"24" листопада 2025 р. Справа №370/2871/25
Провадження № 3/370/1158/25
24 листопада 2025 рік смт. Макарів
Суддя Макарівського районного суду Київської області Бізяєва Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
17.09.2025 о 18 год. 00 хв. в с. Калинівка по дорозі М-06 Київ-Чоп 50 км. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Audi A6 днз НОМЕР_2 не врахував дорожньої обстановки, не слідкував за її змінами, не впорався з керуванням. Внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме залізний дорожній відбійник, автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, потерпілі відсутні, чим порушив п. 12.1 ПДР. Дії кваліфіковано ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 13.10.2025, 06.11.2025 та 24.11.2025, не з'явився, причин не явки суду не відомі. Будь-яких заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надавав.
24.11.2025 року через "Електронний суд" була подана заява ОСОБА_2 , відповідно якого зазначено, що вона представляє інтереси ОСОБА_1 , та відповідно наданим повноваженням, визнає вину у повному обсязі.
Відповідно до вимогст. 268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, серед іншого, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Згідно з положеннямист. 270 КУпАПінтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
За приписами ч. 1ст. 271 КУпАПу розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін (ч. 2ст. 271 КУпАП).
Як вбачається з матеріалів, на підтвердження повноважень як представника Лизогуб О.І., Чередник А.В. надала до суду довіреність, посвідчену приватним нотаріусом.
Так, статтею 59 Конституції Українивизначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Рішенням Конституційного Суду України № 13-рп/2000 від 16 листопада 2000 рокубуло встановлено, що положення частини 1статті 59 Конституції Українитреба розуміти як конституційне право підозрюваного, обвинуваченого і підсудного при захисті від обвинувачення та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання правової допомоги вибирати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. При цьому було визнано такими, що не відповідаютьКонституції Україниположення частини 1статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за яким обмежується право на вільний вибір особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, як захисника своїх прав, крім адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Вказане рішення було ухвалене в листопаді 2000 року і відповідало положенням діючої на той час редакціїКонституції України.
Крім цього, з аналізу наведених норм та з урахуванням тлумачень викладених урішенні Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року N 13- р/п інші фахівці у галузі права мають діяти у межах спеціального закону, який дозволяв би брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення іншим, окрім адвоката, фахівцям у галузі права.
В той же часЗаконом № 1401-VIII від 02 червня 2016 року Конституцію Українибуло доповнено статтею 131-2, відповідно до якої до Основного закону були внесені зміни, за якими виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Отже, до таких винятків щодо представництва в судах справи про адміністративні правопорушення не відносяться, а ОСОБА_1 є повнолітньою особою, відомості щодо його недієздатності в справі відсутні.
Цим же Законом розділ XV "Перехідні положення" Конституції доповнено п. 16-1, відповідно до якого - представництво відповідно дост. 131-2 цієї Конституціївиключно адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та відповідно до приписівст. 131-2 Конституції України, яка є нормою прямої дії, з 01.01.2019 виключно адвокат здійснює представництво особи в судах першої інстанції.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у справі про адміністративне правопорушення бути захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право виключно адвокат.
Матеріали справи не містять підтвердження того, що Чередник А.В. є адвокатом, отже ОСОБА_2 не має права представляти інтереси ОСОБА_1 при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Наведена позиція суду узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду, а також відповідає практиці Європейського суд з прав людини, який у рішенні від 20.05.2010 у справі "Молдавська проти України" роз'яснив, що право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує державного регулювання, яке може змінюватися в часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Тим не менше, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, який залишається для особи, у такий спосіб або в такій мірі, що сама суть права буде порушена.
Крім того, суд зазнаячає, щоглавою 21 Кодексу України про адміністративні правопорушення, такий учасник провадження у справах про адміністративні правопорушення, як представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, не передбачений.
Однак, ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього, він був обізнаний щодо вищевказаних подій, йому було повідомлено, у вчиненні якого адміністративного правопорушення йому висувається обвинувачення, тому, зважаючи на це, він мав реальну можливість та нагоду хоча б поцікавитись про стан та перебіг справи щодо нього або стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до Глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Слід також відзначити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не виконує процесуального обов'язку щодо своєчасної явки до суду за викликом, не повідомляє про причини неявки, клопотань по відкладення розгляду справи із зазначенням причин неможливості розгляду справи не надає, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дослідивши матеріали справи, суд у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.
Вина ОСОБА_1 підтверджується документами в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 456936 складеного 17.09.2025, планом схемою ДТП, поясненням ОСОБА_1 , відповідно до яких останній дійсно скоїв зазначене правопорушення за вищевикладених обставин.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях наявний склад правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
При визначенні виду і розміру стягнення було враховано характер скоєного правопорушення, особистість ОСОБА_1 , ступінь його вини, стан здоров'я, майновий стан.
З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити правопорушнику, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, призначеного судом.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Н.О. Бізяєва