27 листопада 2025 року м. Чернігів Справа № 620/10045/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у якому просить:
- визнати протиправним виплату відповідача ОСОБА_1 основної пенсії за березень 2025 року в сумі 7889,17 грн;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплачений розмір основної пенсії за березень 2025 року в розмірі 17 710,83 грн.
Ухвалою суду від 18.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом.
Ухвалою судді від 29.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За правилами пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Умовами застосування цієї підстави для залишення позову без розгляду є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають).
Необхідно зауважити на тому, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
В позовній заяві, позивач просить: - визнати протиправною виплату відповідачем ОСОБА_1 основної пенсії за березень 2025 року в сумі 7889,17 грн; - стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплачений розмір основної пенсії за березень 2025 року в розмірі 17 710,83 грн.
Обґрунтовуючи позов, зазначає, що є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (1 категорія) та інвалідом ІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач нарахував та виплатив основний розмір пенсії за березень 2025 року не в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 06.06.1996 №230/96-ВР», тому просить стягнути недоплачену суму пенсії.
Із програми «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що в провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебували адміністративні справи: №620/3297/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії; №620/2517/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії; №620/5804/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського ОАС від 25.04.2025 у справі №620/2517/25, яке станом на момент розгляду даної справи законної сили не набрало, адміністративний позов задоволено частково, зобов'язано Головне управляння в Чернігівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 01.09.2024 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених законом України про Державний бюджет на відповідний рік відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням раніше виплачених сум (а.с. 24-28).
У зазначеному рішенні суд дійшов висновку про те, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відсутність підстав для застосування норми статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, яка б передбачала виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, є необґрунтованою та такою, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та позицією Верховного Суду.
Рішенням Чернігівського ОАС від 30.05.2025 у справі №620/3297/25, яке станом на момент розгляду даної справи законної сили не набрало, адміністративний позов задоволено, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.09.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021 та статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР (а.с. 21-23).
У зазначеному рішенні суд дійшов висновку про те, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відсутність підстав для застосування норми статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, яка б передбачала виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, є необґрунтованою та такою, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та позицією Верховного Суду.
Рішенням Чернігівського ОАС від 01.10.2025 у справі №620/5804/25, яке станом на момент розгляду даної справи законної сили не набрало, адміністративний позов задоволено частково, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 01.11.2024 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 №230/96-ВР у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с. 29-33).
У зазначеному рішенні, як і у попередніх, суд дійшов висновку про те, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відсутність підстав для застосування норми статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, яка б передбачала виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, є необґрунтованою та такою, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та позицією Верховного Суду.
Тобто у справах 620/2517/25, №620/5804/25, №620/5804/25 №620/10045/25 однакові: позивач ( ОСОБА_1 ) та відповідач (пенсійний орган), предмет та підстави (протиправна виплата основного розміру пенсії ОСОБА_1 не у відповідності до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР, не у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спір у даній справі щодо визнання протиправної виплати ОСОБА_1 пенсії за березень 2025 (не у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком) та стягнення недоплаченої суми, є тотожним із справами: №620/3297/25, №620/2517/25, №620/5804/25.
Верховний Суд неодноразово викладав позиції стосовно того, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права. (пункт 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Отже, інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених на розгляд суду, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач, у межах цієї справи, просить суд вчетверте переглянути питання щодо нарахування та виплати основного розміру пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР».
Таким чином, враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що оскільки сторони, предмет та підстави позову у справах: №620/3297/25, №620/2517/25, №620/5804/25, №620/10045/25 тотожні, та зазначені рішення не набрали законної сили, це є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України
На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 240, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено 27.11.2025.
Суддя С.В. Бородавкіна