27 листопада 2025 р. м. Чернівці Справа № 640/6851/20
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "БУД-ТОРГ-СЕРВІС" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Приватне підприємство "БУД-ТОРГ-СЕРВІС" (позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач 1), Державної податкової служби України (відповідач 2) з такими позовними вимогами:
визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Головне управління ДПС у м. Києві) № 1354634/36157095 від 18.12.2019;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №4 від 24.09.2019 (загальна сума коштів - 122013,61 грн, у т.ч. ПДВ 20335,60 грн).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-ІХ та відповідно Порядку передачі судових справ нерозглянутих Окружним адміністративним судом м. Києва, затвердженого наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 до Чернівецького окружного адміністративного суду скерована дана адміністративні справа.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями Чернівецького окружного адміністративного суду, адміністративну справу передано на розгляд головуючому судді Григорашу В.О.
Ухвалою суду від 10.03.2025 прийнято до свого провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "БУД-ТОРГ-СЕРВІС" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що позивачем за результатами господарської діяльності, складено податкову накладну №4 від 24.09.2019 та подано до реєстрації. Однак, рішенням Головного управління ДПС у м. Києві відмовлено у реєстрації податкової накладної, у зв'язку із ненаданням/частковим наданням додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення є безпідставним та необґрунтованим, оскільки подані податковому органу первинні документи, підтверджують господарську операцію за результатами якої була складена податкова накладна.
Представником Головного управління ДПС у м. Києві подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого заперечував проти задоволення позову, оскільки наданими позивачем копіями документів та поясненнями неможливо встановити реальність здійснення господарської операції, що знайшла відображення в спірній податковій накладній.
Державна податкова служба України, не погоджуючись із поданим позовом, подала до суду відзив, в якому вказувала, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Так, у квитанції вказано конкретні підстави не прийняття податкових накладних, проте позивачем не було надано доказів, які б підтвердили реальність здійснення господарської операції.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Приватне підприємство "БУД-ТОРГ-СЕРВІС" (01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, буд 6/2 літера "А", код ЄДРПОУ 36157095) основний вид економічної діяльності згідно КВЕД 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.
На підставі договору укладеного між ПП "БУД-ТОРГ-СЕРВІС" (Підрядник) та АТ "Укртранснафта" №22/183 від 11.09.2019 на виконання робіт (підряду) з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (без авансу) в період з 12.09.2019 по 24.09.2019 позивач виконував роботи "Ремонт автозаправного пункту з влаштуванням майданчика для розміщення технологічного обладнання Закарпатської дільниці по вул. Б. Хмельницького, 11, смт. Кольчино, Мукачівського району, Закарпатської області (Додаткові роботи)" відповідно до коду ДК 021:2015-45220000-5. Договірна ціна - 122013,61 грн, в т.ч. ПДВ 20335,60 грн.
До вказаного договору також були укладені додатки 1-3, а саме Додаток №1 "Дефектний акт", Додаток №2 "Договірна ціна" з Локальним кошторисом на будівельні роботи №2-1-1 та відомістю ресурсів, Додаток №3 "Календарний графік виконаних робіт".
На виконання договору №22/183 від 11.09.2019 позивачем складено: довідку від 24.09.2019 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2019 року за формою КБ-3 на загальну суму 122013,61 грн, у т.ч. ПДВ 20335,60 грн, акт №1 від 24.09.2019 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року з підсумковою відомістю ресурсів і розрахунком загальновиробничих витрат.
АТ "Укртранснафта" в свою чергу на виконання договору №22/183 від 11.09.2019 здійснила оплату в сумі 122013,61 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №0000036493 від 07.10.2019 та випискою по рахунку за період 07.10.2019.
Також, судом встановлено, що на виконання умов договору №22/183 від 11.09.2019, між позивачем та ТОВ "Інтер-Спецмонтаж" діяв договір №05/12 від 05.12.2018.
Відповідно до п.1.1 вказаного договору згідно якого ТОВ "Інтер-Спецмонтаж", як продавець, зобов'язувався поставити і передати у власність позивача, як покупцю, товар у повному розмірі та в порядку, визначеному договором.
Згідно замовлень №31/1 від 05.04.2019, №34 від 18.04.2019, №36 від 03.05.2019, №47 від 11.09.2019, №48 від 11.09.2019 ТОВ "Інтер-Спецмонтаж" поставлено, а позивачем прийнято будівельні матеріали згідно з видатковими накладними №64 від 05.04.2019 на 19237,44 грн, у т.ч. ПДВ 3206,24 грн, №76 від 18.04.2019 на 28460,33 грн, у т.ч. ПДВ 4743,39 грн, №86 від 03.05.2019 на 16965,00 грн, у т.ч. ПДВ 2827,50 грн, №117 від 11.09.2019 на 5779,80 грн, у т.ч. ПДВ 963,30 грн, №118 від 11.09.2019 на 9840,00 грн, у т.ч. ПДВ 1640,00 грн.
Оплата за товар проведена позивачем згідно з платіжним дорученням №107 від 29.03.2019 на суму 100000,00 грн.
Позивачем також укладений договір №2А/ST купівлі-продажу від 15.01.2019 з ТОВ "Епіцентр К". Згідно вказаного договору ТОВ "Епіцентр К" поставлено, а позивачем прийнято будівельні матеріали згідно з видатковою накладною №Рнк/MV-0003989 від 18.04.2019 на суму 2702,21 грн, у т.ч. ПДВ 450,37 грн.
Оплата позивачем проведена згідно з платіжним дорученням №136 від 12.04.2019 на суму 2702,21 грн.
Окрім того, між позивачем та ТОВ "ТД "Перспектива - 1" укладено договір поставки №18/03 від 18.03.2019.
На виконання умов вказаного договору ТОВ "ТД "Перспектива - 1" поставлено, а позивачем прийнято будівельні матеріали згідно з видатковими накладними №3 (пиломатеріали) від 21.03.2019 на суму 8268,00 грн, у т.ч. ПДВ 1378,00 грн, №18 (кабель) від 08.04.2019 на суму 36609,04 грн, у т.ч. ПДВ 6101,51 грн, №34 (щебінь) від 03.05.2019 на суму 45120,00 грн, у т.ч. ПДВ 7520,00 грн. Оплата позивачем проведена згідно з платіжними дорученнями №133 від 11.04.2019, №93 від 27.03.2019, №160 від 07.05.2019.
24.09.2019 позивачем сформовано та направлено до ДПС України для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 на загальну суму коштів, що підлягає сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 122013,61 грн, в т.ч. сума податку на додану вартість 20335,60 грн.
Проте, 08.10.2019 квитанцією про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України позивачу було зупинено реєстрацію податкової накладної від 24.09.2019 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки вона відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою реєстрації зазначеної вище податкової накладної від 24.09.2019 №4 позивачем було подано до Головного управління ДПС у м. Києві повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Рішеннями Головного управління ДПС у м. Києві від 18.12.2019 №1354634/36157095 позивачу було відмолено у реєстрації ПН/РК податкової накладної від 24.09.2019 №4 з підстав ненадання/частковим наданням додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.
24.12.2019 рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №45294/36157095/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Вважаючи оскаржуване рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
За приписами абзаців "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 року № 557.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (п. 13 Порядку № 1246).
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 року №117 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Згідно з вимогами п.4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно з пунктами 6 та 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Таким чином, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.
Суд звертає увагу на те, що вимоги пунктів 6 та 7 Порядку №117 є чіткими і не допускають неоднозначного трактування обов'язків контролюючих органів.
Водночас, згідно квитанції, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено у зв'язку з тим, що вона відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Отже, зупиняючи реєстрацію податкової накладної №4 від 24.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем 1 застосовано формулювання (як підставу), яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено.
Наведене, на думку суду, свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.
Підпунктом 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку визначено 6 додаткових ступенів ризику. При цьому, відповідачем 1 у квитанції не зазначено якому саме із 6 критеріїв пп.1.6 п.1 відповідає позивач.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пп.1.6 п.1 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Згідно з вимогами пунктів 12 та 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Зупиняючи реєстрацію податкових накладних позивача, відповідач-1 не вказав, якому саме критерію ризикованості платника податку відповідає позивач та не зазначив, за якою саме підставою позивача із вказаних у п.1.6 Критеріїв віднесено до ризикових платників.
Разом з тим, відповідач 1 лише запропонував надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.
Суд звертає увагу на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Зазначена позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.10.2018 (справа №822/1817/18), ухвалі Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №819/1073/19.
Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Також, суд зазначає, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На час виникнення спірних відносин, критерії ризиковості, які були підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, як передумови прийняття відповідних рішень Комісії, визначені листом ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019.
Водночас суд звертає увагу на те, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст.117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст.7 КАС України. Натомість, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження господарських операцій. Акти, що затверджують критерії ризиковості платника податків мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. А тому визначення таких критеріїв листом ДФС суперечить вимогам принципів правової визначеності та передбачуваності.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18.
Крім того, відповідно до п.14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Згідно з п.15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача платника податку за одним і тим самим договором, або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п.18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Судом встановлено, що з метою реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних позивач надіслав наявні у нього документи, що стосуються відповідної господарської операції, оскільки, в квитанції про зупинення реєстрації була відсутня конкретизована інформація, які саме пояснення та документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Згідно з п. 22 Порядку №117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Пунктом 23 Порядку №117 визначено, що таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Оскаржуване рішення прийняте у зв'язку із ненаданням платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Аналіз наданих документів вказує на те, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних документів повністю відображають зміст господарської операції позивача та є достатніми для прийняття відповідачем-1 рішення про реєстрацію податкової накладної.
Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд доходить висновку, що у відповідача 1 не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення є протиправними, відповідно, такі рішення підлягають скасуванню.
При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача 1 з приводу того, що позивачем не надано всі необхідні первинні документи передбачені Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010. Така підстава, на думку суду, не може обґрунтовувати правомірність прийнятих щодо позивача рішень, оскільки, податковий орган повинен був вказувати які документи необхідно подати позивачу для того, щоб відбулась реєстрація податкових накладних у квитанції, якою зупинено її реєстрацію. Натомість, у такій квитанції містилось абстрактне посилання на документи, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладеної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відтак подання позивачем таких документів на власний розсуд, в даному випадку, є виправданим.
При цьому, варто зазначити те, що суд не надає оцінку реальності здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірну податкову накладну, оскільки вважає, що це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю за дотриманням правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
У відповідності до п.28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з вимогами пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до контролюючого органу рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, належить до повноважень ДПС України.
У зв'язку з цим, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про зобов'язання ДПС України вчинити дії щодо зобов'язання відповідача-2 здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №4 від 24.09.2019 у день подання її на реєстрацію.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході судового розгляду справи відповідачами не доведено суду правомірності прийнятих щодо позивача оскаржуваних рішень. Відтак адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що позивачу за подання позову у даній справі необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн, оскільки вимога зобов'язального характеру є похідною.
Разом з тим, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №362 від 26.03.2020.
Оскільки, позов підлягає до задоволення повністю, враховуючи приписи ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 2102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, Головного управління ДПС у м. Києві, рішення якого і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Окрім того, суд роз'яснює, що відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI 1 сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов приватного підприємства "БУД-ТОРГ-СЕРВІС" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1354634/36157095 від 18.12.2019 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Приватного підприємства "БУД-ТОРГ-СЕРВІС" №4 від 24.09.2019.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства №4 від 24.09.2019, датою її подання на реєстрацію.
4. Стягнути на користь приватного підприємства "БУД-ТОРГ-СЕРВІС" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати на суму 4239,20 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Приватне підприємство "БУД-ТОРГ-СЕРВІС" (вул. Крутий Узвіс, 6/2, літера "А", м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 36157095);
Відповідач 1 - Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011);
Відповідач 2 - Державна податкова служба України (м. Київ, Львівська площа, 8, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).
Суддя В.О. Григораш