26 листопада 2025 року справа № 580/11013/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Ольховікова Т.В. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, м. Луцьк, вул. Київський майдан, 6) в якому просить:
-визнати протиправним рішення Головного управління ПФУ у Волинській області за №11248/03-16 від 10.07.2025 про відмову у виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7.1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 у розмірі 10 пенсій;
-зобов'язати Головне управління ПФУ у Волинській області нарахувати і виплатити грошову допомогу відповідно до пункту 7.1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 у розмірі 10 місячних пенсії станом на дату її призначення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звернувшись до відповідача із заявою щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, позивач отримав відмову у виплаті такої грошової допомоги, оскільки останній не має достатнього спеціального страхового стажу. Позивач стверджує, що позиція відповідача суперечить нормам діючого законодавства України та порушує його права в сфері соціального та пенсійного забезпечення, тому звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач у строк встановлений судом, подав до суду відзив на позовну заяву в якому містяться заперечення щодо позовних вимог. В обгрунтуванні відзиву зазначено, що підстави для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком встановлено пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак у зв'язку з тим, що на дату досягнення пенсійного віку (08 травня 2020 року) у позивача був відсутній необхідний стаж роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років (35 років). Тобто, однією з основних умов набуття права на виплату грошової допомоги є наявність в особи спеціального трудового стажу на дату досягнення пенсійного віку та яка виплачується одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати. Позивач під час отримання призначеної пенсії за віком вперше (в червні 2020 року) не реалізував своє право щодо призначення йому грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, що не підлягає оподаткуванню, а тому позов безпідставним та необґрунтованим.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 03.07.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області із заявою про виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7.1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» у розмірі 10 місячних пенсій.
10.07.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області розглянувши заяву за принципом екстериторіальності, рішенням №233050003259, відмовлено ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги відповідно до пункту 7.1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», у зв'язку з тим, що на дату призначення пенсії за віком в травні 2020 року, у позивача був відсутній необхідний стаж роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років (35 років).
Позивач, не погоджуючися з відмовою відповідача звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи спір, суд керувався наступним.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Згідно п. “е» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (в редакції на час призначення пенсії), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років.
Порядком обчислення стажу, що дає право на призначення допомоги та її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1191 передбачено зарахування до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, періодів роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909.
Згідно з розділом 2 “ Охорона здоров'я » цього Переліку право на пенсію за вислугу років мають:
- лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри (лікарі та середній медичний персонал(незалежно від найменування посад));
-аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини, контрольно-аналітичні лабораторії (фармацевти, асистенти фармацептів (незалежно від найменування посад), лаборанти;
- медико-соціальні експертні комісії, бюро судово-медичної експертизи (лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).
Судом встановлено, ОСОБА_1 перебуває на пенсії за віком з 09 травня 2020 року, до стажу роботи позивача при призначенні пенсії, відповідачем віднесено періоди роботи, зокрема з 19.11.1979 по 19.11.1981 (військова строкова служба); з 20.11.1981 по 30.06.1987 (навчання); 01.08.1987 по 31.10.1989; з 01.11.1989 по 11.06.1990 (працівник охорони здоров'я); з 12.06.1990 по 23.06.1990; 24.06.1990 по 01.01.1999 (працівник охорони здоров'я); з 02.01.1999 по 16.01.2001 (працівник охорони здоров'я); з 17.01.2001 по 19.01.2001; з 20.01.2001 по 19.02.2003 (працівник охорони здоров'я); з 20.02.2003 по 31.12.2003 (працівник охорони здоров'я); з 01.01.2004 по 28.02.2006; з 01.03.2006 по 31.03.2006; з 01.04.2006 по 10.12.2018; з 11.12.2018 по 30.04.2020 та з 01.05.2020 по 30.06.2022.
Згідно трудової книжки ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , останній в період не визначений пенсійним органом, як (працівник охорони здоров'я) працював в закладах охорони здоров'я.
Згідно підпункту “г» пункту 1 Положення про порядок зарахування стажу для призначення пенсій за вислугу років працівникам освіти та охорони здоров'я, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року №1397 - учителям, лікарям і іншим працівникам освіти та охорони здоров'я до стажу роботи за спеціальністю, зараховується служба в збройних силах СРСР.
Крім того, ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», передбачено види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.
В силу вимог пункту «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Виходячи з вимог ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення», а також вимог Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909, суд зауважує, що військова служба та час навчання і проходження аспірантури зараховується до стажу роботи за вислугою років. З урахуванням зазначених правових норм, страховий стаж позивача складає понад 35 років станом на час призначення пенсії вперше, що дає йому право, у відповідності до положень п.7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Виплата одноразової грошової допомоги при виході на пенсію є заохоченням особи, яка 35 років /для чоловіка/ відпрацював в закладахохорони здоров'я.
.Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що суб'єктом владних повноважень в ході судового розгляду не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого ним рішення, не спростовано доводи позивача.
Відповідно до ч. 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 10.07.2025 про відмову у виплаті грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до пункту 71 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 71 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» станом на день її призначення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя Петро ПАЛАМАР