вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
25 вересня 2025 року Справа №370/1910/25
Макарівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
при розгляді у підготовчому судовому засіданні у залі суду у смт. Макарів Київської області клопотання у кримінальному провадженні № 12025111210000119 від 14.05.2025 року, за яким
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Тбілісі Грузія, вірмен, громадянин України, з середньо-технічною освітою, офіційно не працевлаштований, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,
У провадженні Макарівського районного суду Київської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025111210000119, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.
З обвинувального акту вбачається, що відповідності до преамбули Водного кодексу України усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.
В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України, до земель водного фонду належать землі зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.
Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об'єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.
Згідно ст. 60 ЗК України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.
Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною, зокрема:
а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів.
Частиною першою статті 59 ЗК України передбачено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів).
Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови можуть передаватись лише для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (ч. 4 ст. 59 ЗК України).
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (статті 61-62 ЗК України, статті 89-90 ВК України).
У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах, з поміж іншого забороняється, розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив.
Так, на початку квітня 2025 року, у денну пору доби, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 керуючи процесом обробітку земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222780200:04:007:0044, 3222780200:04:007:0005, 3222780200:04:007:0046, 3222780200:04:007:0012, 3222780200:04:007:0007, 3222780200:04:007:0013, 3222780200:04:007:0008, 3222780200:04:007:0017, 3222780200:04:007:0018, 3222780200:04:007:0047, 3222780200:04:007:0014, 3222780200:04:007:0006, 3222780200:04:007:0015, 3222780200:04:007:0042, 3222780200:04:007:0041, 3222780200:04:007:0001, 3222780200:04:007:0002, 3222780200:04:007:0003, 3222780200:04:007:0004, використовуючи сільськогосподарську техніку, а саме трактор колісний МТЗ 82.1 всупереч вищевказаним вимогам законодавства, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування та за відсутності будь-якого правочину щодо земельної ділянки, умисно, з метою збільшення посівної площі сільськогосподарських культур, вийшовши за межі вищевказаних земельних ділянок, вчинив самовільне зайняття земельної ділянки загальною площею 1.3119 га, а саме прибережної захисної смуги річки Здвиж, яка є водоохоронною зоною, розташованою на території Київської області, Бучанського району Макарівської селищної територіальної громади (за межами населеного пункту с. Андріївка), у вигляді протиправного використання землі, що виразилось у боронуванні землі з подальшим посівом сільськогосподарської культури кукурудзи в травні 2025 року.
Таким чином встановлено, що земельна ділянка, яка межує із земельними ділянками з кадастровими номерами: 3222780200:04:007:0044, 3222780200:04:007:0005, 3222780200:04:007:0046, 3222780200:04:007:0012, 3222780200:04:007:0007, 3222780200:04:007:0013, 3222780200:04:007:0008, 3222780200:04:007:0017, 3222780200:04:007:0018, 3222780200:04:007:0047, 3222780200:04:007:0014, 3222780200:04:007:0006, 3222780200:04:007:0015, 3222780200:04:007:0042, 3222780200:04:007:0041, 3222780200:04:007:0001, 3222780200:04:007:0002, 3222780200:04:007:0003, 3222780200:04:007:0004, на якій проведено обробіток ґрунту з подальшим посівом сільськогосподарської культури кукурудзи, є прибережно-захисною смугою, внаслідок чого ОСОБА_4 здійснив незаконне самовільне зайняття земельної ділянки загальною площею 1.3119 га, яка відноситься до земель в охоронних зонах.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав Макарівській селищній раді Київської області шкоди на суму 6782,27 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному зайнятті земельної ділянки, яка знаходиться в охоронній зоні, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, у зв'язку із зміною обстановки.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 дійсно був вчинений злочин, передбачений ч. 2 ст. 197-1 КК України, про що обвинувачений дуже розкаюється, вину свою визнав ще під час досудового розслідування, оскільки повністю сприяв слідчим під час розслідування вказаного злочину та активно сприяв розкриттю, давав послідовні та правдиві покази, що в свою чергу повністю підтвердили його винуватість у вчиненому та ще раз свідчать про його щире каяття. Просить суд врахувати, що до кримінальної та адміністративної відповідальності ніколи не притягувався. Також ОСОБА_4 повністю відшкодував завдані збитки, спричинені його незаконними діями, шляхом сплати грошових коштів.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, за вказаних у клопотанні обставин. Зазначив про наявність підстав стверджувати про те, що обвинувачений ОСОБА_4 перестав бути суспільно небезпечною особою, оскільки обвинувачений вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував завдані збитки.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд зазначає та виснує таке.
За ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
В силу ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно із ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Статтею 288 КПК України передбачено, що суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За змістом статті 48КК України особу яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Отже, вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки: 1) коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або 2) коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
За висновками суду касаційної інстанції, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.
За роз'ясненнями Верховного Суду, що містяться в означеній постанові Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності. Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
При цьому, для застосування ст. 48 КК необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним.
В аспекті обставин цієї справи, суд визнає, що дії ОСОБА_4 , які виразились у самовільному зайнятті земельної ділянки, що знаходиться в охоронній зоні, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 197-1 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, не є корупційним згідно з приміткою до ст. 45 КК України і не пов'язане з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд вважає підтвердженими обставини того, що вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності.
До означених висновків суд дійшов, зважаючи на таке.
Встановлено, що діяння, яке поставлено обвинуваченому ОСОБА_4 в провину, дійсно мало місце; що воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України і ОСОБА_4 винний у його вчиненні.
Водночас, після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 відшкодував завдані збитки. Потерпіла сторона не має претензій до обвинуваченого.
Суд бере до уваги і те, що обвинувачений раніше не судимий, свою вину визнав ще під час досудового розслідування, щиро розкаявся, що мало вияв у його активних діях по відшкодуванню шкоди та сприянні слідству під час розкриття інкримінованого кримінального правопорушення. Прокурором підтверджено обставини надання обвинуваченим послідовних та правдивих показів обвинуваченого.
Відтак, суд вважає, що наявними є об'єктивні зміни умов життєдіяльності обвинуваченого ОСОБА_4 , які мають позитивний характер, дієво впливають на поведінку обвинуваченого і з великою долею ймовірності свідчать, що ОСОБА_4 не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь.
Суд доходить до внутрішнього переконання, що морально-життєві орієнтири обвинуваченого ОСОБА_4 наразі свідчать про глибоке усвідомлення ним протиправності вчиненого діяння, розкаяння та висновки про недопустимість вчинення обвинуваченим правопорушень у майбутньому. Отже, суд переконаний у недоцільності застосування до обвинуваченого заходів кримінально-правового впливу.
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суд приходить до переконання, що після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, та на момент розгляду матеріалів кримінального провадження в суді, внаслідок зміни обстановки, вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 діяння втратило ознаки суспільної небезпечності а відтак, існують умови та підстави, передбачені ст. 48 КК України, для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Крім того, судом прийнято до уваги довідку-характеристику щодо ОСОБА_4 , дані щодо неперебування обвинуваченого на обліку у лікаря нарколога-психіатра.
Обставин, які б виключали звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, та закриття даного кримінального провадження у зв'язку зі зміною обстановки, судом не встановлено.
З огляду на все вищезазначене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, оскільки на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки, обвинувачений не заперечує щодо звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки.
На підставі наведеного, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Відтак, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України, на підставі ст.48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки, а кримінальне провадження щодо нього закрити.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати у розмірі 7131,20 грн., на проведення судових експертиз слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 15.05.2025 року у справі №370/1358/25 на трактор колісний «John Deere 6140В», реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 у складі з сівалкою «KINZE 3005 №500012» підлягає скасуванню.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжні заходи не обирались, підстав для їх обрання судом не встановлено.
Зважаючи на все вищевикладене, керуючись ст. 44, 48 КК України, ст. 284, 285, 286, 371, 372, 532 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, у зв'язку із зміною обстановки - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки.
Кримінальне провадження №12025111210000119 від 14.05.2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 15.05.2025 року у справі №370/1358/25 на трактор колісний «John Deere 6140В», реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 у складі з сівалкою «KINZE 3005 №500012» - скасувати.
Речові доказ у справі:
-трактор колісний «John Deere 6140В», реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 у складі з сівалкою «KINZE 3005 №500012», передані на відповідальне зберігання директору ТОВ «Терра Лідер» ОСОБА_5 - залишити в останнього.
-оптичний носій інформації DVD-R диск з відеофайлами «e4b88cla3e6273cda2b8143d829f86b3»Ta«d8c4607504987cafd458af4eeb5e0a3f», оптичний носій інформації DVD-R диск з відеофайлом «13.05.2025.mp4», додатки, які були додані до постанови про призначення судової інженерно-екологічної експертизи, які поміщені до спеціального сейф-пакету Експертної служби з індивідуальним номером № 0019758, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12025111210000119 від 14.05.2025 року - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12025111210000119 від 14.05.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави (код доходів 24060300 «інші надходження», МФО 899998) 7131,20 грн., процесуальних витрат.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд, що її ухвалив, в порядку, передбаченому ст.ст. 393 КПК України протягом семи днів з моменту її проголошення.
Ухвала набирає законної сили по завершенню строку на її оскарження, якщо вона не буде оскаржена. В інакшому випадку - після її перегляду Апеляційним судом.
Повний текст ухвали буде виготовлено та проголошено 26.09.2025 року о 09:30.
Суддя ОСОБА_1