збору сумі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн..
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20.10.2025 продовжено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача - Усенко М.І. у судове засідання не з'явилася, у прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с. 5 на звороті).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення на зареєстровану адресу проживання відповідача судової кореспонденції, яка повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «вручено» (а.с.90), що відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд. Окрім того, за правилами ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач викликався до суду шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади (а.с.89). Повідомлення про причину неявки в судове засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не подано, а тому суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Судом встановлено, що 21.12.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 3375612 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого, товариство надає відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (а.с.19-25).
Згідно п.1.3. Договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 6000 гривень.
Відповідно до п.1.4. Договору строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.
Відповідно до п. 1.5 Договору тип процентної ставки - фіксована.
За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: п. 1.5.1 Договору знищена процентна ставка становить 1,81% в день та застосовується в межах строку кредиту, відповідно до п. 1.5.2 стандартна процентна ставка становить 1,90% в день.
Відповідно до п. 1.6 Договору мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби.
Відповідно до п. 1.7 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: п. 1.7.1 Договору за знищеною ставкою 660,63% річних; п.1.7.2 Договору за стандартною процентною ставкою 695,40 % річних.
Відповідно до п. 1.8 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: п. 1.8.1 Договору за знищеною ставкою 9249 грн.; п.1.8.2 Договору за стандартною ставкою 9420 грн..
Відповідно п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються відповідачу Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту (інформація яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), який підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором М609189, 21.12.2020 (а.с.15-18).
Відповідно до додатку №1, яким є графік платежів до договору про надання споживчого кредиту №3375612 від 21.12.2020, вбачається, що даним графіком передбачений один платіж, який складається з суми кредиту 6000 грн. та суми нарахованих процентів 3249 грн., а всього до оплати 9249 грн., дата повернення кредиту 20.01.2021, в даному графіку також зазначені реквізити для оплати. Графік підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором М609189, 21.12.2020 (а.с.26).
Вищевказаний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі 21.12.2020, та підписаний одноразовим ідентифікатором М609189, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.27).
Перерахування кредитних коштів відповідачу у сумі 6000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім», який адресований ТОВ «Авентус Україна» від 18.07.2025 за вих. №7/3177 (а.с.28).
Згідно картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) за кредитним договором №3375612 від 21.12.2020, здійсненим первісним кредитором, за відповідачем станом на 20.09.2021 існує заборгованість на загальну суму 19680 грн., з даного розрахунку вбачається, що відповідачка здійснила 02.02.2021 платіж у сумі 4902 грн., який був зарахований у проценти. За даним розрахунком вбачається що проценти були нараховані за період з 21.12.2020 по 02.06.2021 по 114 грн. кожен день (а.с. 30-41).
21.09.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №ККАУ-21092021, за умовами якого право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №3375612 від 21.12.2020 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с.42-50).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №ККАУ-21092021 від 21.09.2021, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , в сумі 19680 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту 6000 грн.; простроченої заборгованості за відсотками 13680 грн. (а.с. 60).
05.08.2025 за вих. №21185365, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення заборгованості та повідомило, що відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №3375612 від 21.12.2020, що був укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , отже до нового кредитора ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача, надано реквізити для здійснення оплати заборгованості відповідачем (а.с.63).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.
Судом встановлено, що договір про надання фінансового кредиту підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора.
Як вбачається із змісту кредитного договору між позичальником та кредитором було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо сплати процентів (пункт 1.5 кредитного договору).
Підпис відповідача під договором свідчить про його ознайомлення з усіма його умовами, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.
Кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору; не оспорював кредитний договір в частині або в цілому, первісний кредитор надав відповідачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; кредитний договір містить інформацію щодо загальної вартості кредиту та графік погашення кредиту.
Таким чином, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), а також презумпції обов'язковості виконання договору (стаття 629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні обсязі на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, судом встановлено, що 21.04.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір відступлення права вимог № ККАУ-21042021, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачу право вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором №3375612 від 21.12.2020, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 ..
Таким чином, у розумінні ст. ст. 512-514 ЦК України, позивач належним чином набув статусу нового кредитора у зобов'язанні, що в силу приписів ст. 204 ЦК України презюмується.
Тому позивач ТОВ «ФК «Кредит Капітал» має право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення з неї заборгованості за кредитним договором №3375612 від 21.12.2020.
Суд зазначає, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору №3375612 від 21.12.2020, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення нею зобов'язання щодо їх повернення, а тому, суд дійшов висновку, що заборгованість яка виникла за тілом кредиту є правомірною та підлягає стягненню з відповідачки.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за процентами, слід зазначити наступне.
Так, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №3375612 від 21.12.2020, заборгованість відповідача за кредитним договором складає 19680 грн., з яких: 6000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 13680 грн. заборгованість за відсотками. З даного розрахунку вбачається, що проценти були нараховані за період з 21.12.2020 по 02.06.2021 по 114 грн. кожен день, а також те, що відповідачка здійснила 02.02.2021 платіж у сумі 4902 грн., який був зарахований на сплату процентів.
Згідно умов договору про надання споживчого кредиту №3375612 від 21.12.2020 строк договору - 30 днів, дата надання кредиту 21.12.2020, дата повернення - 20.01.2021.
Таким чином, строк кредитування закінчився - 20.01.2021.
Відповідно до пункту 4.1 договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2 4.5 договору.
Згідно п. 4.2 договору, споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн. (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3 договору.
Згідно п.4.3договору Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.
Згідно п. 4.4 договору товариство має право, але не обов'язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в договорі.
Згідно п. 4.5 договору, у випадку акцептування товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених в п. 4.3 договору, та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.
Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про ініціювання відповідачем продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3 договору. До того ж, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений Договором, чи законом.
Згідно з положеннями пункту 4.4. Кредитного договору, дії Споживача, зазначені в п. 4.3. Договору, кваліфікуються виключно як пропозиція (оферта) про продовження строку, а не як безпосередній факт його пролонгації. Настання правових наслідків у вигляді продовження строку є правом, але не обов'язком Товариства (Позивача), і залежить від його волевиявлення на акцептування даної оферти.
Договором чітко визначено форму акцепту: направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку (із зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі.
Таким чином, позивачем для доведення факту пролонгації кредитного договору не надано суду належних та допустимих доказів вчинення Товариством конкретних акцептуючих дій, передбачених пунктом 4.4. Кредитного договору.
Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації по кредиту.
Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 .
Тому, у первісного кредитора виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії - до 20.01.2021.
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові від 05.04.2023, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до з статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, враховуючи наведене, підстави для нарахування та сплати відсотків з 21.01.2021 відсутні.
Враховуючи, що відповідачем заборгованість за кредитом не була погашена у строк, встановлений договором 20.01.2021 та протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, (п. 1.5.1), то розрахунок відсотків необхідно здійснювати по стандартній процентній ставці 1,90 % (п. 1.5.2 договору).
Розрахувати відсотки необхідно в межах строку дії договору, тобто за 30 днів, починаючи з 21.12.2020 по 20.01.20210, розмір яких складає 3420 грн. (6000 грн. х 1,90%/100%= 114 грн. х 30 днів).
Разом з цим, як вбачається із розрахунку заборгованості, 02.02.2021 відповідач здійснила платіж на суму 4902 грн. (а.с.31).
Враховуючи, здійснення відповідачем платежу у розмірі 4902 грн., суд приходить до висновку, що відповідачем повністю погашена заборгованість за відсотками по кредитному договору у розмірі 3420 грн., а також частково сплачено заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1482 грн. (6000+3420 = 9420 (загальна сума заборгованості за кредитом) 4902 грн. (погашена сума відповідачем) = 4518грн.)
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути за кредитним договором №3375612 від 21.12.2020 суму заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4518 грн.
В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2422,40 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а також надано документи на підтвердження сплати витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн..
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог (22,96%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2 392,98 грн. (556,18 грн. - судовий збір, 1836,80 грн.- витрати на правничу допомогу).
Підстави для негайного виконання рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №3375612 від 21.12.2020 у розмірі 4518,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот вісімнадцять гривень 00 копійок).
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір в розмірі 556,18 грн. (п'ятсот п'ятдесят шість гривень 18 копійок) та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1836,80 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий І . І . Деревенський