Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 листопада 2025 р. № 640/1575/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою «Представництва «АЗВІРТ» ММС» (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 6, оф. 11, код ЄДРПОУ 26628084) до Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, код ЄДРПОУ 39794214) про скасування постанови,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить:
- скасувати постанову заступника начальника Головного управління Держпраці у Київській області Стахівського С.М. № КВ1196/1777/АВ/ТД/ФС-178 про накладення штрафу від 25 листопада 2020 року за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2021 було відкрито провадження в адміністративній справі.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025, передано 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025.
Відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025 вказана справа передана на розгляд судді Полях Н.А.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 25 листопада 2020 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Стахівським С.М. винесено постанову № КВ1196/1777/АВ/ТД/ФС-178 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
Підставою для прийняття даної постанови стало порушення «Представництвом «Азвірт ММС» вимог ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме допуск «Представництвом «Азвірт ММС» до роботи громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без належного оформлення трудових відносин.
За наслідками розгляду адміністративної справи заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області було накладено на «Представництво «Азвірт ММС» штраф у розмірі 150000 грн.
Позивач не погодившись із прийнятою відповідачем постановою, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 4 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що заходи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятістю населення здійснюються у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Відповідно до ч. 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», заходи контролю здійснюються органами державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Конвенціями № 81, 129 визначено загальні принципи організації систем інспекції праці для забезпечення втілення в життя законів і правил стосовно захисту працівників та способи здійснення такого контролю.
Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 2 пункту 1 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 823, чинного на час виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог частини четвертої і п'ятої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності».
Підстави для здійснення інспекційних відвідувань передбачені п. 5 Порядку, зокрема є: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДПС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної, роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився; роботодавців, в яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; доручення Прем'єр-міністра України; звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; запит народного депутата України; невиконання вимог припису інспектора праці.
Згідно пункту 10 Порядку інспектор праці має право наодинці або у присутності свідків задавати запитання керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам ставити запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні/або письмові пояснення.
За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства, в свою чергу роботодавець зобов'язаний здійснювати оплату праці працівника у строки та у розмірах визначених законодавством та таким трудовим договором.
Згідно зі статтею 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) (абзац 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.
Судом встановлено, що інспекційне відвідування Представництва було проведено на підставі наказу Головного управління Держпраці у Київській області № 3207 від 09.10.2020 та направлення на проведення інспекційного відвідування № 1196 від 09.10.2020.
Інспекційне відвідування здійснювалось головним державним інспектором відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці у сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1986-IV, ст. 259 Кодексу законів про працю України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V в частині дотримання вимог статті 1-3, частини першої, четвертої, шостої восьмої абзацу другого частини десятої та чотирнадцятої статті 4, частини першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частини першої-четвертої та шостої статті 7, статей 9,10,19,20,21, частини 22, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (із змінами, внесеними постановою Кабінетів Міністрів України від 04.12.2019 №1132), Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 929, роз'яснень Міністерства соціальної політики від 18.08.2017 № 1338, на підставі листа Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.10.2020 № 5246/55/109/01-2020.
Судом встановлено, що для з'ясування обставин щодо оформлення трудових відносин, інспектором праці було складено вимогу від 16.10.2020 № 1196 про надання документів.
Приписом пункту 11 Порядку передбачено, що вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Як убачається з матеріалів справи, вказана вимога направлена рекомендованим листом із повідомленням про вручення (поштове відправлення 0406005785606).
Строк надання інформації зазначеної у вимозі про надання документів від 16.10.2020 № 1196 становив 12 годин 00 хвилин 21.10.2020 року.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання позивачем будь-яких документів на виконання вимоги інспектора.
Зі звіту по ЄСВ за формою Додаток 4 поданим за 09.2020 убачається, що Представництво сплачує єдиний соціальний внесок за таких працівників: Добрій Антон Сергійович, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .
З матеріалів справи убачається, що перевіркою встановлено що, ОСОБА_16 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були оформлені згідно діючого законодавства України.
З матеріалів справи, зокрема з акта інспекційного відвідування, доданих до нього письмових пояснень зазначених осіб, опитувальних листів, фотоматеріалів та іншої документації, вбачається, що зазначені громадяни фактично виконували роботи на користь Представництва «Азвірт ММС», мали визначений робочий графік, отримували заробітну плату, перебували у трудовому підпорядкуванні керівництва та фактично виконували трудову функцію.
Так, із наявних у справі письмових пояснень вказаних осіб убачається, що кожен із них працював на визначеній роботодавцем посаді, мав встановлений час початку та закінчення роботи, перебував на робочому місці щоденно, виконував роботу за вказівками керівництва, отримував щомісячну оплату праці, не мав оформленої трудової книжки, трудового договору та інформація про яких не була повідомлена органам ДПС як про працівників.
Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, матеріалами інспекційного відвідування та не спростовані позивачем належними та допустимими доказами.
У постанові від 02.02.2021 у справі №0540/5987/18-а Верховний Суд дійшов наступних висновків: «Характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327; обов'язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.
Отже, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
З аналізу наведених норм убачається, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.
Судом з наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що трудові відносини з ОСОБА_16 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були оформлені позивачем згідно діючого законодавства України.
Відтак, Представництвом порушено законодавство про працю України, а саме: вимоги ст.ст. 43, 46 Конституції України, ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.21-24, 94-97, 253, 254, 256 КЗпП України, які передбачають укладення трудових договорів між працівниками та роботодавцем, ведення обліку робочого часу та документів бухгалтерського обліку, які засвідчують нарахування та виплату заробітної плати працівникам, проведення сплати страхових внесків до фондів державного соціального страхування, внесків до пенсійного фонду, тощо.
Вказані протиправні дії стосовно зазначених вище громадян є порушенням передбачених Конституцією України гарантій і прав на працю, соціальне страхування та пенсійне забезпечення, а також позбавляють працівника права реалізації та користування трудовими гарантіями і свободами, визначеними чинним законодавством України.
Аналізуючи наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що в діях Представництва «Азвірт ММС» наявний факт фактичного допуску до роботи осіб без належного оформлення трудових відносин, що є порушенням вимог частини першої статті 21 та частини третьої статті 24 КЗпП України.
Проте позивачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів спростування встановлених інспекцією праці фактів, не надано копій наказів про прийняття на роботу; повідомлень до ДПС про прийняття працівників; укладених цивільно-правових договорів; доказів, що зазначені особи виконували разові або волонтерські роботи; доказів, які б підтверджували відсутність підпорядкованості або систематичності виконання роботи.
Натомість судом встановлено, що позивачем не було виконано всіх умов, передбачених статтею 24 КЗпП, для офіційного оформлення трудових відносин з вищевказаними особами, а тому суд приходить до висновку, що зазначені особи не могли бути допущені до роботи.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не дотримано вимог статті 24 КЗпП України щодо належного оформлення трудових відносин, а тому постанова відповідача, що оскаржується, є правомірною та скасуванню не підлягає.
Окремо суд зазначає, що інспекційне відвідування проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, у межах повноважень відповідача, а процедура накладення штрафу відповідає Порядку № 823, статті 259 КЗпП України та статті 265 КЗпП України.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені у справі обставини та наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що постанова заступника начальника Головного управління Держпраці у Київській області № КВ1196/1777/АВ/ТД/ФС-178 від 25 листопада 2020 року є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову «Представництва «АЗВІРТ» ММС» (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 6, оф. 11, код ЄДРПОУ 26628084) до Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, код ЄДРПОУ 39794214) про скасування постанови - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 27 листопада 2025 року.
Суддя Н.А. Полях