Справа № 369/16189/25
Провадження № 2/369/10249/25
Іменем України
26.11.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Янченка А.В., за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/16189/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
У вересні 2025 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просила стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у виконавчому провадженні № 71139288 від 27.02.2023 р. за період з 01 липня 2021 року по 07 вересня 2025 року у розмірі 42723,73 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 лютого 2022 року у справі № 127/15821/21 з ОСОБА_2 було стягнуто на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) батька щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 17.06.2021 року і до досягнення дитиною повноліття (з врахуванням суми аліментів, сплачених за вказаний період).
На виконання вказаного рішення суду був виданий виконавчий лист.
Вказаний виконавчий лист щодо примусового виконання вказаного рішення перебуває на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (змінена назва органу ДВС - «Другий відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції»).
Відповідно до виконавчого листа від 16.02.2023 року, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) батька щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 17.06.2021 року і до досягнення дитиною повноліття (з врахуванням суми аліментів, сплачених за вказаний період), було відкрито виконавче провадження № 71139288.
Відповідач ОСОБА_2 належним чином аліменти на утримання дитини не сплачував, а тому, станом на 30.07.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 42723,73 грн., що підтверджується Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, який видано Другим відділом державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (змінена назва органу ДВС - «Другий відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції»).
Відповідно до Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, загальний розмір заборгованості із сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 становить: 42723,73 грн.
Позивач ОСОБА_1 зверталась до відповідача ОСОБА_2 через месенджер WhatsApp із проханням вчасно виплатити аліменти на дитину ОСОБА_3 . Однак, відповіді щодо даних питань від відповідача не було, що підтверджується скріншотами переписок.
У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01 липня 2021 року по 07 вересня 2025 у розмірі 42723,73 грн. у виконавчому провадженні № 71139288 від 27.02.2023 р.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 вересня 2025 року головуючим суддею призначено Янченка А. В.
Ухвалою від 12 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначене судове засідання на 26 листопада 2025 року.
Позивачем, через канцелярію Києво-Святошинського районного суду Київської області було подано заяву про розгляд справи за його відсутності, проти заочного рішення суду не заперечувала, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву не подав.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, наявні всі передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1,2 ст. 280 ЦПК України, підстави для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 лютого 2022 року у справі № 127/15821/21 з ОСОБА_2 було стягнуто на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) батька щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 17.06.2021 року і до досягнення дитиною повноліття (з врахуванням суми аліментів, сплачених за вказаний період).
Крім цього, на примусовому виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (змінена назва органу ДВС - «Другий відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції») перебуває виконавче провадження № 71139288 від 27.02.2023 р. про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.
Відповідно до довідки виданої державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (змінена назва органу ДВС - «Другий відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції») загальний розмір заборгованості по виконавчому провадженню № 71139288 від 27.02.2023 р. станом на 30 липня 2025 року становить 42723,73 грн.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень», суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
З наведеного убачається, що суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими, набрали законної сили та були чинними на час розгляду заяви про забезпечення позову.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 910/3191/20, від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц.
З відкритих джерел - Єдиного державного реєстру судових рішень, за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/103580187 судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 лютого 2022 року у справі № 127/15821/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) батька щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 17.06.2021 року і до досягнення дитиною повноліття (з врахуванням суми аліментів, сплачених за вказаний період).
Постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (змінена назва органу ДВС - «Другий відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції») Макушинським Владиславом Івановичем від 27.02.2023 відкрито виконавче провадження № 71139288 з виконання виконавчого листа № 127/15821/21 виданого 16.02.2023, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) батька щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 17.06.2021 року і до досягнення дитиною повноліття (з врахуванням суми аліментів, сплачених за вказаний період).
На момент звернення з вказаним позовом виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні в Другому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (змінена назва органу ДВС - «Другий відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції»).
Відповідно до Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 71139288 від 27.02.2023 р. з виконання виконавчого листа № 127/15821/21, станом на 30 липня 2025 року становить 42723,73 грн. Відомості про сплату відповідачем аліментів по даному виконавчому провадженню у матеріалах справи відсутні.
Заборгованість відповідачем не оскаржувалась, нового розрахунку суду не надано, доказів сплати аліментів, які не враховані виконавцем суду не надано.
Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено у статті 7 СК України, згідно з якою жінка та чоловік мають рівні права й обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, N 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 1 б липня 2015 Року). Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, N 31111 /04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до положень статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісячно, несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
Отже, з урахуванням правої природи пені, як дієвого стимулу належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України, пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
У п.22 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України, пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст.182 СК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 СК України.
Так, статтею 195 СК України передбачено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Згідно із частиною 4 статті 71 цього Закону, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.
У частині восьмій статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Як зазначається у ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Розрахунок заборгованості у виконавчому провадженні № 71139288 з примусового виконання виконавчого листа № 127/15821/21, виданих Вінницьким міським судом Вінницької області, здійснений державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (змінена назва органу ДВС - «Другий відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції») Макушинським Владиславом Івановичем, станом на час розгляду справи є дійсними, іншого розрахунку відповідачем не надано, доказів сплати аліментів, які не враховані виконавцем, суду не надано.
Відповідно до довідки виданої державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (змінена назва органу ДВС - «Другий відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції») загальний розмір заборгованості по виконавчому провадженню № 71139288 від 27.02.2023 р. станом на 30 липня 2025 року становить 42723,73 грн.
Беручи до уваги вищезазначене, розрахунок пені по аліментах у виконавчому провадженні № 71139288 від 27.02.2023 р. належить здійснювати за період з 01 липня 2021 року по 07 вересня 2025 року наступним чином:
Кількість днів прострочення: 1530 днів
Сума, на яку нараховується пеня: 42723,73 грн.
Розрахунок: 42723,73 грн (сума аліментів) ? 1% ? 1530 (кількість днів прострочення) = 478 306,61 грн.
Загальна сума пені за зазначений період складає 42723,73 грн., заборгованість по аліментам за вказаний період складає 42723,73 грн.
Між тим, відповідно до ч.1 ст.196 СК України, розмір неустойки (пені) по сплаті аліментів не може бути більшим 100 відсотків самої заборгованості по сплаті аліментів.
З урахуванням викладеного, положень ч.1 ст.196 СК України, у межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на неповнолітню дитину у розмірі 42723,73 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 274, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОККПП: НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 ; РНОККПП: НОМЕР_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів по виконавчому провадженню № 71139288 від 27.02.2023 р. за період з 01 липня 2021 року по 07 вересня 2025 року у розмірі 42723,73 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОККПП: НОМЕР_1 ) в дохід Держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 26.11.2025 року.
Суддя А.В. Янченко