Справа № 560/5093/25
іменем України
27 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_1 в призначенні з 19.01.2024 року пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної у довідках Хмельницького обласного центру зайнятості №22-003/927 від 05.04.2024 року та №22-003/928 від 05.04.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 19.01.2024 року пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної у довідках Хмельницького обласного центру зайнятості №22-003/927 від 05.04.2024 року та №22-003/928 від 05.04.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу протиправно відмовлено рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.04.2024 №8314-6871/Я-03/8-2200/24 в переведенні з пенсії за віком, призначеної згідно з Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон №3723-XII) в розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної у довідках Хмельницького обласного центру зайнятості №22-003/927 від 05.04.2024 та №22-003/928 від 05.04.2024, за наявності стажу понад 20 років роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідач правом подати відзив не скористався, а тому, відповідно до вимог частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.04.2025 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано в відповідача докази, але вимоги ухвали не виконано.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Позивач з 20.01.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Позивач 08.04.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про заробітну плату від 05.04.2024 №22-003/927 та №22-003/928, виданих Хмельницьким обласним центром зайнятості.
Відповідач листом від 23.04.2024 №8314-6871/Я-03/8-2200/24 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі вищевказаних довідок, оскільки законодавством не передбачено призначення даного виду пенсії. Крім того, зазначені довідки видані Хмельницьким обласним центром зайнятості безпідставно, оскільки вказана установа не відноситься до органів державної служби.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі №560/7042/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо розгляду у встановленому порядку заяви ОСОБА_1 від 08.04.2024. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.04.2024, з урахуванням висновків, викладених в цьому судовому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Листом від 18.03.2025 №3814-2854/Я-03/8-2200/25 відповідач повідомив, що на виконання судового рішення у справі №560/7042/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянуто заяву позивача від 08.04.2024 та винесено рішення про відмову в перерахунку пенсії. Згідно з записами трудової книжки позивач з 10.02.1993 працює в Хмельницькому обласному центрі зайнятості. У зв'язку з втратою чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 №410-р про віднесення посад працівників державної служби зайнятості до відповідних категорій посад державних службовців та набранням чинності наказу Мінсоцполітики від 16.12.2014 № 1043 «Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості», наказу Державного центру зайнятості від 19.02.2015 № 20 «Про зміни в організації праці, істотних умов праці в державній службі зайнятості», наказу обласного центру зайнятості від 26.02.2015 №6-ор «Про введення в дію структури та штатного розпису Хмельницького обласного центру зайнятості» з 02.03.2015 проходження позивачем державної служби припинено. Станом на 01.05.2016 позивач має 22 роки 24 дні (з 10.02.1993 по 01.03.2015) стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. До заяви від 08.04.2024 надані довідки від 05.04.2024 про складові заробітної плати №22-003/927 та №22-003/928, видані Хмельницьким обласним центром зайнятості. З урахуванням наведеного, а також пункту 3 Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750 (далі - Порядок №750), довідки від 05.04.2024 №22-003/927 та №22-003/928, видані Хмельницьким обласним центром зайнятості безпідставно, оскільки установа не відноситься до органів державної служби. З врахуванням такого, для обчислення розміру пенсії на виконання рішення суду, заробітну плату враховано в нульовому значенні. Тому позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно з Законом України «Про державну службу» відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі №560/7042/24, оскільки розмір пенсії на виконання рішення суду є меншим (з 08.04.2024 - 2361,00 грн), ніж той, що позивач отримував до виконання рішення суду (з 08.04.2024 - 10868,02 грн).
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Згідно з частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIIІ), пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV.
Згідно із пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Починаючи з 28.12.1993 (дати набрання чинності Законом №3723-ХІІ) і до 01.05.2016 (дати набрання чинності Закону №889-VІІІ), визначення загальних засад діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, регулювалося Законом №3723-ХІІ.
Водночас, Законом №889-VIII також визначено право на пенсійне забезпечення (а саме - збереження права на призначення пенсії) державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, передбачені розділом ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ.
Відповідно до пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Крім того, пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, законодавство передбачає право саме на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Як встановив суд, позивач має 22 роки 24 дні (з 10.02.1993 по 01.03.2015) стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Оскільки позивач має стаж більше як 20 років роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, то ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком згідно з статтею 37 Закону №3723-XII.
При цьому порушене право позивача полягає у прийнятті суб'єктом владних повноважень рішення про відмову призначити пенсію за наявності законодавчо визначених підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про яке зазначено в листі від 18.03.2025 №3814-2854/Я-03/8-2200/25, прийняте на виконання судового рішення у справі №560/7042/24, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно з Законом України «Про державну службу», є протиправним та його слід скасувати.
Суд враховує, що відповідач не виконав вимоги суду та не надав документи, що витребовувалися ухвалою від 04.04.2025 у справі №560/5093/25, а саме, документи, на підставі яких розглянуто заяву позивача від 08.04.2024 на виконання рішення у справі №560/7042/24, у тому числі, але не виключно, заяву від 08.04.2024, рішення, прийнятого за результатами розгляду вказаної заяви, довідки від 05.04.2024 №22-003/927 та №22-003/928.
Відповідно до частини 9 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Наведене зумовлює неможливість визначення судом ідентифікуючих ознак (дати та номеру) рішення, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно з Законом України «Про державну службу».
Суд вважає безпідставним посилання позивача у позовній заяві на рішення від 23.04.2024 №8314-6871/Я-03/8-2200/24. За вказаними ідентифікуючи ознаками в матеріалах справи №560/7042/24 був наявний лист відповідача, про що зазначено в рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі №560/7042/24. При цьому, лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо доводів відповідача, наведених в листі від 18.03.2025 №3814-2854/Я-03/8-2200/25, що надані позивачем довідки не відповідають нормам Порядку №750, то суд зазначає та враховує таке.
Відповідно до пункту 5 Порядку №750 довідки для призначення пенсії видаються за формами довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за № 180/30048.
Пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до пунктів 5 і 6 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Згідно з пунктом 3 Порядку №750 у разі ліквідації державного органу без правонаступника або якщо останнє місце роботи особи на посаді державної служби було в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи у якому на час призначення пенсії перейменовані (відсутні) посади, у тому числі відсутні відповідні посади державної служби, довідки для призначення пенсії видають:
Міністерство соціальної політики України - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було в державних органах, юрисдикція яких поширювалася на всю територію України (крім Національного банку України);
Національний банк України - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було в установах, філіях та представництвах Національного банку України;
структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення) рад - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було у відповідних державних органах, юрисдикція яких поширювалася на територію однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення, та органах місцевого самоврядування.
Також щодо мотивів відповідача, що орган, який видав довідку не відноситься до органів державної служби, то суд зазначає, що Державна служба зайнятості є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством економіки України, вказана інформація міститься на офіційному сайті вказаної служби.
Відтак, на момент звернення позивача з заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ (08.04.2024), вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048.
Позивач, при зверненні з заявою від 08.04.2024, долучив довідки, видані Хмельницьким обласним центром зайнятості, від 05.04.2024 №22-003/927 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 05.04.2024 №22-003/928 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Крім того, довідка №22-003/928 від 05.04.2024 видана за березень 2024 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії. Ці довідки відповідають формам довідок, які затверджені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям".
При цьому, у довідках зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Суд звертає увагу на наявність у позивача (станом на 01.05.2016) страхового стажу більше 20 років на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, а тому, довідки від 05.04.2024 є такими, що відповідають встановленій формі і, в силу вимог пункту 4 Порядку №622, повинні бути взяті відповідачем до уваги при розгляді заяви позивача від 08.04.2024.
Крім того, за змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) належним способом захисту прав позивача у таких типових справах є зобов'язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці.
Суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим у статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Таким чином, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу з 08.04.2024 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної у довідках від 05.04.2024 №22-003/927 та від 05.04.2024 №22-003/928, виданих Хмельницьким обласним центром зайнятості.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 гривні.
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, належний до сплати розмір судового збору за подання позовної заяви у цій справі становив 968,96 грн. При цьому, позивач сплатив 1211,20 грн судового збору.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Суд роз'яснює позивачу право подати клопотання про повернення судового збору в розмірі 242,24 грн (1211,20 грн - 968,96 грн).
Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про яке зазначено в листі від 18.03.2025 №3814-2854/Я-03/8-2200/25, прийняте на виконання судового рішення у справі №560/7042/24, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно з Законом України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 08.04.2024 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" в розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної у довідках від 05.04.2024 №22-003/927 та від 05.04.2024 №22-003/928, виданих Хмельницьким обласним центром зайнятості.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк