вул. Д. Ростовського, 35, смт Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"22" вересня 2025 р. Справа №370/1281/25
Провадження № 2/370/422/25
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Косенко А.В., із секретарем судового засідання Зозулею Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в селищі Макарів Київської області справу за позовом
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі їх представника, адвоката Ганенка Романа Андрійовича, до Макарівської селищної ради про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва та визнання права на надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі -позивачі) звернулися до Макарівського районного суду Київської області із позовом до Макарівської селищної ради (далі - відповідач) визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва та визнання права на надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, в якому із урахуванням заяви про зміну предмету позову просили:
1. Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 118,9 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222755101:01:064:2023, який було знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
2. Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право на надання компенсації відповідно до Порядку надання компенсації за знищені об?єкти нерухомого майна, затвердженого постановою КМ України від 30.05.2023р. №600, шляхом фінансування придбання об?єкта житлової нерухомості з використанням житлового сертифіката за знищені об?єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а саме, за знищений об?єкт нерухомого майна - 1/6 частину житлового будинку, загальною площею 118,9 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) право власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 118,9 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222755101:01:064:2023, який було знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
4. Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) право на надання компенсації відповідно до Порядку надання компенсації за знищені об?єкти нерухомого майна, затвердженого постановою КМ України від 30.05.2023р. №600, шляхом фінансування придбання об?єкта житлової нерухомості з використанням житлового сертифіката за знищені об?єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а саме, за знищений об?єкт нерухомого майна - 2/3 частини житлового будинку, загальною площею 118,9 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
5. Визнати за ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 118,9 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м. розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222755101:01:064:2023, який було знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
6. Визнати за ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) право на надання компенсації відповідно до Порядку надання компенсації за знищені об?єкти нерухомого майна, затвердженого постановою КМ України від 30.05.2023р. №600, шляхом фінансування придбання об?єкта житлової нерухомості з використанням житлового сертифіката за знищені об?єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а саме, за знищений об?єкт нерухомого майна - 1/6 частину житлового будинку, загальною площею 118,9 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачі вказали, що вони є співвласниками житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, загальною площею 87,4 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222755101:01:064:2023, площею 0,0822 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, місце розташування: АДРЕСА_1 , яка належить позивачам на праві спільної часткової власності, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - по 1/6 частині за кожним, ОСОБА_2 - 4/6 частини.
У 2014 році позивачі здійснили реконструкцію зазначеного будинку з добудовою двох приміщень та ганку, внаслідок чого загальна площа житлового будинку становила 118,9 кв. м., житлова - 63,6 кв. м.
Реконструкція житлового будинку проводилася позивачами без отримання документів, що дають право на виконання будівельних робіт.
В березні 2022 року (більш точна дата позивачам не відома) під час бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, внаслідок обстрілів з реактивних систем залпового вогню та ствольної артилерії, у вказаному будинку виникла пожежа, в результаті якої будинок було знищено.
В березні 2025 року позивачі звернулися до Комісії щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, Макарівської селищної ради (далі - Комісія) щодо надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна шляхом фінансування придбання об'єкта житлової нерухомості з використанням житлового сертифіката.
Під час оформлення заяви про надання компенсації адміністратор центру надання адміністративних послуг повідомив позивачів про те, що розмір компенсації їм буде розрахований виходячи із загальної площі житлового будинку, яка зазначена у правовстановлювальних документах та в Державному реєстрі речових прав - 87,4 кв. м. При цьому компенсація не може бути нарахована виходячи із фактичної загальної площі будинку 118,9 кв. м., оскільки реконструкція проводилися без отримання дозвільної документації на виконання будівельних робіт, а сам реконструйований будинок - не введений в експлуатацію.
Позивачами заявлено, з поміж іншого, вимоги про визнання за ними права на надання компенсації шляхом фінансування придбання об'єкта житлової нерухомості з використанням житлового сертифіката за знищений житловий будинок.
Свої доводи позивачі обґрунтовують посиланням на норми Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі - Закон №2923-IX).
Водночас на виконання даного Закону Кабінетом Міністрів України визначено різні правові механізми надання компенсації залежно він стану пошкодженого майна.
Відповідно до ст. 1 Закону №2923-IX знищені об'єкти нерухомого майна - об'єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що житловий будинок позивачів є знищеним в розумінні норм Закону №2923-IX.
Порядок надання компенсації за знищене майно визначено постановою КМ України від 30.05.2023 року №600 «Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна» (далі - Порядок №600).
У зв'язку з тим, що право позивачів на надання компенсації не визнається, вони змушені звернутися до суду із даним позовом.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 09.05.2025 року (а.с.50-51) позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.06.2025 року, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 06.06.2025 року (а.с.66-68) прийнято до розгляду заяву позивачів про зміну предмету позову у даній справі, підготовче засідання відкладено на 05.08.2025 року.
Ухвалою суду від 05.08.2025 року (а.с.76) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 22.09.2025 року.
У судове засідання 22.09.2025 року учасники справи не прибули. Представник позивачів, адвокат Ганенко Р.А., подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його та позивачів відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с.82).
Відповідно до поданого клопотання представника відповідача, останній просив розглядати справу за його відсутності, а рішення у справі прийняти за наявними у ній матеріалами (а.с.64).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачка ОСОБА_1 є власником 1/6 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, загальною площею 87,4 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 20.11.1998 року №3812 (а.с.20) та витягом про державну реєстрацію прав від 10.08.2023 року №342382933 (а.с.21).
Позивачка ОСОБА_2 є власником загалом 2/3 частини зазначеного вище житлового будинку, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 20.11.1998 року №3809 (а.с.19) (посвідчується право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку), свідоцтвом про право на спадщину за законом від 20.11.1998 року №3812 (а.с.20) (посвідчується право власності ОСОБА_2 на 1/6 частину житлового будинку), витягом про державну реєстрацію прав від 10.08.2023 року №342383120 (а.с.22), витягом про державну реєстрацію прав від 10.08.2023 року №342383445 (а.с.23).
Позивач ОСОБА_3 є власником 1/6 частини зазначеного вище житлового будинку, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 20.11.1998 року №3812 (а.с.20) та витягом про державну реєстрацію прав від 10.08.2023 року №342383276 (а.с.24).
Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222755101:01:064:2023, площею 0,0822 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, місце розташування: АДРЕСА_1 , яка належить позивачам на праві спільної часткової власності, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - по 1/6 частині за кожним, ОСОБА_2 - 4/6 частини, що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 3222755101:01:064:2023, а також витягами про державну реєстрацію прав від 09.10.2023 року №349566555, від 09.10.2023 року №349566629, від 09.10.2023 року №349566719 (а.с.25-28).
В подальшому у 2014 році позивачі здійснили реконструкцію зазначеного будинку з добудовою двох приміщень та ганку, внаслідок чого загальна площа житлового будинку становила 118,9 кв. м., житлова - 63,6 кв.м.
Наведені обставини підтверджуються технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленим станом на 18.12.2021 року (а.с.29-33).
В подальшому АДРЕСА_1 (а.с.36-37).
Реконструкція житлового будинку проводилася позивачами без отримання документів, що дають право на виконання будівельних робіт.
В березні 2022 року (більш точна дата позивачам не відома) під час бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, внаслідок обстрілів з реактивних систем залпового вогню та ствольної артилерії, у вказаному будинку виникла пожежа, в результаті якої будинок було знищено.
Вказані обставини підтверджуються актом №606 від 14.12.2022 року обстеження нерухомого майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, на території Макарівської селищної територіальної громади (а.с.38); актом про пожежу від 12.08.2022 року (а.с.39); звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій №42-22-0297-ТО від 03.08.2022 року (а.с.40-44); актом, складеним за результатами проведеного обстеження пошкоджених об'єктів (а.с.45).
В березні 2025 року позивачі звернулися до Комісії щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, Макарівської селищної ради щодо надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна шляхом фінансування придбання об'єкта житлової нерухомості з використанням житлового сертифіката.
Під час оформлення заяви про надання компенсації адміністратор центру надання адміністративних послуг повідомив позивачів про те, що розмір компенсації їм буде розрахований виходячи із загальної площі житлового будинку, яка зазначена у правовстановлювальних документах та в Державному реєстрі речових прав - 87,4 кв. м. При цьому компенсація не може бути нарахована виходячи із фактичної загальної площі будинку 118,9 кв. м., оскільки реконструкція проводилися без отримання дозвільної документації на виконання будівельних робіт, а сам реконструйований будинок - не введений в експлуатацію.
Вирішуючи вимоги за даним позовом суд керується також наступним.
У відповідності до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вирішуючи вимоги щодо визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва, суд зазначає наступне.
За змістом ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі в 1998 році набули у власність житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 і який на той час був загальною площею 87,4 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м.
В подальшому позивачі здійснили реконструкцію зазначеного будинку з добудовою двох приміщень та ганку, в наслідок чого загальна площа житлового будинку становила 118,9 кв. м., житлова - 63,6 кв. м.
Оскільки реконструкція будинку здійснювалася позивачами без відповідного документа, що давав дозвіл не виконання будівельних робіт, утворений в результаті проведеної реконструкції житловий будинок загальною площею 118,9 кв. м. вважається об'єктом самочинного будівництва.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
За статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України).
За змістом ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до правового висновку, викладеного у п. 6.32 постанови ВП ВС від 07.04.2020 у справі №916/2791/13, формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89564248).
З матеріалів справи вбачається, що належний позивачам об'єкт самочинного будівництва розташований на земельній ділянці з кадастровим номером з кадастровим номером 3222755101:01:064:2023, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с.25).
А тому цільове призначення земельної ділянки відповідає її фактичному використанню. Зазначена земельна ділянка належить позивачам на праві спільної часткової власності.
У технічному паспорті на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленому станом на 18.12.2021 року, не зафіксовано порушень прав та інтересів інших осіб чи не відповідності об'єкта нерухомості будівельним, санітарним чи іншим вимогам. На аркуші технічного паспорту «СХЕМА РОЗТАШУВАННЯ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД» наявна відмітка про проведене технічне обстеження та про можливість надійної та безпечної експлуатації об'єкта.
Окрім того відповідно до п. 9 розділу V «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якого орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 500 квадратних метрів.
Згадана вище норма до п. 9 розділу V «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» надає право особам, які здійснювали будівництво без отримання права на виконання будівельних робіт, ввести такий об'єкт нерухомості в експлуатацію та зареєструвати право власності на нього, що фактично свідчить про легалізацію державою усіх об'єктів самочинного будівництва, які відповідають наведеним вище критеріям щодо функціонального призначення, загальної площі та року будівництва.
Водночас позивачі не можуть скористатися наведеною процедурою прийняття об'єкта до експлуатації та реєстрації права власності на нього, оскільки на даний час об'єкт нерухомого майна знищений.
А тому з врахуванням положень ч. 5 ст. 376 ЦК України за позивачами може бути визнано право власності на самочинно збудоване нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 118,9 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який було знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації поти України.
Тож позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, які відповідачем не спростовано, а тому підлягають задоволенню.
Вирішуючи вимоги щодо визнання права на надання компенсації, суд зазначає наступне.
Відповідно до преамбули Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» - цей Закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону №2923-IX будинок садибного типу - житловий будинок (у тому числі котедж, зблокований будинок), розташований на присадибній земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.
Відповідно до пп. «а» п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №2923-IX будинки садибного типу відносяться до знищених об'єктів нерухомого майна, за які законом передбачено право на отримання компенсації.
Відповідно до ст. 1 Закону №2923-IX знищені об'єкти нерухомого майна - об'єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що житловий будинок позивачів є знищеним в розумінні норм Закону №2923-IX.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2923-IX отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є, зокрема, фізичні особи - громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 4 Закону №2923-IX до заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна додаються: щодо знищеного об'єкта нерухомого майна, визначеного підпунктом «а» пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об'єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
Вичерпний перелік підстав для надання відмови у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна визначений ч. 6 ст. 6 Закону №2923-IX.
Жодна із наведених норм Закону №2923-IX не надає права Комісії відмовляти у наданні компенсації у випадку, якщо право власності на об'єкт нерухомого майна було визнано за особою та зареєстровано після знищення такого об'єкту внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Тобто набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти.
В свою чергу відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
З технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого станом на 18.12.2021 року, вбачається, що зазначений вище житловий будинок побудовано 2014 року.
Відповідно до відмітки про проведення технічного обстеження, яка наявна у технічному паспорті, встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації житлового будинку.
Норма пп. «б» п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №2923-IX відносить до знищених об'єктів нерухомого майна, за які законом передбачено право на отримання компенсації, також і об'єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.
Водночас чинним законодавством не врегульовано право на отримання компенсації особами, які фактично завершили будівництво об'єкту нерухомого майна до набрання законної сили Законом №2923-IX і які здійснювали таке будівництво без отримання права на виконання будівельних робіт.
Поряд з цим згадана вище норма до п. 9 розділу V «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» надає право особам, які здійснювали будівництво без отримання права на виконання будівельних робіт, ввести такий об'єкт нерухомості в експлуатацію та зареєструвати право власності на нього, що і було здійснено позивачем.
Таким чином на час виникнення спірних правовідносин Законом №2923-IX не врегульовано порядок надання компенсації за знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, якщо будівництво таких об'єктів здійснювалось без отримання права на виконання будівельних робіт та будівництво яких завершено до початку збройної агресії Російської Федерації проти України.
Порядок надання компенсації за знищене майно визначено постановою КМ України від 30.05.2023 року №600 «Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна».
Водночас, відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Причини порушення права власності під час війни лежать за межами цивільних відносин, а тому найважливіше місце в механізмі захисту прав власників знищеного або пошкодженого майна посідає держава.
В рішеннях ЄСПЛ у справі «Саргасян проти Азербайджану» (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/Sargsyan_v_Azerb.pdf) та «Чигаров та інші проти Вірменії» (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/Chiragov_v_Vurm.pdf) Суд вказав на те, що держава зобов'язана запровадити відповідні механізми компенсації вартості майна, житла, землі у випадку неспроможності забезпечення можливості повернення до нього або його знищення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов'язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.
Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За обставинами даної справи позивачі у 2014 році здійснили реконструкцію належного їм на праві власності житлового будинку без отримання права на виконання будівельних робіт.
Відповідність зазначеного житлового будинку вимогам п. 9 розділу V «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підтверджується технічним паспортом.
Як було зазначено вище, житловий будинок належить позивачам на праві спільної часткової власності.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №2923-IX розмір компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, який перебуває у спільній власності двох та більше отримувачів компенсації, визначається пропорційно до розміру частки, яка належить відповідному співвласнику. Для цілей цього Закону співвласники знищеного об'єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній сумісній власності, вважаються власниками рівних часток.
З наданих позивачами правовстановлюючих документів, які досліджувалися судом вище, спірний житловий будинок належить позивачам на праві спільної часткової власності, зокрема: ОСОБА_1 є власником 1/6 частини, ОСОБА_2 є власником 2/3 частин, ОСОБА_3 є власником 1/6 частини.
А тому виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, позивачі як власники житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , мають право на надання компенсації за його знищення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
При цьому з врахуванням змісту ч. 5 ст. 8 Закону №2923-IX при визначенні розміру компенсації частка ОСОБА_1 складає 1/6 частину, частка ОСОБА_2 складає 2/3 частини, частка ОСОБА_3 складає 1/6 частину.
Враховуючи викладене та встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Тож, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати за клопотанням позивачів з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Макарівської селищної ради про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва та визнання права на надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 118,9 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222755101:01:064:2023, який було знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право на надання компенсації відповідно до Порядку надання компенсації за знищені об?єкти нерухомого майна, затвердженого постановою КМ України від 30.05.2023р. №600, шляхом фінансування придбання об?єкта житлової нерухомості з використанням житлового сертифіката за знищені об?єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а саме, за знищений об?єкт нерухомого майна - 1/6 частину житлового будинку, загальною площею 118,9 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) право власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 118,9 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222755101:01:064:2023, який було знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) право на надання компенсації відповідно до Порядку надання компенсації за знищені об?єкти нерухомого майна, затвердженого постановою КМ України від 30.05.2023р. №600, шляхом фінансування придбання об?єкта житлової нерухомості з використанням житлового сертифіката за знищені об?єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а саме, за знищений об?єкт нерухомого майна - 2/3 частини житлового будинку, загальною площею 118,9 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 118,9 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м. розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222755101:01:064:2023, який було знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Визнати за ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) право на надання компенсації відповідно до Порядку надання компенсації за знищені об?єкти нерухомого майна, затвердженого постановою КМ України від 30.05.2023р. №600, шляхом фінансування придбання об?єкта житлової нерухомості з використанням житлового сертифіката за знищені об?єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а саме, за знищений об?єкт нерухомого майна - 1/6 частину житлового будинку, загальною площею 118,9 кв. м., житловою площею 63,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 22.09.2025 року.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;
ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ;
Макарівська селищна рада, код ЄДРПОУ 04362183, адреса: 08001, Київська область, Бучанський район, смт Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 30; Електронна пошта: іnfo@makariv-rada.gov.ua.
Суддя А.В. Косенко