Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 листопада 2025 року Справа № 520/22193/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 за період з 07.03.2022 по 19.05.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 з врахуванням раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022. 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12. 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 07.03.2022 по 19.05.2023.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, грошової компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за 2022 рік за 13 календарних діб та за 2023 рік за 10 календарних діб, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік, грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2022 рік за 13 календарних діб та за 2023 рік за 10 календарних діб, - з розрахунку місячного грошового забезпечення, на яке має право військовослужбовець на день звільнення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений для посади ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12. 13. 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб».
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби.
Визнати неправомірними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати грошової компенсації за речове майно, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01.01.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за речове майно, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01.01.2023.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення своєчасного розрахунку ОСОБА_1 при звільненні.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 19.05.2023.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 520/22193/23 адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 за період з 07.03.2022 по 19.05.2023.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 з врахуванням раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12. 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 07.03.2022 по 19.05.2023.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, грошової компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за 2022 рік за 13 календарних діб та за 2023 рік за 10 календарних діб, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік, грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2022 рік за 13 календарних діб та за 2023 рік за 10 календарних діб, - з розрахунку місячного грошового забезпечення, на яке має право військовослужбовець на день звільнення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений для посади ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб».
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01.01.2023.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 01.01.2023.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Вказане рішення суду набрало законної сили.
11.12.2024 позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі № 520/22193/23;
- встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту до Харківського окружного адміністративного суду про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі № 520/22193/23 протягом одного місяця з дня набрання ухвалою суду законної сили.
Ухвалою від 11.03.2025 прийнято заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення до розгляду в порядку письмового провадженні без виклику сторін.
Ухвалою від 24.03.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі - задоволено.
Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 520/22193/23.
Зобов?язано Військову частину НОМЕР_1 протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 520/22193/23.
Попереджено Військову частину НОМЕР_1 , що звіт повинен відповідати вимогам частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Звернуто увагу Військової частини НОМЕР_1 на положення статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки станом на 01.05.2025 відповідачем вимоги ухвалу суду від 24.03.2025 не виконано, звіт про виконання судового рішення у справі Військовою частиною НОМЕР_1 у встановлений судом строк не подано, ухвалою від 01.05.2025 було призначено до розгляду питання щодо накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень - Військової частини НОМЕР_1 за неподання у встановлений судом строк звіту про виконання судового рішення у справі №520/22193/23.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду:
- письмовий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 520/22193/23 (у разі невиконання судового рішення відповідачу у звіті необхідно зазначити: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення);
- обґрунтовані пояснення із відповідними доказами на підтвердження поважних причин, які унеможливили вчасне подання звіту;
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Військової частини НОМЕР_1 та відомості щодо керівника Військової частини НОМЕР_1 , у тому числі копію довідки про присвоєння індивідуального податкового номеру керівника частини.
21.05.2025 до суду надійшов звіт відповідача.
Ухвалою від 26.05.2025 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 від 21.05.2025.
Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі №520/22193/23.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати до суду у строк протягом трьох місяців після набрання чинності даної ухвали, звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 520/22193/23.
25.08.2025 на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду Військовою частиною НОМЕР_1 було подано звіт, в якому зазначено, що для виконання вказаного судового рішення військовою частиною НОМЕР_1 були сформовані необхідні документи (заявки-розрахунки) та замовлено фінансування задоволених позовних вимог. Рішення суду буде виконано одразу після надходження фінансування за відповідною графою бюджетного фінансування. Станом на день надання звіту командуванням військової частини НОМЕР_1 здійснено всі необхідні і можливі в межах наданої компетенції заходи для виконання рішень судів на користь позивача. Однак, виділення фінансування на оплату задоволених позовних вимог не залежить від волевиявлення посадових осіб військової частини НОМЕР_1 та в повній мірі ставиться в залежність від надходження бюджетного фінансування.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 від 25.08.2025.
Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі №520/22193/23.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати до суду у строк протягом трьох місяців після набрання чинності даної ухвали, звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 520/22193/23.
25.11.2025 до суду надійшов звіт відповідача, в якому він просив прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду.
В обґрунтування звіту зазначено, що для виконання вказаного судового рішення військовою частиною НОМЕР_1 були сформовані необхідні документи (заявки-розрахунки) та замовлено фінансування задоволених позовних вимог. Рішення суду буде виконано одразу після надходження фінансування за відповідною графою бюджетного фінансування. Станом на день надання звіту командуванням військової частини НОМЕР_1 здійснено всі необхідні і можливі в межах наданої компетенції заходи для виконання рішень судів на користь позивача. Однак, виділення фінансування на оплату задоволених позовних вимог не залежить від волевиявлення посадових осіб військової частини НОМЕР_1 та в повній мірі ставиться в залежність від надходження бюджетного фінансування.
Дослідивши поданий звіт, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення:
1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду;
2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
З наданих відповідачем до звіту доказів судом встановлено, що для виконання судового рішення по справі військовою частиною НОМЕР_1 були сформовані розрахунки за листопад 2025 року на потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення, у тому числі для ОСОБА_1 .
За основними заявками-розрахунками військовою частиною НОМЕР_1 замовлено фінансування на потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення, у тому числі для ОСОБА_1 .
Таким чином, з матеріалів справи убачається, що на день надання звіту відповідачем здійснюються необхідні заходи для виконання рішення суду у даній справі.
Разом з тим, суд погоджується з твердженням відповідача у звіті, що виділення фінансування на оплату задоволених позовних вимог не залежить від волевиявлення посадових осіб військової частини НОМЕР_1 та в повній мірі ставиться в залежність від надходження бюджетного фінансування.
Відповідно до ст.43 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» фінансове забезпечення заходів, пов'язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов'язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України. Додаткове фінансування цих заходів може відбуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Судом не встановлено умисного та свідомого невиконання відповідачем судового рішення, а відсутність цільових асигнувань та вільного обсягу фінансових ресурсів у відповідача не може бути доказом на підтвердження ухилення військової частини НОМЕР_1 від виконання судового рішення.
Натомість, як зазначалося та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, відповідачем вживаються заходи, які направлені на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 520/22193/23.
Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судові рішення є обов'язковими до виконання.
З наданого до матеріалів справи відповідачем звіту убачається, що відповідач вчиняє дії для виконання судового рішення, зокрема, останнім неодноразово направлялися заявки-розрахунки, у тому числі за листопад 2025 року до розпорядника бюджетних коштів. Однак фактична невиплата заборгованості зумовлена дефіцитом бюджетних асигнувань на відповідні цілі.
Суд також бере до уваги, що відсутність бюджетного фінансування є обставиною, яка не може безпосередньо залежати від дій відповідача, і, як наслідок, накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень в даному випадку є недоцільним, оскільки це не сприятиме швидшому виконанню судового рішення. Разом з тим, така обставина не звільняє відповідача від обов'язку вживати заходи для повного виконання рішення суду.
Враховуючи те, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є кінцевий результат щодо факту його виконання, суд зробив висновок, що відповідачу необхідно встановити новий строк для подання звіту про виконання даного рішення та зобов'язати подати новий звіт у встановлений судом строк.
З огляду на те, що положеннями частини 3 статті 382-1 КАС України надано суду право власного розсуду щодо визначення тривалості встановленого строку для подання звіту, з урахування положень, що такий строк має становити не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищувати трьох місяців, суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строку для подання звіту тривалістю три місяці з дня отримання цієї ухвали.
Разом з тим, суд звертає увагу відповідача на те, що звіт суб'єкта владних повноважень має відповідати вимогам, встановленим ч.ч.2, 3 ст.382-2 КАС України.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу (ч.2 ст.382-3 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
При цьому, згідно ч.2 ст.382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Частиною 11 ст. 382-3 КАС України встановлено, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне прийняти звіт відповідача про виконання судового рішення, але встановити новий строк для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення в цій справі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 248, 256, 293, 295, 297, 382 КАС України, суд, -
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 від 25.11.2025.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі №520/22193/23.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати до суду у строк протягом трьох місяців після набрання чинності даної ухвали, звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 520/22193/23.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Н. А. Полях