справа № 691/1570/25
провадження № 2-а/691/6/25
21 листопада 2025 року м. Городище
Суддя Городищенського районного суду Черкаської області О.М.Савенко, вивчивши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-
встановив:
21 листопада 2025 року до Городищенського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови.
Опрацювавши позовну заяву ОСОБА_1 на відповідність вимогам статтей 160, 161 КАС України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ст.5 Кодексу Адміністративного Судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. При цьому, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Положенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються. Крім того, необхідно в даному випадку також зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає позивачу усунути недоліки, які стали підставою залишення позовної заяви без руху.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 стаття 171 КАС України).
Частиною 2, частиною 3 ст. 159 КАС України визначено, що заявами по суті справи є в тому числі, позовна заява, і підстави, час та черговість їх подання визначаються цим Кодексом або судом у визначених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. В позовній заяві зазначаються: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
При зверненні до суду ОСОБА_1 обрав форму звернення у виді позовної заяви, яка за своїм змістом не узгоджується з вимогами ст.160 КАС України. Так, у поданій позовній заяві відсутні: дані про місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відповідно до вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України; до позовної заяви додано постанову №3245 від 19 серпня 2024 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, як докази, які підтверджують вказані обставини, які через низьку якість копіювання не відображають повного тексту документів; відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. При вирішенні питання про підсудність адміністративної справи за вибором позивача, суд звертає увагу, що є відсутніми документи, які підтверджують місце реєстрації та місце проживання/перебування позивача, до того ж у позовній заяві зазначено, що позивач має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , в той час як у додатку Резерв + адреса проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 .
Відповідно до Постанови Верховної Ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», Городищенський район Черкаської області був ліквідований і включений до складу нових Черкаського району та Звенигородського району. У змісті позовної заяви позивач вказує про місце проживання на території Городищенського району, що не відповідає адміністративно-територіальному устрою Черкаської області.
Так, згідно з частинами першою-третьою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частина перша статті 121 КАС України встановлює, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Суд зауважує, що норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Водночас, згідно усталеної судової практики поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (аналогічний висновок висловлений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №140/1770/19).
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33). Відтак, відповідно до практики ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Для прийнятя рішення в частині чи подано позовну заяву ОСОБА_1 у строк, установлений законом, остільки позивач зазначає у змісті позовної заяви, що таку подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, не надано позивачем жодного доказу, для перевірки таких обставин. До позовної заяви позивач ОСОБА_1 заяву про поновлення строку не наддав, в той час як ч.6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Вказана позивачем інформація про причини пропуску строку звернення до суду, не звільняє обов'язку ОСОБА_1 подавати таку заяву до суду.
Викладений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, не містить зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, відповідно суд, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, не має інформації про такі обставини, що унеможливлює прийняття відповідного процесуального рішення, згідно до ст.171 КАС України, і не узгоджується з вимогами п.4, п.5 ч.5 ст.160 КАС України.
Не вказані відомості і про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, що визначено п.7 ч.5 ст.160 КАС України.
При прийнятті рішення суд враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28 травня 1985 року в справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» та від 13 лютого 2001 року в справі «Кромбах проти Франції», в яких ЄСПЛ наголосив, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду. У рішеннях від 20 травня 2010 року в справі «Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
У відповідності до положень ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. З врахуванням вищезазначених обставин, заяву ОСОБА_1 , слід залишити без руху та надати позивачу три дні строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суддя -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - залишити без руху.
Позивачу ОСОБА_1 усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме вказати: повністю дані про сторони у справі - позивач і відповідач; повні дані про їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце реєстрації, місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштові індекси адрес; номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; надати докази, що підтверджують вказані у позові обставини; надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; вказати перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви, додати до позовної заяви всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги; виготовити додатки до позовної заяви у спосіб, який відтворює зміст документів у повному обсязі; у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала ОСОБА_1 та представнику позивача, адвокату Буряк Ю.Ю., не пізніше наступного дня після її постановлення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.М.Савенко