27 листопада 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5575/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 12.05.2025 №190 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 04.09.2021 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки, виданої Чернівецьким окружним адміністративним судом № 7 від 24.04.2025 станом на 01.01.2021, з 01.01.2022 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки, виданої Чернівецьким окружним адміністративним судом № 8 від 24.04.2025 станом на 01.01.2022 року, з 01.01.2023 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки, виданої Чернівецьким окружним адміністративним судом № 9 від 24.04.2025 станом на 01.01.2023 року, з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки, виданої Чернівецьким окружним адміністративним судом № 10 від 24.04.2025 станом на 01.01.2024 року, із врахуванням проведених виплат.
26 листопада 2025 року після проведення повторного автоматичного розподілу справи у зв'язку із заявленим 26 листопада 2025 року самовідводом судді Чернівецького окружного адміністративного суду Сіжук О.В. справу №600/5575/25-а передано на розгляд головуючому судді Лелюку О.П.
27 листопада 2025 року суддею Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюком О.П. подана заява про самовідвід. Заява обґрунтована тим, що в певний період часу суддя Лелюк О.П. та позивач у справі ОСОБА_1 працювали разом в Чернівецькому окружному адміністративному суді та перебували (й перебувають) у дружніх стосунках.
Розглянувши заяву про самовідвід судді, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не уявляється за можливе винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з'їзду суддів України від 22.02.2013 р., неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є інститут відводу (самовідводу) судді, закріплений в Кодексі адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з частиною першою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Судом встановлено, що позивач та головуючий у справі суддя Лелюк О.П. в період з 09 вересня 2013 року по 03 вересня 2021 року разом працювали в Чернівецькому окружному адміністративному суді на посадах судді та перебували (й перебувають) у дружніх стосунках.
Враховуючи викладене, з метою уникнення обставин, які б могли викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді та для забезпечення умов, за яких у учасників справи та стороннього спостерігача не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, суд прийшов до висновку, що розгляд цієї справи суддею Лелюком О.П. не відповідатиме критерію законності складу суду.
Отже, суд вважає, що заявлений самовідвід головуючого судді Лелюка О.П. у даній справі є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, справа підлягає передачі до канцелярії суду для визначення судді, що братиме участь у подальшому розгляді справи.
На підставі наведеного та керуючись статтями 36, 39-41, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву судді Лелюка Олександра Петровича про самовідвід задовольнити.
2. Адміністративну справу №600/5575/25-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії передати до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк