26 листопада 2025 року Справа № 580/4485/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши Звіт щодо виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
21.04.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій відповідача щодо повторної постановки його на військовий облік, не зважаючи на наявність рішення про виключення такого з військового обліку, та не внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення позивача з військового обліку;
зобов'язання відповідача виключити позивача з військового обліку та актуалізувати інформацію щодо позивача у вказаному Рєстрі;
стягнення з відповідача за рахунок державних асигнувань на користь позивача судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Ухвалою від 29.04.2025 суд позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив спрощене провадження у справі та вирішив розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного провадження. Вказану ухвалу відповідач отримав 29.04.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.
30.06.2025 Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М. ухвалив рішення про повне задоволення позову.
12.09.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява вх.№46043 (далі - Заява), в якій просить відповідно до вимог ст.382,383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановити судовий контроль за виконання судового рішення у цій справі та зобов'язати відповідача подати Черкаському окружному адміністративному суду звіт про його виконання. Обґрунтовуючи Заяву зазначив, що судове рішення безпідставно невиконане, що підтверджується фактом накладення штрафу державним виконавцем на відповідача.
Ухвалою від 18.09.2025 суд задовольнив заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в цій адміністративній справі, установив судовий контроль за виконанням вказаного вище рішення суду в цій справі, що набрало законної сили 31.07.2025 та зобов'язав відповідача подати у двомісячний строк строк з дати отримання ухвали звіт про виконання вказаного вище рішення суду у цій справі.
18.11.2025 від відповідача на адресу суду надійшов звіт вх.№57291/25 про виконання вказаного вище рішення суду, в якому зазначив, що рішення суду від 30.06.2025 у справі №580/4485/25 неможливо виконати. Обґрунтовуючи зазначив, що неможливо виконати рішення суду у його нинішній формі, оскільки воно базується на довідці ВЛК без підтвердження через належне свідоцтво про хворобу, без затвердження постанови ВЛК вищим рівнем, а також без врахування змін у нормативній базі та процедурних вимогах. Виконання такого рішення може призвести до порушення процедур, перевищення компетенції, а також до невідповідності між практичною реалізацією та законодавчою волею законодавця.
Дослідивши надані письмові докази, суд дійшов висновку відмовити у прийняті Звіту з огляду на таке.
Суд урахував, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у цій справі набрало законної сили 31.07.2025. Зокрема, суд зобов'язав відповідача виключити позивача з військового обліку та актуалізувати інформацію щодо нього у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Проаналізувавши зміст Звіту, суд встановив, що відповідач вказує на відсутність у нього повноважень щодо виконання рішення суду від 30.06.2025 у справі №580/4485/25. Інших доводів та доказів щодо виконання чи спроб такого виконання відповідач не надав.
Отже, відповідач не виконав рішення суду у цій справі.
Учасники справи відповідно до пунктів 1 та 7 ч.5 ст.44 КАС України зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Довготривале невиконання рішення суду, що набрало законної сили, є неповагою як до учасника, так і до суду, порушенням процесуальних обов'язків, що тягне за собою відповідну відповідальність.
Невиконання судового рішення відповідно до ч.2 ст.370 КАС України тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Верховний Суд у питаннях судового контролю, наприклад, в ухвалі від 04.10.2022 року у справі № 200/3958/19-а зауважив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Накладення штрафу на посадову особу, відповідальну за виконання рішення суду, не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо; такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 вказано, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу накладається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання. Тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
У постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 вказано, що негативні наслідки несвоєчасного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв'язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника його посадових осіб, спрямованих на виконання судового рішення, ступінь вини та обсяг законодавчо визначених повноважень, а також статус такого боржника тощо.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 3823 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3832 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Згідно з ч.11 ст.3833 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу.
Встановлені обставини свідчать, що Звіт не відповідає вимогам, а вказані в ньому обставини та факти не підтверджують вжиття відповідачем всіх заходів владного характеру для виконання рішення суду. Тому наявні підстави відмовити в його прийнятті та встановити новий строк для подання нового звіту щодо належного виконання рішення суду терміном 30 днів.
Керуючись ст.ст.2-20, 132-142, 252, 241-248, 255, 295, 356, 370, 382 КАС України, суд
1. Відмовити у прийняті звіту вх.57291/25 від 18.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі №580/4485/25.
Установити йому новий строк для подання звіту про виконання судового рішення, що становить 30 днів з дня отримання цієї ухвали.
2. Копію ухвали направити учасникам справи та ДСА України.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Анжеліка БАБИЧ