26 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/9724/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також - ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ЄДРПОУ 21390940 від 23.05.2025 №033050012015 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , періоди роботи відповідно до записів трудової книжки серії від 18.03.1985 серії НОМЕР_1 з 18.03.1985 по 18.03.2006 та період навчання відповідно до диплома серії НОМЕР_2 з 01.09.1984 по 14.07.1987;
В обґрунтування позову вказує, що позивач звернувся до відповідача з питанням призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте спірним рішенням йому відмовлено за відсутністю необхідного страхового стажу. Вважає такий висновок пенсійного органу необґрунтованим, оскільки зроблений без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
08.09.2025 ухвалою суду розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем відзив на позов не подано.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( частина шоста статті 162 КАС України).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
16.05.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, за результатами розгляду якої 26.05.2025 відповідачем прийнято рішення №033050012015 про відмову у призначенні пенсії за відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано:
- період роботи відповідно до трудової книжки від 18.03.1985 НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці дата народження зазначена не повністю. Частково з 1999 року зараховано згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- період навчання з 01.09.1984 по 14.07.1987 відповідно до диплома НОМЕР_2 , оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії.
Вік заявника становить 56 років 3 місяці 21 день. Страховий стаж - 8 років 10 місяців 19 днів.
Позивач не погоджується зі спірним рішенням, що і стало підставою для звернення до суду.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За змістом пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За приписами частини першої статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України Про пенсійне забезпечення 05.11.1991 року № 1788-XII).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 Про трудові книжки працівників відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а за порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а відтак, не повинно впливати на її особисті права. Такий висновок суду узгоджується з правою позицією, висловленою Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Більше того, у постанові від 19 грудня 2019 року у справі №307/541/17 Верховний Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Суд враховує також актуальну практику Верховного Суду щодо спірних правовідносин, а саме позицію, що викладена у постанові від 28.01.2025 у справі №300/8132/23 про те, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж. Разом з тим, у разі якщо остання містить неправильні чи неточні записи про періоди роботи (тобто такі, з приводу яких виникають сумніви у їх достовірності) то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, визначені пунктом 3 Порядку №637. Також у разі неможливості одержання необхідних документів внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку (у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями) трудовий стаж може бути установлений на підставі показань не менше двох свідків , які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Слід зауважити, що на титульній сторінці трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 вказаний рік народження позивача (1969). При цьому відповідачем не зазначено, чому вказаний рік народження не дозволив ідентифікувати особу позивача.
У свою чергу суд котре наголошує, що позивач в даному випадку не може нести тягар негативних наслідків за неналежне оформлення та ведення роботодавцем його трудової книжки, що, в свою чергу, не може бути належною підставою для відмови у зарахуванні відповідного періоду роботи до страхового стажу.
Також вказана трудова книжка позивача містить період роботи з 18.03.1985 по 18.03.2006, що не спростовано відповідачем, тому цей період роботи позивача має бут зарахований до страхового стажу.
Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання відповідно до диплома серії НОМЕР_2 від 14.07.1987 з 01.09.1984 по 14.07.1987.
Так, на підставі пункту «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Аналогічне застосування наведених норм викладене у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №569/15943/16-а.
Так, зміст диплома серії НОМЕР_2 від 14.07.1987, виданий на ім'я ОСОБА_1 , містить, що останній 01.09.1984 вступив до Луцького середнього професійно-технічного училища №2 м. Луцьк та 17.07.1987 закінчив повний курс вказаного училища по професії «електрослюсар» (будівельний). Вказане в свою чергу підтверджується і довідкою Державного професійно-технічного навчального закладу «Луцьке вище професійне училище будівництва та архітектури» від 17.06.2025 №49 за підписом директора навчального закладу.
Отже, вказаний період навчання позивача у зазначеному закладі, підтверджується дипломом серії НОМЕР_2 від 14.07.1987, якій є належним доказом та має бути зарахований у страховий стаж.
За встановлених обставин суд вважає безпідставним не зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання у Луцькому середньому професійно-технічному училищі №2 з 01.09.1984 по 14.07.1987.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області від 23.05.2025 № 033050012015 слід визнати протиправними та скасувати.
Частинами першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу приписів частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений позов слід задовольнити повністю, а саме у спосіб визнання протиправним та скасування спірного рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи відповідно до записів трудової книжки серії від 18.03.1985 серії НОМЕР_1 з 18.03.1985 по 18.03.2006 та період навчання відповідно до диплома серії НОМЕР_2 з 01.09.1984 по 14.07.1987.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 23.05.2025 №033050012015.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , періоди роботи відповідно до записів трудової книжки серії від 18.03.1985 серії НОМЕР_1 з 18.03.1985 по 18.03.2006 рік та період навчання відповідно до диплома серії НОМЕР_2 з 01.09.1984 по 14.07.1987 роки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп), сплачений відповідно до квитанції від 26.08.2025.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул. П'ятницька, 83А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005 код ЄДРПОУ 21390940.
Повний текст рішення виготовлено 26 листопада 2025 року.
Суддя І.І. Соломко