Справа № 570/5311/25
провадження № 4-с/570/10/2025
20 листопада 2025 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
з участю представника скаржника прокурора Гіліс І.В.,
представника ДВС Дмитрієвої А.С.,
секретаря судового засідання Полюхович М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за скаргою заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на дії та рішення державного виконавця Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
покликаючись на закінчення провадження без належних правових підстав, заступник керівника Рівненської обласної прокуратури Сергій Міськевич у поданій до суду 20 жовтня 2025 року скарзі просить
- визнати неправомірними дії та рішення старшого державного виконавця Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитрієвої А.С. по винесенню постанови від 07.10.2025 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №570/3250/22 від 15.05.2023,
- скасувати постанову старшого державного виконавця Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитрієвої А.С. від 07.10.2025 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №570/3250/22 від 15.05.2023.
У судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримала та просила задовольнити, посилаючись на неправомірність дій державного виконавця, що призвели до безпідставного винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Державний виконавець проти заявлених вимог заперечує, пояснила, що начальник відділу ДВС з власної ініціативи та у передбачений законом спосіб скасував постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження №72006121 відновлене, в подальшому державний виконавець вжив заходи примусового виконання рішення, за результатами яких заборгованість перед стягувачем повністю погашена. Просить закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Суд встановив такі обставини.
28 лютого 2023 року рішенням Рівненського районного суду Рівненської області визнане незаконим та скасоване рішення Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області №1044 27 вересня 2019 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі ОСОБА_1 ; витребувано у ОСОБА_1 на користь Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області земельну ділянку площею 0,24 га к.н. 5624680700:02:004:0233; витребувано у ОСОБА_1 на користь Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області земельну ділянку площею 0,2468 га к.н. 5624680700:02:004:0234; витребувано у ОСОБА_1 на користь Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області земельну ділянку площею 0,0748 га к.н. 5624680700:02:008:0336 та стягнуті судові витрати.
13 червня 2023 року старшим державним виконавцем Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління юстиції на підставі виконавчого листа №570/3250/22, виданого 15 травня 2023 року Рівненським районним судом Рівненської області, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №72006121).
13 червня 2023 року державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника на загальну суму боргу 5 758 грн. 20 коп.
07 жовтня 2025 року старший державний виконавець Ангеліна Дмитрієва винесла постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП №72006121) у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 боржника ОСОБА_1 .
Разом з тим, при проведенні перевірки законності виконавчого провадження начальником відділу ДВС Забейдою В.Д. виявлені порушення п.3 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", а саме не вжито заходи для встановлення правонаступників боржника.
Так, 29 жовтня 2025 року постановою про результати перевірки законності виконавчого провадження з метою усунення виявлених недоліків скасована постанова про закінчення виконавчого провадження від 07.10.2025 та зобов'язано старшого державного виконавця Дмитрієву А.С. дотримуватися вимог чинного законодавства при примусовому виконання ВП №72006121.
30 жовтня 2025 року спадкоємцем боржника ОСОБА_2 сплачена заборгованість в межах виконавчого провадження №72006121 у сумі 5 758 грн. 20 коп.
31 жовтня 2025 року державним виконавцем був здійснений розподіл коштів у виконавчому провадженні та винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі.
Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»: Правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) /ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" - далі Закон/.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення /ч.1 ст.41 Закону/.
Згідно з ч.3 ст.74 Закону начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Так, порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження встановлений у Розділі ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5. Зокрема, начальник відділу має право перевірити будь-яке виконавче провадження, що перебуває на виконанні державних виконавців, які йому безпосередньо підпорядковані, з власної ініціативи чи за заявою (скаргою) стягувача або його представника у випадках, передбачених Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про закінчення виконавчого провадження №72006121 від 07.10.2025 державного виконавця Ангеліни Дмитрієвої скасована начальником відділу В. Забейдою 29 жовтня 2025 року за результатами перевірки законності виконавчого провадження.
Після скасування постанови про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем були вжиті заходи примусового виконання рішення відповідно до ст.10 Закону України "Про виконавче провадження".
31 жовтня 2025 року виконавче провадження №72006121 закінчене на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як виснував Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2018 року у справі №904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. За своєю суттю ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19)).
Враховуючи викладене, суд вважає, що начальник відділу ДВС та державний виконавець діяли відповідно до своїх дискреційних повноважень, а їх рішення відповідають вимогам закону.
Відповідно до ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Тому, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.10.2025, оскільки оскаржувана постанова самостійно скасована начальником відділу державної виконавчої служби.
Щодо вимог державного виконавця про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю спору.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Судовий контроль за виконанням судових рішень, встановлений Розділом VII ЦПК України. Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Суд звертає увагу, що вказаним розділом не передбачено закриття провадження у скарзі у зв'язку з відсутністю предмету спору. Оскільки у межах розгляду скарги відсутній спір між сторонами, а тому аналогію права під час розгляду поданої скарги, не доцільно застосовувати.
Враховуючи те, що оскаржувана постанова державного виконавця скасована, тобто відділом державної виконавчої служби самостійно виправлені оскаржувані порушення, законні права та інтереси скаржника відновлені до судового розгляду, на даний час відсутній спір, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.
З огляду на викладене, керуючись ст.447, 450, 451 ЦПК України, суд
відмовити у задоволенні скарги заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на дії та рішення державного виконавця Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Кушнір Н.В.