27 листопада 2025 року Справа № 580/12970/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицький С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
24.11.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку у зв'язку з визнанням непридатним до військової служби на підставі статті 39-Б Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 402 (зі змінами та доповненнями).
26.11.2025 позивач звернувся з заявою про забезпечення позову в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , вчиняти будь-які дії щодо призову мене на військову службу під час мобілізації, в тому числі: видавати направлення та повістки на проходження військово-лікарської комісії, повторної (контрольної) військово-лікарської комісії, видавати, надсилати повістки за місцем проживання та місцем роботи з будь-яких питань військового обліку, складати протоколи чи виносити постанови у справі про адміністративне правопорушення, до набрання законної сили судовим рішенням у зупинення дії повістки 5505445 від 13.11.2025 про направлення на медичний огляд, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що він подав до суду позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Вказує, що він виключений за станом здоров'я, а саме, 31 серпня 2015 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 з військового обліку військовозобов'язаних у зв'язку із непридатністю до проходження військової служби за станом здоров'я, відомості про що занесені до військового квитка. При цьому, після подання відповідачу заяви про внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військозобов'язаних та резервістів щодо виключення з обліку, позивачем отримано листа про відмову та повістку про проходження медичного огляду. Проте, зняті з військового обліку не підлягають повторному медичному огляду. Таким чином, бездіяльність відповідача щодо не внесення інформації про виключення позивача, а також направлення виключеного з обліку на повторну ВЛК є протиправною, а проведення такого медичного огляду та наступна зміна статусу є істотним порушенням законодавства та прав позивача, а також унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Під час вирішення заяви про забезпечення позову суд зазначає наступне.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд зазначає, що необхідною умовою забезпечення цього позову є доведення обставин, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Суд з'ясував, що позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про внесення даних до електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, проте відповідач повідомив позивача про необхідність пройти ВЛК відповідно до ЗУ "Про внесення зміни до п.2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" ЗУ " Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби та направили позивачу повістку №5505445.
Разом з тим, суд врахував, що позивач оскаржує рішення відповідача про відмову у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку у зв'язку з визнанням непридатним до військової служби на підставі статті 39-Б Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 402 (зі змінами та доповненнями), натомість між сторонами відсутній спір щодо дій відповідача, спрямованих на призов позивача на військову службу під час мобілізації.
Крім того, позивач не надав доказів, що відповідач вживає заходи щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації.
Позивач не підтвердив, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 року 640/497/19 зазначив, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що заявлені заходи забезпечення позову є не співмірними до позовних вимог.
При цьому, обставини правомірності/протиправності спірного рішення про відмову у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку у зв'язку з визнанням непридатним до військової служби на підставі статті 39-Б Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 402 (зі змінами та доповненнями) можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідженні усіх доказів, наданих як позивачем, так і відповідачем у цій справі.
Таким чином, наявність очевидних ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
При цьому, заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, з яких можливо встановити порушення прав, свобод та інтересів заявника, а також, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, виходячи з предмету спору у цій справі.
Разом з тим, що стосується вимоги про зупинення дії повістки суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Разом з тим, суд звертає увагу заявника, що повістка видана на його ім'я не створює для нього негативних наслідків, оскільки не є наказом на відправку до військової частини або іншого військового формування для проходження військової служби за мобілізацією, а обов'язок військовозобов'язаного з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначене у повістці місце та строк прямо передбачено ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
До того ж, відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 08.09.2022 у справі 300/1263/22 саме по собі оповіщення громадян про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки оформлюється у вигляді повісток та по суті не є рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України.
Таким чином, обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає передбаченим ч. 1 ст. 151 КАС України способам забезпечення позову.
Такі висновки суду зумовлені тим, що повістка про виклик не є індивідуальним або нормативно-правовим актом, а тому в цьому випадку неможливо вжити заходи забезпечення позову.
Крім того, запропонований заявником захід забезпечення позову не відповідає порушеному праву заявника, за захистом якого він звернувся до суду із позовом.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 150-154, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі 580/12970/25 відмовити.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ